МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Навчальні програми

з іноземних мов1

для загальноосвітніх навчальних закладів

і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов

5 – 9 класи

Англійська мова

 

 

 

 

1 Програми затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

Іноземна мова

 

ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

 

 

5—9 класи

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

 

 

 

 

           Основне призначення іноземної мови  — сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.

     Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

Основними комунікативними уміннями є:

•   уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах);

•   уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

•   уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею;

•   уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

•   уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною;

•   уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.

Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних сферах спілкування.

Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складаються з:

•   мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;

•   соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

•   прагматичної компетенції, яка пов’язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами.

У процесі навчання іноземної мови формуються загальні компетенції, які складаються з:

•   декларативних знань, що включають знання світу, соціокультурні знання та міжкультурне усвідомлення; соціокультурна компетенція передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності;

•   практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички повсякденного життя тощо;

•   “компетенції існування”, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості;

•   загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої дiяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі.

Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як:

— усвідомлення функцій іноземної мови у навчальному процесі й у суспільстві;

— усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність;

— розуміння особливостей власного мислення;

— зіставлення іноземної мови з рідною;

— оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (країнознавство, лінгвокраїнознавство);

— залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної);

— уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Засобами іноземної мови відбувається виховання учнів, яке здійснюється через систему особистісних стосунків із новою культурою і процесом оволодіння нею. Цьому сприяє виховання в учнів:

— позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

— культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі;

— емоційно-ціннісного ставлення до всього, що нас оточує;

— розуміння важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Оволодіння іноземною мовою сприяє розвитку в учнів:

— мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;

— готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;

— бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою;

— уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку особистості учня.

Оволодіння учнями іноземною мовою сприяє розвитку в них здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, вона розглядається як засіб міжособистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і полiкультурного світового простору.

Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови. Вона є суттєвим елементом культури народу — носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту.

Зміст навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Етапи навчання характеризується різною тематикою для спілкування, різним обсягом навчального матеріалу, різними методами, формами і видами навчальної діяльності відповідно до рівня розвитку учнів, їхніх інтересів і досвіду. У зв’язку з цим етапи мають свої цілі і завдання.

В основній школі (5—9 класи) розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструмента в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Оволодіння іноземною мовою все частіше розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.

Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу відповідає рівню А2+ згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.

Враховуючи те, що вводиться вивчення другої іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах, та те, що на вивчення другої іноземної мови навчальним планом відводиться менша кількість годин, то, звичайно, рівень володіння уміннями й навичками у всіх видах мовленнєвої діяльності буде дещо відрізнятися від результатів, досягнутих у вивченні першої іноземної мови (як за якісними, так і за кількісними показниками).

Вважається недоцільним у навчанні другої іноземної мови надавати перевагу якомусь одному або двом—трьом видам мовленнєвої діяльності. Навчальний процес організується у такий спосіб, щоб сприяти формуванню в учнів умінь і навичок  усного (говоріння, аудіювання) і писемного (читання, письмо) мовлення. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності має здійснюватися паралельно і взаємопов’язано. Варто зазначити, що у 5-му класі, з огляду на вікові особливості учнів і їхній навчальний досвід, не рекомендується введення вступних (пропедевтичних) курсів. Навчання варто розпочинати відразу з формування в учнів навичок і вмінь з певної теми. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення має засвоюватися безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно упродовж усього курсу навчання.

Слід зазначити, що значна кількість вправ і завдань, а також видів навчальної діяльності, які широко використовувались у навчанні першої іноземної мови і співвідносилися з віковими особливостями учнів, не завжди будуть методично доцільними для навчання другої іноземної мови. Необхідно застерегти від прямого перенесення всіх видів навчальної діяльності, які використовувались у початковій школі під час навчання першої іноземної мови, на початковий етап у вивченні другої іноземної мови. Учитель має добирати такі види вправ і завдань та використовувати такі види навчальної діяльності, які б співвідносилися із зазначеними вище чинниками. Всі вправи і завдання мають бути комунікативно спрямованими, а навчальні дії учнів — чітко вмотивованими.

В основі навчання лексики й граматики лежить принцип випереджаючого усного засвоєння мовленнєвих зразків через комунікативні завдання, після чого йде аналіз та подальше використання цього матеріалу в мовній практиці. Згідно з комунiкативним підходом до навчання новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) спочатку пред’являється у певному контексті, а вже потім активізується в усному і писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань. Вони мають бути комунікативно спрямованими і сприяти формуванню в учнів знань не тільки про значення нової мовної одиниці, але й про її формоутворення та функції (застосування) у мовленні. На основі цих знань мають формуватися відповідні мовні навички. Такий комунікативно-когнітивний підхід до сприймання мовного матеріалу сприяє усвідомленому його засвоєнню і адекватному використанню у практичній мовленнєвій діяльності.

Навчання усного і писемного спілкування відбувається у межах сфер і тем, передбачених програмою для навчання першої іноземної мови. Звичайно, рівень володіння кожним видом мовленнєвої діяльності буде дещо нижчим, ніж його аналог у вивченні першої іноземної мови. Він відповідатиме рівню А2+, визначеному і описаному в загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

АНГЛІЙСЬКА МОВА

5-й клас

 

Сфери спiлкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальна компетенція

 

 

 

 

Лексична

 

Граматична

Фонетична

 

 

Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публічна

 

 

 

 

 

 

 

Освітня

Я, моя сім’я, мої друзі (родинні зв’язки, розпорядок дня)
Одяг, їжа, напої
Відпочинок і дозвілля (захоплення, вільний час, канiкули)
Природа.  Погода

 

Подорож (загальні відомості про Великобританію, Україну)
Рідне місто/ село
Свята і традиції

 

Шкільне життя (навчальні предмети, робочий день, урок англійської мови)

— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати якості особистості;
— порівнювати предмети;
— розповідати про свої захоплення, уподобання;
— запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати свій вибір, точку зору;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— вибачатися;
— висловлювати свої враження, почуття та емоції.

What does he/she look like? He / She has blue eyes and dark hair.
What’s she/ he like? She / he is kind and friendly.
I like oranges. I love playing tennis. Oh, it’s my favourite colour. It’s yellow.
Is he your friend? Yes, he is. He’s my best friend.
I have done it.
I have been to London.
It’s interesting.
Because I like it.
Would you like some tea? Yes, please. No, thank you.
Are you in my class, Ben? Yes, I am. You are very lucky.
Oh, fantastic!
Bravo, Ann!
Well done, Nick.

Члени родини.
Час.
Щоденні справи.
Предмети одягу.
Продукти харчування.
Напої.
Види відпочинку та занять.
Свята.
Природні явища.
Назви навчальних предметів.
Види діяльності на уроці.

 

Часові форми: Pre-sent/Past/ Future Simple; Present; Perfect.
Модальні дієслова: can, could, may, must, have to.
Іменник: однина, множина (винятки); присвійний відмінок.
Прикметник: ступені порівняння (двоскладові та багатоскладові прикметники).
Прийменник: місця, напрямку, часу.
Прислівник: частотні (seldom, sometimes, often), часу.
Займенник: особові, присвійні, зворотні.
Артикль: означений, неозначений.

Особливості інтонації речень з однорідними членами.

Знання  культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— норми поведінки;
— соціальні правила поведінки;
— здатність  використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур;
— вживання та вибір привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків.
Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.

— уважно стежити за презентованою інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
— знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію.


МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

 

На кінець 5-го класу учні:

 

Аудіювання

Говоріння

Читання

Письмо

 

Монологічне мовлення

Діалогічне мовлення

 

 

— розуміють чіткі вказівки, прохання тощо, щоб задовольнити конкретні потреби, якщо мовлення достатньо чітке й повільне;
— розуміють основний зміст короткого повідомлення;
— розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі.

— зв’язно описують місце, явище, об’єкт, подію;
— будують висловлювання з опорою на текст, ключові слова, серію малюнків тощо;
— передають зміст почутого, побаченого, прочитаного;
— роблять послідовний виклад минулих подій;
— повідомляють про повсякденну діяльність учня (вдома, у школі, в позаурочний час);
— розповідають про певні події в особистому житті — своєму, своєї сім’ї, друзів.
Обсяг висловлювання — не менше 10 речень.

— спілкуються, дотримуючись основних  норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;
— відповідають на запитання щодо особистого життя (питання звучать чітко й у дещо сповільненому темпі);
— роблять пропозиції, використовуючи репліки спонукального характеру;
— реагують на  пропозиції, твердження тощо;
— обмінюються інформацією;
— під час спілкування демонструють володіння мовним та мовленнєвим матерiалом, набутим у попередні роки.
Висловлення кожного — не менше 7 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні.

— читають вголос і про себе (з повним розумінням) короткі тексти, побудовані на засвоєному мовному матеріалі;
— знаходять  основну інформацію у  текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою);
— розуміють  зміст  листів, листівок  особистого характеру.
Обсяг — не менше 400 друкованих знаків.

— пишуть особистого листа  з опорою на зразок;
— пишуть короткі записки чи повідомлення з метою задоволення побутових повсякденних потреб;
— пишуть на слух до 10 речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНГЛІЙСЬКА МОВА

6-й клас

Сфери спiлкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні   компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальна компетенція

 

 

 

 

Лексична

 

Граматична

Фонетична

 

 

Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публічна

 

 

 

 

 

 

 

Освітня

Я, моя сім’я, мої друзі (зовнішність, риси характеру)
Покупки (відвідування  магазинів)
Харчування (традиції харчування)

Спорт (види спорту, Олімпійські ігри)


Подорож (підготовка до подорожі) 
Великобританія (Лондон)
Україна (Київ)

 

Шкільне життя (улюблений предмет)

 

— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати  якості особистості та вчинки людей;
— порівнювати предмети і дії;
— розповідати про свої захоплення, уподобання;
— запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати свій вибір, точку зору;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— вибачатися;
— висловлювати свої враження, почуття та емоції.

— Your long blond hair is very pretty.
— What’s your favourite  colour? — Red.
— Is he clever?
Is he nice?
— Yes, he is.
— Can he ride a bicycle? — Excuse me, what time is it?
It’s eight o’clock.
— What’s your favourite lesson?
— Well, I don’t like history and  Anton doesn’t like mathematics.
— What’s your favourite food?
— I love chocolate!
— What does he do? — He works at...
— Have you ever been to...? — Yes, I have. No, I haven’t.
Do you have to wear school uniform?

Зовнішність людини.
Назви рис характеру.
Види магазинів.
Основний асортимент товарів.
Ціна.
Гроші.
Розміри одягу.
Назви страв.
Види спорту.
Види транспорту.  Предмети багажу.
Проїзні документи.
Визначні місця столиць.
Види діяльності на уроках.

 

Дієслово: стверджувальна, питальна та заперечна форми діє- слова y Past Perfect та Past Continuous.

Модальні дієслова: can, could, may, must, have to, should.
Прислівник: частотні, ступеня (enough, too), часу (already, jast, yet, etc.)
Сполучник: so, as...as, so...as.
Займенники: yet, never з дієсловом у Present Perfect.
Артикль: означений, неозначений, відсутність артикля.

Інтонація речень з порівняннями. Випадки наголошення прийменників, сполучників у реченнях.

Знання  культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— норми поведінки;
— соціальні правила поведінки;
— здатність  використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур;
— вживання та вибір привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків.
Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.

— уважно стежити за презентованою інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
— знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію.

 

 

 

 

 


МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

 

На кінець 6-го класу учні:

 

Аудіювання

                                              Говоріння

Читання

Письмо

 

Монологічне мовлення

Діалогічне мовлення

 

 

— розуміють  інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису);
— розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі;
— розуміють основний зміст короткого  повідомлення.

— логічно будують  висловлювання за змістом почутого, побаченого, прочитаного, використовуючи при цьому прості зв’язні речення;
— описують події, явища, об’єкти, людей, тварин;
— висловлюють своє ставлення до предметів, осіб тощо;
— дають свою оцінку явищам, подіям тощо;
— характеризують персонаж казки, мультфільму, оповідання тощо;
— роблять коротку тематичну презентацію;
— роблять зв’язні повідомлення про свою/чиюсь діяльність, використовуючи набутий мовний матеріал адекватно до тем спілкування.
Обсяг висловлювання — не менше 12 речень.

— спілкуються, дотримуючись основних  норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;
— беруть участь у діалозі, обмінюючись інформацією, висловлюючи свою думку, враження, ставлення щодо конкретних фактів, подій, явищ, пропозицій;
— під час спілкування демонструють володіння мовним та мовленнєвим матеріалом, набутим протягом попередніх років.

Висловлення кожного — не менше 8 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні.

— читають  (з повним розумінням) короткі, прості тексти, побудовані на  знайомому мовному матеріалі;
— знаходять основну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою);
— розуміють  зміст  листів, листівок  особистого характеру.
Обсяг — не менше 500 друкованих знаків.

— підтримують  писемне спілкування із реальним або уявним другом по листуванню;
— пишуть  на слух до 12 речень;
— описують предмет, особу, події, явища, об’єкти (в межах 12 речень).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНГЛІЙСЬКА МОВА

7-й клас

Сфери спiлкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальна компетенція

 

 

 

 

Лексична

 

Граматична

Фонетична

 

 

Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публічна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня

Я, моя сім’я, друзі (обов’язки в сім’ї, сімейні традиції)
Харчування  (приготування їжі, сервiровка столу)

Охорона здоров’я (відвідування лікаря, симптоми захворювань)
Кіно і театр
Спорт (спортсмени, спортивні змагання, клуби, секції)
Великобританія (знайомство з визначними місцями Лондона)
Україна (ознайомлення з основними пам’ятками культури Києва)

Шкільне життя (позакласні заходи)

— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати якості особистості, вчинки людей;
— порівнювати предмети, дії, вчинки;
— розповідати про свої захоплення, уподобання;
— запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати  свій вибір, точку зору, власну думку;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— висловлювати свої враження, почуття та емоції;
— надавати схвальну/несхвальну оцінку подіям, ситуацiям, вчинкам і діям;
— просити і давати пораду, пояснення, допомогу.

 

I live in a small/big town/village of...
A great shot, Nick.
Well done! You are playing very well today.
I’ve  got a cat called Spark. He’s red and slow. I love him.
Do we have to meet early? I hate getting up early on Saturday.
Are you going to come tomorrow?
Of course, I am.
How is your lunch?
Delicious!
What is the name of the place?
Spell it, please.
She is as...as...
Can you...? Could you...? Are you allowed to go to bed when you like? — They let me do what I want.
The film is produced by British team.
The book was wаitten in 1947. It’s made of plastic.
This letter will be sent tomorrow.
This joke made me laugh.

Види домашніх обов’язків.
Родинні свята.
Кухонні прилади.
Посуд.
Види обробки продуктів харчування.
Медичні заклади.
Медичні працівники.
Симптоми захворювань.
Лікарські засоби.
Спортсмени.
Види спортивних змагань.
Спортивні клуби, секції.
Визначні місця.
Види позакласних заходів.

 

Дієслово: стверджувальна, питальна та заперечна форми у  Present Perfect, Continuous. Пасивний стан дієслова (Present Simple, Past Simple).

Модальні дієслова, модальні вирази: to be allowed to, to let / make smb do.
Іменник: злічувані та незлічувані.
So do I 
Neither... nor...              Either... or...

Інтонація реплік погодження. Інтонація складного речення.
Інтонація реплік поради та висловлення почуттів.

Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— норми поведінки;
— соціальні правила поведінки;
— здатність привести до спільного знаменника рідну й іноземну культури в межах змісту програми;
— здатність використати  різні стратегії для контакту з представниками інших культур;
— вживання та вибір  привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків.

Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.

— уважно стежити за презентованою інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
—  використовувати адекватні матеріали для самостійного вивчення;
— знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію.


МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

 

На кінець 7-го класу учні:

 

Аудіювання

                                              Говоріння

Читання

Письмо

 

Монологічне мовлення

Діалогічне мовлення

 

 

— розуміють інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису);
— розуміють основний зміст короткого  повідомлення;
— розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі.

— логічно і послідовно, відповідно до навчальної ситуації роблять розгорнуте повідомлення в межах тематики, визначеної програмою;
— передають  зміст прочитаного або почутого у формі розповіді, опису;
— дають оцінку прочитаному або почутому;
— роблять підготовлене повiдомлення, самостійно добираючи матеріал і використовуючи додаткові відомості.
Обсяг висловлювання — не менше 14 речень.

— спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;
— беруть участь у діалозі, обмінюючись інформацією на основі прочитаного, почутого, побаченого, висловлюючи при цьому свою думку.
Спілкування будується на мовному та мовленнєвому матеріалі, набутому в попередні роки вивчення мови, і відповідає цілям, завданням  у межах програмної тематики.
Висловлення кожного — не менше 9 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні.

— читають (з повним розумінням)  тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі;
— знаходять необхідну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі).
Обсяг — не менше 600 друкованих знаків.

— письмово передають інформацію адекватно цiлям, завданням спілкування, правильно оформлюючи повiдомлення залежно від його форми;
— описують предмет, особу, події, явища, об’єкти (в межах 14 речень).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


АНГЛІЙСЬКА МОВА

8-й клас

Сфери спiлкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальна компетенція

 

 

 

 

Лексична

 

Граматична

Фонетична

 

 

Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публічна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня

Стиль життя (здоровий спосіб життя, розваги, друзі по листуванню)

Шкільна бібліотека (вибір книг для читання, улюблений письменник /книга/ літературний герой)
Засоби масової інформації (преса)
Музика (музичні стилі, композитори, музиканти, виконавці, відвiдування концерту)
Великобританія (географічне положення, клiмат, населення)
Україна (географічне положення, клімат, населення)

Шкільне життя (школи в Україні та за кордоном)

— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати якості особистості, вчинки людей і стосунки між людьми;
— висловлювати власне ставлення до поведінки та вчинків людей;
— порівнювати предмети, дії, вчинки, ситуації, факти, явища;
— розповідати про свої захоплення, уподобання, ідеали та спосіб життя;
— запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати свій вибір, точку зору, власну думку;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— висловлювати свої враження, почуття та емоції у зв’язку з почутим, побаченим, прослуханим (сумнів, подив, стурбованість, радість тощо).

Are you OK, Mark?
You look worried.
My favourite TV programme is...
How often do you watch it?
What a beautiful view! I’m having a great time.
Look! I can see her.
Rob likes school. However, he doesn’t like mathema- tics.
Are you nervous?
Yes, a bit.
Can you name three  sports?
Oh, er... it’s easy — basketball, badminton and baseball. How long have you lived there?
I’m not sure you are right.

I am fond of skating. What is your hobby?
What would you like to do tonight? — I have no idea / I have a bad idea.
I expect him to meet you soon.
That’s brilliant!
He had done it by 6 yesterday.
The letter has been written by Helen. Please, forgive me. Never mind.

Повсякденні дії.
Види дозвілля.
Активний відпочинок.
Кореспонденція.
Літературні жанри.
Робота в бібліотеці.
Періодичні видання.
Рубрики.
Музичні жанри/інструменти.
Географічні поняття.
Види ландшафтів. Типи шкіл.
Навчальний персонал.
Система оцінювання.
Правила поведінки.

 

Дієслово: стверджувальна, питальна форми дієслів в Present Perfect  (Acive, Passive), Future-in-the-Past.
Модальні дієслова, модальні вирази: may, might.
Непряма мова: стверджувальні речення; накази та прохання.
Сполучники: if, when, as soon as, till, until, etc.

Особливості інтонації
складносурядних та складнопідрядних речень.

Знання  культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— норми поведінки
— соціальні правила поведінки;
— здатність використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур;
— вживання та вибір привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків;
— правила вступу до розмови.
Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.

— уважно стежити за презентованою інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
— знаходити, розумiти і при необхідності передавати нову інформацію;
— використовувати нові технології.


МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

 

На кінець 8-го          класу  учні:

 

Аудіювання

Говоріння

Читання

Письмо

 

Монологічне мовлення

Діалогічне мовлення

 

 

— розуміють  інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису);

— розуміють основний зміст текстів відповідно до тематики ситуативного спілкування;

— вибирають необхідну інформацію з прослуханого.

Використовують лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— висловлюють свої переконання, думки, згоду або незгоду тощо у відповідь на отриману інформацію;

— роблять стислі пояснення до плану або ідеї;

— розповідають історії, сюжет книжки/фільму тощо і висловлюють своє ставлення/враження.

Обсяг висловлювання — не менше 16 речень.

 

— спілкуються, дотримуючись основних  норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;

— ведуть бесіду з однією чи кількома особами в межах певної ситуації спілкування, а також, використовуючи інформацію з прочитаного, почутого, побаченого;

— беруть участь у діалогах різних типів, обмінюючись інформацією, висловлюючи свою думку, враження, ставлення щодо конкретних фактів, подій, явищ, пропозицій;

— беруть участь у дискусії, аргументуючи свою точку зору.

Спілкування будується на мовному та мовленнєвому матеріалі, набутому в попередні роки вивчення мови, і відповідає цiлям, завданням у межах програмної тематики.

Висловлення кожного — не менше 10 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні.

 

— читають (з повним розумінням)  тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі;

— знаходять необхідну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі).

Обсяг — не менше 700 друкованих знаків.

 

— передають у письмовій  формі зміст почутого, прочитаного, побаченого;

— письмово передають інформацію адекватно цілям, завданням спілкування, правильно оформлюючи повiдомлення залежно від його форми;

— описують предмет, особу, події, явища, об’єкти (в межах 16 речень).

 

 

 

 

 

 

 


АНГЛІЙСЬКА МОВА

9-й клас

Сфери спiлкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні  компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальна компетенція

 

 

 

 

Лексична

 

Граматична

Фонетична

 

 

Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

Публічна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня

Я, моя сім’я, друзі (автобіографія)
Природа і погода (навколишнє середовище, охорона довкілля)

Засоби масової інформації (телебачення і радіо, програми, ведучі, улюблена радіо-/телепередача)
Молодіжна культура (зовнішність, захоплення, молодіжні організації, клуби, табори)
Наука і технічний прогрес
Великобританія (великі міста, пам’ятки культури)

Робота і професія (професії, вибір професії)

— описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події;
— характеризувати якості особистості, вчинки людей і стосунки між людьми;
— висловлювати власне ставлення до поведінки, вчинків, думок, позицій інших людей;
— порівнювати предмети, дії, вчинки, ситуації, факти, явища;
— розповідати про свої захоплення, уподобання, ідеали, спосіб життя, мрії, аргументуючи власний вибір;
— запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти;
— аргументувати свій вибір, точку зору, власну думку;
— розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей;
— пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію;
— висловлювати своє враження, почуття та емоції у зв’язку з почутим, побаченим, прослуханим (сумнів, подив, стурбованість, радість тощо);
— надавати схвальну / несхвальну оцінку подіям, ситуаціям, вчинкам і діям.

Would you like to come to a party next Saturday?
Sure.  Nice day, isn’t it?
Do you mind if I open the window?
Where can I buy a ticket? How longf does it take to get to... by...
I’m going to visit my granddad.
I’m afraid I will be busy. Most of all I like to...
It would be better... You’d better... You’d rather... In my opinion... As a matter of fact... It depends on...
I’m terribly sorry to keep you waiting.
The book is worth reading. I’m looking forward to hearing from you. What a surprise! Have a good trip! Would it be possible...? He asked if/ whether we had done it in time. He wanted to know why I was absent.

Особисті дані.
Природні ресурси.
Рослинний і тваринний світ.
Види радіо- і телепрограм.
Течії молодіжної культури.
Клуби і товариства.
Відомі вчені.
Винахідники і винаходи.
Пам’ятки культури. Характеристики   професій.
Фактори впливу на вибір професії.

 

Дієслово: Future Tenses, Past Tenses, Passive Voice,  фразеологічні вирази, Герундій.
Модальні дієслова, модальні вирази: must/mustn’t, should, may, ought to, can, will, might / could, need / needn’t.
Складносурядні, складнопідрядні речення (Non-defining Clauses).

Вимова в цілому досить чітка для розуміння, незважаючи на присутність помітного акценту. Під час спілкування може виникати необхідність перепитувати та повторювати.
Наголос у складних іменниках, прикметниках, прислівниках тощо.

Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами:
— повсякденне життя;
— умови життя;
— міжособистісні стосунки;
— цінності, ідеали, норми поведінки;
— соціальні правила поведінки;
— здатність використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур;
— вживання та вибір привітань;
— вживання та вибір форм звертання;
— вживання та вибір вигуків;
— правила вступу до розмови.
Правила ввічливості.
Вирази народної мудрості.

— уважно стежити за презентованою інформацією;
— усвідомлювати мету поставленого завдання;
— ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;
— активно застосовувати мову, що вивчається;
— знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію;
— використовувати нові технології.


МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

 

На кінець 9-го класу учні:

 

Аудіювання

Говоріння

Читання

Письмо

 

Монологічне мовлення

Діалогічне мовлення

 

 

— розуміють  інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису);

— розуміють основний зміст  текстів відповідно до тематики ситуативного спілкування, виділяючи головну думку/ідею, диференціюючи основні факти і другорядну інформацію;

— вибирають необхідну інформацію з прослуханого.

Використовують лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність.

 

— висловлюються відповідно до певної ситуації або у зв’язку з прочитаним, почутим, побаченим;

— описують об’єкти повсякденного оточення, події й види діяльності, в яких учень бере участь;

— розповідають про  повсякденне життя, про минулу діяльність, про плани на майбутнє, дотримуючись нормативного мовлення.

Обсяг висловлювань — не менше 18 речень.

 

 

— спілкуються, дотримуючись основних  норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається;

— ведуть бесіду з однією чи кількома особами відповідно до комунікативної ситуації в рамках  тематики, визначеної програмою;

— розширюють запропоновану співбесідником тему розмови, переходять на іншу тему;

— адекватно поводяться у комунiкативних ситуаціях, демонструючи мовленнєву поведінку, характерну для носіїв мови;

— використовують міміку та жести.

Спілкування будується на мовному та мовленнєвому матеріалі, набутому в попередні роки вивчення мови, і відповідає цiлям, завданням, умовам спілкування  в межах програмної тематики.

Висловлювання кожного — не менше 10 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні.

 

— читають  (з повним розумінням)  тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі;

— знаходять необхідну інформацію у  текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі);

— переглядають текст чи серію текстів з метою пошуку необхідної інформації.

Обсяг — не менше 800 друкованих знаків.

 

— заповнюють  анкету тощо;

— пишуть поздоровлення, запрошення, оголошення;

— пишуть записку; — повідомлення для друга / члена сім’ї;

— пишуть  лист-повiдомлення у формі розповіді/ опису, висловлюючи свої враження, думки про особи,  події, об’єкти, явища, факти.

Обсяг — не менше 16 речень. 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов

 

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне,  семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання  спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили,  тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний  тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

          Семестрове оцінювання з іноземної мови  проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

 I.Початковий

 

Аудіювання*

1

Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

2

Учень(учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

3

Учень/учениця розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

II.Середній

4

Учень/учениця розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст  прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал.

5

Учень/учениця розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі  текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі.

6

Учень/учениця розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

III.Достатній 

7

Учень/учениця розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.

8

Учень/учениця розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію.

9

Учень/учениця розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні. 

IV.Високий

10

Учень/учениця розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а   також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності.

11

Учень/учениця ро­зуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.

12

Учень/учениця без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію  у повідомленні.

 

* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика  текстів  формуються вчителем  відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу;

 

 

 

Читання*

Початковий

1

Учень/учениця уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався.

2

Учень/учениця уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення  на основі матеріалу, що вивчався..

3

Учень/учениця уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався..

 Середній 

4

Учень/учениця уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

5

Учень/учениця уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

6

Учень/учениця уміє читати з повним розумінням  тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

Достатній  

7

Учень/учениця уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру.

8

Учень/учениця уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію.

9

Учень/учениця уміє читати з повним розумінням  тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки.

Високий

10

Учень/учениця уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями.

11

Учень/учениця уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами.

12

Учень/учениця уміє читати  тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.

* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог   для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

 

Говоріння*

 Початковий

1

Учень/учениця знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.

2

Учень/учениця знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.

3

Учень/учениця використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки.

Середній

4

Учень/учениця уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору.

5

Учень/учениця уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні  помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.

6

Учень/учениця упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у відповідності з мовленнєвою ситуацією. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.

 Достатній

7

Учень/учениця уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них.

8

Учень/учениця уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє у відповідності з комунікативним завданням використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.

9

Учень/учениця уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, у відповідності з комунікативним завданням використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.

Високий

10

Учень/учениця уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці у відповідності з комунікативним завданням, не допускає фонематичних помилок.

11

Учень/учениця уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці у відповідності до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок.

12

Учень/учениця уміє вільно висловлюва­тись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами.

*Обсяг   монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика,  лексична і граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог   для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

 

                                                       Письмо*

Рівень навчальних досягнень

Бали

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень

       Грамотність

 

 

 

Припустима кількість орфографічних   помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок

Початковий  

1

Учень/учениця уміє писати вивчені слова.  допускаючи при цьому велику кількість орфографічних  помилок.

 

 

8

9

2

Учень/учениця уміє писати вивчені словосполучення.

 

6

9

3

Учень/учениця уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та  інформативно насичений.

 

6

8

Середній 

4

Учень/учениця уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту.

 

6

6

5

Учень/учениця уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв’язку при цьому  відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо

 

4-5

5

6

Учень/учениця уміє напи­сати коротке повідомлення/ листа за зразком у відповідності до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та  посередня різноманітність вжитих структур, моделей тощо.

 

4-5

5

Достатній 

7

Учень/учениця уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком у відповідності до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність  структур, моделей тощо.

 

4

4

8

Учень/учениця уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при  використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту у роботі вжито  ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.

 

3

3

9

Учень/учениця уміє написати повідомлення на запропоновану тему,  заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації,  у роботі вжито  ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.

3

2

10

Учень/учениця уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури у відповідності до комунікативного завдання використовуючи достатню кількість

 ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше,  моделей тощо. 

2

1

   Високий

11

Учень/учениця уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов’язаних з повсякденним життям. надаються при наявності несуттєвих орфографічних, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо).

1-2

 

12

Учень/учениця уміє надати в письмовому вигляді інформацію у відповідності з комунікативним завданням, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури.

 

 

 

* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог   для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальна прогмама 1-4 класи

Програма затверджена Колегією Міністерства освіти і науки 4 серпня 2016 року.


 

Пояснювальна записка до навчальної програми з іноземних мов загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів 1-4 класи

 

Оновлення змісту навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах пов'язується насамперед із деякими змінами в стратегічних напрямах розвитку сучасної шкільної освіти - спрямуванням навчальної діяльності на вироблення в учнів необхідних життєвих компетентностей, що у майбутньому давали б можливість випускникам школи комфортно почуватися в сучасному світовому мультинаціональному просторі. Це об'єктивно зумовлено низкою чинників, пріоритетним серед яких є тенденція на постійну глобалізацію та інтенсифікацію розвитку міжнародних контактів у різноманітних сферах життєдіяльності. Важливе місце в цих трансформаційних процесах належить питанню визначення та реалізації оновленого змісту навчання. Першочергово це забезпечується активною переорієнтацією шкільної іншомовної освіти на комунікативно-діяльнісне, особистісно орієнтоване та культурологічне спрямування навчального процесу. Саме цей аспект змушує різнобічно переосмислити теоретичні підходи до вибору ефективних технологій і засобів навчання іноземної мови. Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі - формування в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. На кінець 4-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня А1, учні спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов – рівня А2, що відповідає Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти. Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь в аудіюванні, говорінні, читанні й письмі у межах програмних вимог. Відповідно до нової структури шкільної іншомовної освіти початковий етап визначається 1-4-м класами. За свідченням психологів, навчальна діяльність у початковій школі набуває специфічного змісту, що зумовлено особливостями формування та розвитку пізнавальних інтересів дітей цього віку, їхньої поведінки, емоційно -вольової та мотиваційної сфер, своєрідним характером діяльності та мовлення. На цьому віковому етапі становлення особистості молодшого школяра навчальна діяльність стає домінуючою. Вона відповідним чином зумовлює трансформації у психіці дитини, що охоплюють усі психофізіологічні особливості її розвитку і об'єктивно потребують урахування їх під час визначення змісту навчання. Пріоритетними є такі: -підвищена емоційність, важлива роль образів у сприйманні та запам'ятовуванні нової інформації під впливом емоційних вражень і афективних переживань, що зумовлює забезпечення освітнього процесу яскравими та чіткими малюнками/фотографіями, які сприяють ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу; -незначна кількість у досвіді учнів раціональних прийомів виконання навчальної діяльності, що зумовлює широке використання навчальних мовних і мовленнєвих опор для формування комунікативних умінь; -мимовільність уваги, низький рівень її концентрації та орієнтація на сильний подразник, яким можуть бути цікаві та доступні ілюстрації та інші дидактичні засоби, що доцільно використовувати під час навчання; -імпульсивність, реактивність, перевага збуджувальних процесів над гальмівними, що зумовлює раціональний добір для процесу навчання дидактично доцільних видів діяльності, котрі узгоджуються з віковими особливостями школярів та їхніми інтересами, не викликають труднощів у навчанні та вмотивовують його; -здатність до запам'ятовування поки ще не усвідомлюваної інформації, що дає можливість презентувати окремі граматичні явища, які доцільно засвоювати на рівні лексичних одиниць, не аналізуючи їхню структуру (це буде зроблено на подальших етапах навчання); -визначальна роль навчальної гри у процесі пізнавальної діяльності, що дозволяє активно використовувати дидактично доцільні ігрові види роботи, які характерні віковим особливостям учнів; -схильність до копіювання, здатність до наслідування у діях, що дає можливість учням заучувати нескладні автентичні зразки мовлення, котрі не містять кальок із рідної мови або спрощених моделей спілкування; -незбалансованість аналітико-синтетичної діяльності, превалювання конкретного наочно-образного мислення, що зумовлює не використовувати вправи та завдання, котрі вимагають виконання складних аналітичних дій, ще не характерних учням молодшого шкільного віку; -недостатній рівень розвитку операцій планування, узагальнення, систематизації, порівняння, усвідомленого творчого ставлення до виконання навчальної роботи, що спонукає до використання зразків як опор для успішного її здійснення. Зазначені найтиповіші характеристики психологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку слугують науково- теоретичними засадами для добору та організації змісту навчання іноземної мови у початковій школі. У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивовувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Усі залучені для цього навчальні засоби, повинні сприяти вихованню в учнів комунікативних потреб у пізнанні інших країн і народів, у пошуку друзів не тільки для спілкування, а й для вирішення найтиповіших проблем їхньої життєдіяльності. Комунікативна, освітня, виховна і розвивальна цілі оволодіння змістом навчання реалізується через навчальні матеріали (тексти і діалоги) як основні мовленнєві одиниці, які містять в собі змістову і мовну інформацію та слугують певними засобами узагальнень іншомовного досвіду школярів. Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови зміст навчання сприяє тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки розширював їхній світогляд, а й давав змогу глибше розуміти власну культуру та її роль у духовному й моральному розвитку людства. Цьому сприяють не тільки навчальні тексти підручників, а й доступні для молодшого шкільного віку ілюстративні матеріали, що формують уявлення про інший світ, іншу культуру, вмотивовуючи своїм змістом потребу пізнавати їх засобами іноземної мови. Лексичний і граматичний матеріал пред'являється двома способами: індуктивним і дедуктивним - у залежності від його складності та труднощів оволодіння. Якщо ці проблеми відсутні, то вивчення його доцільно розпочинати через функціональний контекст, що узгоджується з комунікативним методом навчання. Цей підхід передбачає встановлення нероздільного зв'язку між значенням, формою і функцією мовної одиниці, що є ключовим принципом діяльності, пов'язаної з її засвоєнням. Якщо мовні одиниці викликають певні труднощі (як правило, це граматичні явища, не характерні для рідної мови учнів, або ті, що мають суттєві розбіжності з їх аналогами в рідній мові), то навчання їх доцільно здійснювати дедуктивним шляхом. Знайомство учнів із звуковою системою іноземної мови відбувається на основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій, та розглядається як основний в постановці іноземної вимови, формуванні ритміко-інтонаційних навичок та звуко-буквенних співвідношень. Важливою умовою успішного оволодіння іноземною мовою на початковому етапі є організація систематичного повторення вивченого матеріалу, яке доцільно здійснювати в такий спосіб, щоб поступово в учнів розвивалися уміння аналізувати, систематизувати, моделювати, абстрагувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Оволодіння іноземною мовою учнями початкової школи передбачає взаємопов'язане навчання всіх видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма), коли кожний вид розглядається як мета і як засіб. Для цього використовуються відповідні вправи і завдання, виконання яких забезпечує комплексне оволодіння усним і писемним мовленням. Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому частина граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка. Передбачається, що така робота буде проведена на подальших етапах, коли школярі досягнуть певного лінгвістичного досвіду у рідній мові, який буде їм слугувати базою для усвідомленого оволодіння іншомовним матеріалом. Зміст навчання іноземної мови учнів початкової школи створюється на ідеях оволодіння нею у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає взаємопов'язане засвоєння мови і культури. Орієнтація на цю технологію зумовлена викликами та перспективами розвитку мульти- та полілінгвоетнокультурної світової спільноти, в якій перебуває людина і яка стає невід'ємним імперативом сьогодення. У зв'язку з цим одним із основних завдань навчання іноземної мови у початковій школі доцільно розглядати формування в учнів здібностей, готовності та бажання брати участь у міжкультурній комунікації у межах найтиповіших сфер і тем спілкування та самоудосконалюватися в подальшому оволодінні іншомовною комунікативною діяльністю відповідно до власних викликів і потреб. Виконання цього завдання забезпечує діяльність, спрямована на розвиток полікультурної та мультилінгвальної мовної особистості школяра вже на початковому етапі його навчання у школі. Отже, зміст навчання іноземної мови учнів початкової школи ґрунтується на таких основних характеристиках: 1) відповідає актуальним комунікативно-пізнавальним інтересам молодших школярів і відбиває реальні потреби використання мови як засобу спілкування, є максимально наближеним до умов і цілей реальної міжкультурної комунікації; 2) стимулює розвиток інтересів учнів молодшого шкільного віку та позитивного ставлення до іноземної мови, здійснює вплив на їхню мотиваційну сферу; 3) прилучає учнів не тільки до нового для них мовного коду, але й до культури народу, носія цієї мови, що забезпечується чітким усвідомленням найголовніших спільностей та розбіжностей між чужою та рідною культурою, згідно з чим навчання поступово має організовуватись як «діалог культур»; 4) ґрунтується на досвіді оволодіння школярами рідною мовою, забезпечуючи випереджальне вивчення останньої; враховує загальнонавчальний досвід учнів, набутий ними під час оволодіння іншими предметами (міжпредметні зв'язки); 5) забезпечує освітні, виховні та розвивальні потреби школярів, у тому числі стимулює їхню самостійну діяльність, спонукає до рефлексії щодо якості власних навчальних досягнень і бажання їх удосконалювати. Зміст навчання іноземної мови визначається цілями навчання і відповідає віковим особливостям учнів і їхнім інтересам. У зв'язку з цим важливого значення набуває мовний, мовленнєвий, соціокультурний матеріал. Основні принципи добору навчального матеріалу: -комунікативної цінності та достатності для реалізації цілей і завдань навчання спілкування у межах кожної теми; -автентичності мовних (фонетичних, лексичних і граматичних), мовленнєвих (речень, текстів) одиниць, ілюстративних соціокультурних матеріалів, які використовуються для навчання спілкування; -типовості мовленнєвих зразків і їх відповідності нормам спілкування, прийнятим у країні, мова якої вивчається; -частотності використання у сучасному мовленні; мінімізації, який узгоджується з психофізіологічними можливостями учнів молодшого шкільного віку, відповідає цілям і завданням навчання та дає можливість успішно організовувати процес оволодіння іншомовним спілкуванням у межах кожної теми згідно з вимогами чинної навчальної програми. -мінімізації, який узгоджується з психофізіологічними можливостями учнів молодшого шкільного віку, відповідає цілям і завданням навчання та дає можливість успішно організовувати процес оволодіння іншомовним спілкуванням у межах кожної теми згідно з вимогами чинної навчальної програми. Добір навчального матеріалу здійснено раціонально, якщо він повністю відтворює дидактичну модель освітнього процесу, реалізовану в підручнику як основному засобі оволодіння мовою. Ця модель розглядається оптимальною за умови, що типи та види вправ і завдань як засоби навчання мови і мовлення організовуються в такій послідовності та використовуються в такій кількості, що забезпечують ефективне формування навичок і вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності. Враховуючи комунікативні цілі навчання іноземної мови, в основу типології вправ доцільно покласти категорію спілкування та етапи його здійснення в навчальному процесі початкової школи. Такі вправи і завдання, окрім суто навчальної, виконують ще й розвивальну, виховну й освітню функції, комплексно впливаючи в такий спосіб на розвиток молодших школярів. Відповідно до основних положень комунікативно-діяльнісного підходу до навчання іноземної мови і з урахуванням вікових психологічних особливостей молодших школярів оптимальними засобами засвоєння навчального змісту є мовні вправи, що забезпечують оволодіння учнями фонетичним, лексичним і граматичним матеріалом і в такий спосіб готують їх до спілкування; умовно-мовленнєві вправи, що дають учням можливість усвідомлювати особливості використання (функції) мовних одиниць у безпосередніх мовленнєвих актах у результаті застосування їх у мікровисловлюваннях; мовленнєві вправи, що сприяють формуванню умінь здійснювати спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності; комунікативні завдання, що сприяють розвитку творчих здібностей учнів, самостійності та забезпечують формування готовності до спілкування внаслідок комплексного використання мовних навичок, мовленнєвих умінь і навчального досвіду (загальнонавчальних умінь). Іншомовна діяльність молодшого школяра потребує створення позитивної мотивації, що є невід’ємним складником емоційного стану дитини і є одним із найважливіших психологічних чинників успішності вивчення іноземної мови і ключо вим питанням організації навчання молодших школярів. Зміст навчання сконструйовано на таких основних дидактичних і методичних принципах: -комунікативного спрямування навчальної діяльності; -особистісно-орієнтованого навчання, що зумовлюється психофізіологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку; -врахування випереджального вивчення рідної мови, що передбачає послідовне оволодіння учнями мовними та мовленнєвими явищами на основі досвіду, набутого на уроках рідної мови; -принцип мінімізації змісту навчання (тематики для спілкування, обсягу навчально-інформаційного матеріалу, на якому здійснюється спілкування, рівнів навченості молодших школярів з мови і мовлення), що забезпечує доступність навчального матеріалу і його достатність для задоволення комунікативних потреб спілкування у межах чинної програми; -ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу; -діяльнісного характеру видів навчальної роботи; -диференціації та індивідуалізації навчання, що забезпечують урахування особистісних якостей учнів, їхньої мотивації та готовності до засвоєння іноземної мови; -соціокультурного спрямування процесу навчання; взаємопов'язаного та збалансованого навчання видів мовленнєвої діяльності; сприяння розвитку, освіті та вихованню молодших школярів. - взаємопов’язаного та збалансованого навчання видів мовленнєвої діяльності; - сприяння розвитку, освіті та вихованню молодших школярів. Навчання іноземної мови у початковій школі розглядається як комплексний інтегрований етап оволодіння предметом. Час, відведений на вивчення іноземної мови у 1 класі, доцільно розділити на два етапи: перше півріччя виділити на усне випередження (з фокусом на фонологічному аспекті мови), і друге півріччя – на засвоєння звуко-буквенних співвідношень. Однією з особливостей навчання іноземної мови у середніх загальноосвітніх навчальних закладах і зокрема в початковій школі є принцип концентричного пред'явлення тематичного матеріалу для організації спілкування в усній та письмовій формі протягом усього шкільного курсу. У зв'язку з цим одна і та ж тема може вивчатися впродовж кількох років. Навчальною програмою передбачається, що відповідно до мовного і загальнонавчального досвіду школярів вивчення таких тем поглиблюється у наступних класах, а тому повторення тематики зумовлюється саме зазначеним принципом. Основними засобами оволодіння учнями іноземною мовою є навчально-методичні комплекти (підручники, робочі зошити, аудіо-, відеоматеріали, електронні засоби навчання), спеціально сконструйовані для початкової школи згідно з навчальною програмою та відповідно до основних положень комунікативно-діяльнісного, особистісно орієнтованого та культурологічного підходів до навчання іншомовного спілкування. Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є самооцінювання. Одним з найефективніших інструментів, що допомогає розвинути в учні здатність до самооцінювання в іншомовному навчання є Європейське мовне портфоліо. Основна суть портфоліо ‒ «показати все, на що ти здібний(а)». Педагогічна філософія портфоліо передбачає зміщення акценту з того, що учень (учениця) не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки. Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання. Використовуючи Європейське мовне портфоліо у навчанні учні знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, вчаться працювати з ними. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючуго чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів. Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови у початковій школі необхідно сприяти тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки розширював їхній світогляд, але й сприяв би більш глибокому розумінню власної культури та її ролі в духовному та моральному розвитку людства. Процес навчання іноземної мови у початковій школі організовується відповідно до мережі годин, визначених навчальним планом. Учителі мають право вибору підручника, який відповідав би конкретним умовам навчання. Для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель, окрім підручника, який використовує у своїй роботі, може залучати інші засоби, адаптуючи їх до умов навчання. Успішна реалізація змісту навчання іноземної мови можлива за умови раціонального застосування навчальних засобів як основних механізмів виконання мети і завдань. Змістова частина Програми включає опис: -тематики ситуативного мовлення та сфер спілкування; -мовленнєвих функцій та засобів їх вираження; -мовленнєвих умінь; -мовних знань і навичок; -соціокультурних знань; -загальнонавчальних умінь. Вимоги до рівня підготовки учнів (мовленнєва компетенція) подані по завершенні кожного року навчання визначають: -що саме учні повинні знати і розуміти з кожного виду мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо); -які уміння і навички у чотирьох видах мовленнєвої діяльності учень повинен отримати на кінець навчального року. Розподіл годин за тематичним принципом не передбачений оскільки Програма носить концентричний характер і не містить чітких тематичних формулювань. Зауважимо, що лише підручник не може забезпечити досягнення цілей, визначених державою до рівня володіння іноземною мовою випускників сучасної школи. Потрібно широко використовувати й інші засоби: робочі зошити, аудіо - та відеоматеріали, книжки для домашнього читання, текстові завдання тощо. Доцільно активніше впроваджувати у практику школи електронні носії інформації, що не тільки урізноманітнюють навчальний процес, а й сприяють його ефективності, дозволяють індивідуалізувати та диференціювати навчальну діяльність учнів відповідно до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів навченості. Основною формою навчання іноземної мови є урок. Зміст його визначає сам учитель. Він спирається на програму, матеріал підручника або посібника, який використовує у своїй роботі, враховує рівень навченості учнів і умови, у яких відбувається навчання. Види діяльності на уроці залежать від мети і завдань, вікових особливостей та інтересів учнів. Уроки мають бути комунікативно спрямованими, а тому пріоритетними видами діяльності є ті, що пов'язані з формуванням в учнів умінь і навичок використовувати мову як засіб спілкування. Зацікавленість учнів у засвоєнні мови значною мірою залежить від умотивованості навчальних дій, які виконуються на уроці. Оволодіння іноземною мовою відбувається не тільки на уроці. А тому органічне поєднання уроку, домашньої і позакласної роботи забезпечить ефективне формування комунікативних умінь, сприятиме розвитку в учнів самостійності, комунікативно- пізнавальної та соціальної активності. Результати навчальних досягнень, яких мають досягти учні, визначені для кожного етапу навчання. Вони характеризують рівень умінь з кожного виду мовленнєвої діяльності та узгоджуються з «Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання».

Англійська мова

1 клас

Сфери спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальні компетенції

Лексична

Граматична

Фонетична

               

 

                                                       Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я , моя сім’я 

та  мої друзі

 

Дозвілля

(іграшки)

 

Природа

(тварини)

 

 

 

 

 

·   привітатися;

·   попрощатися;

·   представляти себе / когось

·   називати щось/когось

·   виконувати прості інструкції

·   подякувати

·   вітати зі святом

Hello! I am…

My name is …

How old are you?

How old is he/she?

It is a …

I have got …

Open … / Close … / Take … /

Give me …

Stand up.

Sit down.

Thank you.

I can …

Happy birthday!

Merry Christmas!

Happy New Year!

Good morning!

Good night!

Good-bye!

Числа 1-10.

Члени сім’ї.

Кольори.

Іграшки.

Тварини.

Дії.

Шкільне приладдя

 

Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання  мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).

Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання  мовленнєвих структур.

Іменник: множина іменників (закінчення –s; -es).

Дієслово: to be, have got, can y Present Simple. Прикметники.

Займенник: вказівні (this), особові (I, we, you, he, she, they) присвійні (my, your, his, her).

Числівник: кількісні (1-10)

Спонукальні речення у стверджувальній формі (Stand up. Stop it. Repeat, please.)

Дотримання апроксимованої вимови з урахуванням особливостей англійської мови під час промовляння слів і висловів

 

Розуміння і відтворення відповідних до ситуації спілкування елементарних:

·   привітань,

·   форм звертання,

·   ввічливих слів і фраз,

·   вітань зі святом.

 

 

 

·   Стежити за презентованою інформацією;

·   розуміти і відтворювати мовленнєві зразки наслідуючи вчителя;

·   розуміти і виконувати прості інструкції вчителя;

·   співпрацювати з вчителем та однокласниками під час гри.

 

 

                                 Публічна

 

Свята та традиції

(Свята. Вітання)

 

 

 

    Освітня

Школа

(шкільне приладдя)

 

 

 

 

 

 

Англійська мова

2 клас

Сфери спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальні компетенції

Лексична

Граматична

Фонетична

               

 

                                                       Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я , моя сім’я 

і друзі

 

 

Відпочинок і дозвілля

(мої іграшки)

 

Людина

 

 

·   Привітатися;

·   попрощатися;

·   представляти себе / когось;

·   називати когось/щось;

·   ставити запитання і відповідати на них;

·   повідомляти про когось / щось;

·   давати елементарну характеристику комусь/чомусь;

·   розуміти та виконувати вказівки (команди);

·   вітати зі святом

 

Hi! Hello!

Good morning / aftertnoon / evening!

Goodbye! Bye-bye! Bye!

My name is …

I am …

This / That is my  (dad, friend …)

What is your name?

How old are you?

Where are you from?

Where is …? It is in / on / under …

Can I …?

Please, come in.

Don’t do this.

I can…

I have got … She has got …

This is Ted’s car.

Happy New Year!

Merry Christmas!

Happy birthday!

I’m sorry. – That’s OK. Thank you. – You are welcome.

Члени сім’ї.

Вік.

Іграшки.

Числа від 1до 20.

Кольори.

Частини тіла.

Предмети одягу. Тварини.

Пори року.

Дні тижня.

Назви свят.

Шкільне приладдя.

Меблі в класній кімнаті.

 

 

 

Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання  мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).

Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання  мовленнєвих структур.

 

Дієслово: to be, have got у Present Simple.

Mодальне дієслово  can.

Іменник: множина іменників. Присвійний відмінок.

Прикметник: якісні, відносні, що вказують на розмір, колір, вік, якість предмета.

Прийменник: місця (on, in, under) та напрямку (to)

Займенник: вказівні (this, that, з іменниками), особові, присвійні.

Числівник:

кількісні (1-20)

Сполучник: and

Вигуки: Oh! Wow! OK!

Спонукальні речення у стверджувальній та заперечувальній формах. (Stand up. Don’t stand up.)

 

Дотримання апроксимованої вимови з урахуванням особливостей англійської мови під час промовляння слів і висловів

 

Вживання та вибір:

·   привітань,

·   форм звертання,

·   ввічливих слів та фраз,

·   вітань зі святом,

·   вигуків.

 

Дотримання правил ввічливості.

 

 

·   Стежити за презентованою інформацією;

·   розуміти і відтворювати мовленнєві зразки, наслідуючи вчителя;

·   розуміти і виконувати прості інструкції вчителя;

·   співпрацювати у парі.

·   співпрацювати з іншими у команді під час ігрової діяльності;

 

 

                                 Публічна

 

Природа

 

Свята та традиції

 

 

 

 

    Освітня

Школа

 

 

 

 

 

 

Англійська мова

3 клас

Сфери спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальні компетенції

Лексична

Граматична

Фонетична

 

 

                                                       Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я, моя сім’я і друзі.

 

Відпочинок і дозвілля.

 

Людина.

 

 

·   Представляти співрозмовників/ третіх осіб;

·   запрошувати інформацію про співрозмовника / третю особу;

·   описувати когось / щось;

·   запитувати про відчуття/самопочуття  та відповідати на запитання;

·   повідомляти про смаки, уподобання;

·   виражати своє ставлення до когось / чогось;

·   запрошувати та реагувати на  запрошення;

·   робити пропозицію та реагувати на неї;

·   визначати час;

·   висловлювати схвальну/ несхвальну оцінку предметам, діям, ситуаціям тощо

His/Her name is …

They are …

Are you from …?

Is he from … ?

How are you? I am fine.

Have you got …?

I like … I don’t like …

He likes / doesn’t like it. Can you come to …? – Yes, sure. Let’s go to …

Sorry, I can’t.

Can I have …? Thanks. Whose … is that?

It’s Amy’s.

It’s five o’clock / half past two.

It’s quarter to…

In the morning / afternoon / evening.

I played football yesterday.

She wasn’t at home.

It is December now.

It’s snowy in winter.

 

 

Людина.

Опис зовнішності.

Професії.

Числа до 100.

Час за годинником.

Щоденні обов’язки.

Їжа, напої.

Дім, квартира.

Меблі.

Захоплення.

Свята.

Місяці року.

Погода.

Навчальні предмети.

 

Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання  мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).

Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання  мовленнєвих структур.

Дієслово:

Present /Past Simple. Модальні дієслова: can, may, must.

Структура: There is / There are

Іменник: злічувані, незлічувані, присвійний відмінок.

Прикметник: якісні, відносні.

Прийменник:

місця (on, in, under),

напрямку (to, up, down),

часу (before, after)

Займенник: особові, присвійні, вказівні

Безособові речення:

It’s sunny.

 

Вимова вивчених слів та висловів, достатня для розуміння

 

Наголос у словах і реченнях.

Знання культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, пов’язаних з повсякденним життям;

 

Вживання та вибір:

·         привітань;

·   форм звертання;

·   вигуків.

 

Дотримання правил ввічливості

 

 

·   Розрізняти і  продукувати звуки та звукові відрізки;

·   Уважно стежити за презентованою інформацією;

·   ефективно співпрацювати у парі;

·   ефективно співпрацювати з одноклассниками під час ігрової діяльності;

·   активно застосовувати мову, що вивчається;

·   сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки тощо) і застосовувати інші компетенції для того щоб діяти у навчальній ситуації (на основі спостереження, здогадки, запам'ятову-вання тощо)

 

 

  Публічна

 

Природа і навколишнє середовище

 

Свята та традиції

 

 

Освітня

     

Школа

 

 

Англійська мова

4 клас

Сфери спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовленнєві функції

Засоби вираження

Лінгвістичні компетенції

Соціокультурна компетенція

Загальнонавчальні компетенції

Лексична

Граматична

Фонетична

 

Особистісна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я, моя сім’я і друзі (місце проживання)

 

 

Помешкання

 

 

Відпочинок і дозвілля

 

 

 

·   Запрошувати та надавати інформацію про особи / об’єкти / явища / події / факти;

·   описувати осіб / місця / об’єкти / явища / події / факти;

·   характеризувати та оцінювати когось/щось;

·   розповідати про  прочитане, почуте, побачене;

·   запитувати про чиїсь враження;

·   висловлювати  свої враження, думки, ставлення.

 

 

Where do you live?

I live in …

What is your address?

My address is …

The museum is opposite the cinema.

I am …ing now.

What is he doing?

How many balloons do you need? – Ten, please.

How much is that? – Five hryvnyas, please.

It is / was interesting.

Did you like it?

Yes, I did. / No, I didn’t.

When did you go there?

He is taller than …

She is the youngest in the family.

You / They are going to …

Are they / you going to …?

He will go there by plane.

 

Населені пункти.

Громадські споруди.

Покупки.

Види дозвілля.

Улюблені дитячі герої.

Види помешкань.

Подорожування.

Види транспорту.

Довкілля.

Дикі та свійські тварини.

Свята.

 

Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання  мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).

Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання  мовленнєвих структур.

Дієслово: Present / Past / Future Simple,

Present Continuous.

Cтруктура:

 to be going to

Іменник: однина, множина

Прикметник ступені порівняння

Займенники: особові, присвійні, вказівні

Артикль: означений, неозначений.

Числівник

Кількісні (1-100), порядкові.

Питальні слова (в складі структур) : What? Where? When? How? How much? How many?

Прийменник: місця та напрямку (over, across, opposite etc.)

Сполучник: than,or, but, because

 

Вимова вивчених слів та висловів, достатня для розуміння

 

Наголос у словах і реченнях.

 

Особливості інтонації

 

Знання культурних реалій спільноти, мова якої вивча­ється, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: 

·   повсякденне життя

·   умови життя

·   норми та соціальні правила поведінки.

 

Дотримання правил ввічливості.

 

Вживання та вибір:

·         привітань;

·   форм звертання;

·   вигуків.

 

·   Уважно стежити за презентованою інформацією;

·   усвідомлювати мету поставленого завдання;

·   ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи;

·   активно застосовувати мову, що вивчається;

·   сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки тощо) і застосовувати інші компетенції, для того щоб діяти у специфічній навчальній ситуації (на основі спостереження, здогадки, запам'ятову-вання тощо)

 

 

 

Публічна

 

Природа  і навколишнє середовище

 

Подорож.

 

Свята і традиції

 

 

Освітня

 

Шкільне життя