1. Спілкування  державною
(і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища, закони, теорії;

описувати  (усно чи письмово)  географічні  об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим  арсеналом  мовних  засобів – термінами, поняттями тощо;

обговорювати  проблеми   географічного  змісту  глобального  та  регіонального  рівня.

Ставлення:

усвідомлювати  значущість  здобутків  географічної  науки, зокрема  пошанування  досягнень українських  учених;

прагнення до розвитку української   термінологічної  лексики  в  системі  географічних  наук.

Навчальні ресурси:

навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі  проекти  в  галузі географії, усні / письмові  презентації  їх  результатів

2. Спілкування

іноземними

мовами

Уміння:

використовувати  іншомовні  навчальні  джерела  для  отримання  інформації  географічного змісту;

описувати  іноземними  мовами, аналізувати  та  оцінювати  роль  природних  явищ  у сучасному  світі, доречно  використовувати  географічні  поняття та найуживаніші  терміни  в усних чи письмових текстах, читати  та  тлумачити  географічну  термінологію  іноземною мовою.

Ставлення:

зацікавленість  інформацією  географічного  змісту  іноземною  мовою;

розуміння  глобальних  проблем  людства  і   прагнення  долучитися до  їх  розв’язання, зокрема  й  з  допомогою   іноземних  мов.

Навчальні ресурси:

довідкова  література, онлайнові  перекладачі, іншомовні  сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники   і  посібники

3. Математична компетентність

Уміння:

застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів.

Ставлення:

усвідомлення  варіативності  та  значущості  математичних  методів  у розв’язанні  географічних  проблем  і задач.

Навчальні ресурси:

завдання на виконання обчислень, аналіз  та  обробка  статистичної  інформації, поданої  в  різних  формах (картографічній, табличній, графічній)

4. Основні компетентності
у природничих науках
  і технологіях

Уміння:

пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення;

самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля;

оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розв’язання  глобальних  проблем.

Ставлення:

відповідальність за ощадне  використання  природних  ресурсів, екологічний  стан  у  місцевій  громаді, в  Україні  та світі;

готовність до розв’язання проблем, пов’язаних  зі  станом  довкілля.

Навчальні ресурси:

географічні  задачі, ситуативні  вправи  щодо  розв’язання проблем  стану  довкілля, біорізноманіття, ощадного  використання  природних  ресурсів  тощо

5. Інформаційно-цифрова

компетентність

Уміння:

використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі;

створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація, блог тощо)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування;

шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її.

Ставлення:

дотримання  авторського права, етичних  принципів  поводження з  інформацією;

усвідомлення необхідності  екологічних  методів і засобів  утилізації  цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

електронні  картографічні  джерела, електронні  посібники, збірники  задач, тести  тощо

6. Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження  або  експерименти, реалізовувати  проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення:

допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.

Навчальні ресурси:

довідкова система програмних засобів

7. Ініціативність і підприємливість

Уміння:

генерувати  ідеї  й ініціативи щодо проектної та винахідницької  діяльності, ефективного використання  природних  ресурсів;

прогнозувати  вплив  географічних  процесів  і  закономірностей  на розвиток технологій, нових напрямів  підприємництва;

нівелювати  ризики і використовувати  можливості  для  створення  цінностей  для  себе  та інших у довкіллі;

керувати  групою (надихати, переконувати  й  залучати  до  діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення:

відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси:

сайти  підприємств, установ, організацій, екскурсії  на  сучасні  підприємства, зустрічі  з  успішними  представниками  бізнесу

8. Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією  географічних  проектів, розв’язувати проблеми  довкілля, залучаючи  місцеву громаду.

Ставлення:

відстоювати власну позицію  щодо  ухвалення  рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах;

громадянська  відповідальність  за стан довкілля, пошанування  розмаїття  думок  і  поглядів;

оцінювання  внеску українських та  іноземних  учених і винахідників у суспільний розвиток.

Навчальні ресурси:

географічні  задачі, інтернет-ресурси, посібники

9. Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

фіксувати  унікальні  об’єкти, явища  та  ландшафти  Землі, їх  естетичне  значення, використовувати  природні  матеріали і засоби для втілення художніх  ідей, пояснювати  географічне  підґрунтя  відображення  природи  у  творах  мистецтва.

Ставлення:

усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення  географії  і мистецтва; розуміння  гармонійної  взаємодії  людини  і  природи.

Навчальні ресурси:

літературні, музичні  та  образотворчі  твори

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

працювати в команді під час  реалізації  географічних  проектів, застосовувати  набутий досвід  задля  збереження  власного здоров’я  та  здоров’я інших, оцінювати  значення  географічної  науки  для  забезпечення  добробуту  людства.

Ставлення:

турбота  про  здоров’я  своє  та  інших  людей, ціннісне  ставлення  до  навколишнього середовища як  до  потенційного джерела  здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного  природокористування, пошанування  внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси:

кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

Кількість годин

Очікувані  результати  навчально – пізнавальної  діяльності  учнів

Зміст навчального матеріалу

  Наскрізні  змістові  лінії

2

                                                                      ВСТУП

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає об’єкти вивчення географії, складові географічної науки,  основні джерела географічних знань та методи географічних досліджень.

Діяльнісний компонент:

добирає географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе;

виконує спостереження за змінами у природі;

складає  перелік джерел географічної інформації, які є вдома.

Ціннісний компонент:

використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності;

обґрунтовує на конкретних прикладах значення  географії для життєдіяльності людини.

Географія як наука про  Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства.

Значення географічних знань та умінь для життєдіяльності людини.

Основні друковані та електронні джерела географічної  інформації, їх значення.

Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень.

Дослідження

Спостереження за змінами у природі.

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює дбайливе ставлення до природи, дотримується правил безпечної поведінки в природі. Орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження і захисту довкілля.

Здоров’я і безпека

Сприяє  розвитку  інтересу до географічних наук.

Громадянська відповідальність

Пояснює на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини, добираючи інформацію з різних джерел. 

Сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває здатність спільного розуміння проблеми і толерантне й неупереджене ставлення до інших

думок і поглядів.

Уміє  дискутувати  на  тему «Що і навіщо вивчати сучасним географам, коли вже все на Землі відкрито?»

3

РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає особливості зображення Землі на картах у давнину.

Діяльнісний компонент:

добирає  з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі у давнину;

зіставляє карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою;

складає короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину (із  залученням  членів  родини).

Ціннісний компонент:

оцінює внесок античних учених у становлення географії як науки.

Тема 1. Уявлення про Землю у давнину

Уявлення про форму Землі. Зображення  Землі на картах Ератосфена, Птолемея.

Громадянська відповідальність

Формує необхідні моральні якості, відстоює свою позицію в дискусії, конструктивно спілкується.

Підприємливість та фінансова грамотність

Вчиться спільно досягати мети.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає відомих мореплавців та мандрівників  (Марко Поло, Христофора  Колумба, Фернана Магеллана), які здійснили видатні географічні відкриття в різні епохи.

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі;

простежує за картою маршрути мандрівників і дослідників.

Ціннісний компонент:

робить висновки про значення навколосвітніх подорожей для розширення знань про Землю

Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі

Відкриття нових земель. Навколосвітні подорожі

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає сучасні  географічні дослідження.

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі на сучасному етапі;

аналізує інформацію про географічні дослідження у ХХ та на початку ХХІ ст.;

порівнює дослідження Землі у сучасну добу з тими, що мали місце в більш ранні епохи;

складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями.

Ціннісний компонент:

визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства

Тема 3. Сучасні дослідження

Дослідження Землі у  ХХ  і на початку ХХІ ст.

Громадянська відповідальність

Критично оцінює інформацію географічного змісту, визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства

13

                              РОЗДІЛ ІІ. Земля на плані та карті

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає різні способи орієнтування на місцевості;

пояснює способи орієнтування на місцевості.

Діяльнісний компонент:

користується компасом для визначення сторін горизонту  та  азимуту;

визначає азимут та напрямки на різні об’єкти на місцевості поблизу школи;

складає схему маршруту руху;

порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості;

робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій

Тема 1. Орієнтування на місцевості

Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості.  Компас. Поняття про азимут.

Здоров’я і безпека

Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під  час  подорожей  і  екскурсій.

Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає способи зображення Землі, види масштабів, відмінності між планом і топографічним планом  та картою, абсолютною і відносною висотою місцевості, об’єкти місцевості за планом та його умовні  знаки;

вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти;

пояснює відмінності різних видів масштабу, особливості орієнтування плану місцевості.

Діяльнісний компонент:

визначає масштаб плану і карти, абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот;

вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу;

розв’язує задачі з різними видами масштабу;

порівнює зображення місцевості на глобусі, аерофотознімку та космічному знімку, плані, карті.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини

Тема 2. Способи зображення Землі

Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерофотознімках, космічних знімках, планах, картах.

Масштаб та його види. Умовні знаки плану

Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та шкалою висот. 

План, його основні ознаки.  Визначення напрямків на плані. Читання плану.

Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт.

 Географічні атласи. Практичне значення карт.

Практична робота

1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу, визначення відстаней, напрямків та абсолютних відносних висот  на топографічному плані

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота», координати свого населеного пункту;

пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою.

Діяльнісний компонент:

користується градусною сіткою для визначення географічних координат;

визначає географічні координати об`єктів,

населених пунктів;

порівнює географічну широту і географічну довготу за градусними вимірами.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення знань про географічні  координати

Тема 3. Географічні координати

 Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати. Правила відліку географічної широти і географічної довготи. Географічні координати свого населеного пункту.

Практична робота

2. Визначення географічних координат за географічною картою

41

РОЗДІЛ ІІІ. Оболонки Землі

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «мінерали», «гірські породи», «корисні копалини», «рельєф», «рівнини», «гори», форми рельєфу своєї місцевості;

наводить приклади і показує на карті літосферні плити, сейсмічні пояси, найбільші вулкани,  різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу;

знає правила поведінки під час землетрусу;

наводить приклади магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід.

Діяльнісний компонент:

визначає абсолютну і відносну висоту  рівнин і гір за шкалою висот;

позначає на контурній карті:

вулкани:Ключевська Сопка, Етна, Кракатау;

гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди;

рівнини:Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська низовина, Лаврентійська височина, Середньосибірське, Бразильське плоскогір’я;

розрізняє  магматичні, осадові й метаморфічні гірські породи;

порівнює  рівнини і  гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах.

Ціннісний компонент:

оцінює  діяльність людини та її вплив на рельєф;

висловлює  судження  щодо необхідності  охорони  унікальних форм рельєфу;

пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні;

аналізує причини і наслідки зовнішніх  і внутрішніх  процесів

Тема 1. Літосфера

Внутрішня будова Землі.

Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.

Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси. Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі.

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків.

Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у житі та діяльності людини.

Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу.

Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі та найдовші гори світу.

Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори  Світового океану.

Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.

Практична робота

3. Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу

Здоров’я і безпека

Аналізує ознаки наближення землетрусу, цунамі, виверження вулкану для власної безпеки та безпеки інших.

Громадянська відповідальність

Характеризує систему попереджень та алгоритм поведінки під час прояву несприятливих природних явищ.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє переваги  і  недоліки господарювання людей у районах поширення  вулканізму.

Усвідомлює значення окремих видів корисних копалин для розвитку відповідних  виробництв.

Бере  участь у  дослідженні «Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель) моєї родини»

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «погода», «клімат»,  «синоптична карта», елементи погоди, теплові пояси Землі, світові центри спостереження за погодою;

наводить приклади хмар, різних за формою, прогнозів погоди, основних типів клімату;

пояснює  причини і наслідки зміни погоди і клімату.

Діяльнісний компонент:

спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів;

визначає показники температури повітря й атмосферного тиску та їх зміни з висотою, швидкість  вітру, типи погоди, що переважають у своїй місцевості;

будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів;

добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами;

користується термометром, барометром, гігрометром;

порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей;

аналізує зміни температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою;

розв’язує задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою.

Ціннісний компонент:

оцінює вплив стану повітря на здоров”я людини;

робить висновки про значення прогнозу погоди для життя  і  діяльності людини

Тема 2. Атмосфера

Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

Добовий і річний хід температури повітря, причини його  коливання. Кліматична карта.  Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря.

Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску.

Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість, їх визначення  сучасними приладами й візуально. Утворення бризу.

Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни.

Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.

 Опади, що випадають  із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання. Карта розподілу опадів.

Погода, її елементи, мінливість.  Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.

Клімат та основні кліматотвірні чинники. Карта кліматичних поясів. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу.

Практичні роботи

4. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою.

5. Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розмірковує про відповідальність  людської  діяльності за стан атмосфери.

Здоров’я і безпека

Усвідомлює вплив стану повітря на здоров’я людини.

Дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ.

Громадянська відповідальність

Наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ  і  процесів

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять  «океан», «море», «затока», «протока», «острів»,  «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води»;

наводить приклади морів, заток, проток, островів, річок, озер, штучних водойм;

пояснює причини і наслідки рухів води в Світовому океані, особливості живлення і режиму вод суходолу;

знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі.

Діяльнісний компонент:

визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою, глибини океанів і морів за шкалою глибин, залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату;

розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, озера за походженням їхніх улоговин і стоком, типи боліт, покривні та гірські льодовики, штучні водойми, типи підземних вод;

позначає на контурній карті назви:

морів:Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове;

проток: Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берінгова;

заток:Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;

островів:Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

півостровів:Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан, Сомалі, Лабрадор;

западини:Маріанська;

річок: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі;

озер:Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія.

Ціннісний компонент:

оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери;

робить висновки про вплив якості питної води на здоров’я людини

Тема 3. Гідросфера

Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери.

Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані. Властивості вод Світового океану.

Рухи води в Світовому океані. Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина.   

Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейни й найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок.

Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі.

Болота, особливості їх утворення та поширення.

Штучні водойми і водотоки: ставки, водосховища, канали. 

Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків.

Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти.  

Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води.

Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу.

Практична робота

6. Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює важливість охорони вод  своєї  місцевості  і  на  планеті  загалом.

Здоров’я і безпека

Розуміє вплив якості води на життя і здоров’я людини.

Дотримується правил безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху по болотистій місцевості.

Громадянська відповідальність

Усвідомлює систему попереджень та алгоритм поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоходу, шторму, цунамі.

Підприємливість і фінансова грамотність

Дотримується  основних  правил ощадного  використання води в домашньому господарстві.

Наводить приклади підприємницької діяльності на основі використання мінеральних, термальних вод своєї місцевості, природних та штучних водойм для відпочинку та оздоровлення

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає  компоненти біосфери, суттєві ознаки понять «біосфера», «ґрунти», «рослинність», «тваринний світ», види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості;

пояснює особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт, вплив людини на компоненти біосфери.

Діяльнісний компонент:

порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі.

Ціннісний компонент:

оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини;

пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості

Тема 4. Біосфера та ґрунти  

Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі.

Властивості  ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів.

Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розуміє важливість збереження грунтів та різноманіття рослин і тварин.

Здоров’я і безпека

Оцінює загрози вживання отруйних грибів, рослин своєї місцевості, контактів із небезпечними тваринами.

Громадянська відповідальність Презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наводить приклади фінансових надходжень до  сімейного  бюджету  від використання власної земельної ділянки, рослин і тварин

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона», компоненти природного комплексу;

наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості;

пояснює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери.

Діяльнісний компонент:

порівнює особливості основних природних зон Землі;

дотримується правил безпеки і поведінки під час екскурсії.

Ціннісний компонент:

оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та  значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності

Тема 5. Природні комплекси

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості.

Природні зони Землі, їх особливості.

Практична робота (на вибір)

7 а. Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом).

7 б. Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розрізняє позитивні й негативні наслідки впливу людської діяльності на природні комплекси своєї місцевості.

Виявляє порушення природної рівноваги та пропонує шляхи їх усунення.

Здоров’я і безпека

Дотримується правил безпечної поведінки у природі під час екскурсії

5

 РОЗДІЛ ІV. Планета людей

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси;

вміє читати політичну карту.

Діяльнісний компонент:

аналізує карти густоти населення та людських рас;

показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України;

характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті;

порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, густоту населення в різних регіонах земної кулі.

Ціннісний компонент:

усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу;

оцінює вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності;

висловлює судження про  заходи

 щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відході

Тема 1. Кількість і розміщення населення на Землі

Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі, його густота.  Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження Миколи Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу.

Тема 2. Держави світу

Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу.

Тема 3. Вплив людини на природу

Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської  діяльності. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона.

Практична робота

8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частин світу та їх столиць.

Дослідження

Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів

Громадянська відповідальність

Усвідомлює  важливість  толерантного ставлення до представників інших рас  і  народів  світу.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Презентація міні-проектів з утилізації побутових відходів

6

РЕЗЕРВ ЧАСУ

Кількість годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Наскрізні  змістові  лінії

2

ВСТУП

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

називає материки, частини світу, океани, різні види карт.

Діяльнісний компонент:

порівнює материки та океани за площею, карти за масштабом та просторовим охопленням;

розрізняє в атласах карти

показує (знаходить) на картах  різного  масштабу материки, частини світу, океани.

Ціннісний компонент:

оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної  географії.

Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу. 

Джерела географічної інформації про материки та океани.  Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням

Громадянська відповідальність

Уміє  пояснювати  на  конкретних  прикладах  та  доводити  практичне  значення  вивчення  материків  та  океанів

9

РОЗДІЛ І. Закономірності формування природи материків та океанів

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає і уявляє форму  Землі, дні рівнодення та сонцестояння;

розуміє і наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі.

Діяльнісний компонент:

знаходить на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола;

пояснює вплив  форми Землі та її рухів на природу материків і  океанів.

Ціннісний компонент:

оцінює і характеризує наслідки  форми  Землі,  добового і річного рухів Землі на життя людини

Тема 1. Форма і рухи Землі

Куляста форма Землі та її географічні наслідки.

Рухи Землі, їх наслідки

Здоров’я і безпека

Моделює оптимальний  режим  життя  відповідного  до  добових  і  річних  циклів (ритмів)

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає і розуміє основні етапи розвитку геологічної історії Землі, наслідки руху літосферних плит, найбільші платформи та області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси;

наводить приклади   форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості, різних за властивостями повітряних і водних мас, типів клімату, теплих і холодних течій, природних зон на материках;

знає і розуміє гіпотези  дрейфу материків, загальну циркуляцію атмосфери та їх вплив на природні умови Землі.

Діяльнісний компонент:

знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу найбільші літосферні плити, райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі й холодні поверхневі течії,  природні зони;

пояснює вплив повітряних мас на погодні умови Землі своєї місцевості;

аналізує закономірності розміщення форм рельєфу на материках та океанах, причини виникнення океанічних течій розміщення природних комплексів на материках і в океанах,  взаємодію і взаємовплив океанів і материків;

вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: тектонічної, кліматичної  і  географічних поясів природних зон.

Ціннісний компонент:

оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини;

досліджує наслідки взаємодії Світового океану, атмосфери та суходолу

Тема 2. Материки  й океани — великі природні комплекси географічної оболонки

Походження материків та океанічних западин унаслідок руху літосферних плит.  Геологічні ери та епохи горотворення.

Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах.

Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів.

Повітряні маси, їх властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Кліматичні пояси і типи клімату Землі. Закономірності розподілу атмосферних опадів.

Водні маси, їх властивості. Океанічні течії.  

Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і висотна  (вертикальна) поясність.

Практична робота

1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.

Дослідження

Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки

Екологічна безпека та сталий розвиток

Пояснює  взаємозв’язки  між  природними  компонентами  у  географічній  оболонці, у  тому  числі — на  прикладі  своєї  місцевості.

21

РОЗДІЛ ІІ. Материки тропічних широт

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку;

розуміє особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку країн.

Діяльнісний компонент:

характеризує географічне положення материка;

аналізує закономірності розміщення форм рельєфу, кліматичних поясів, вод суходолу, природні зони, зональні типи ґрунтів;

описує природу найвідоміших національних парків Африки;

визначає типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами; визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка;

знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:

моря: Середземне, Червоне;

затоки:  Гвінейська, Аденська;

протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська;

острів Мадагаскар;

півострів Сомалі;

гори: Атлас, Драконові, Капські;

вулкан Кіліманджаро;

нагір’я Ефіопське;

плоскогір’я Східноафриканське;

річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева;

озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад;

водоспад  Вікторія;

пустелі: Сахара, Наміб;

держави та їх столиці: Єгипет, Нігерія, Південна Африка.

Ціннісний компонент:

висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн;

оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка;

робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей;

обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій

Тема 1. Африка

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка.

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.     

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

Води суходолу. Використання водних ресурсів.

Природні зони, закономірності їх розміщення.

Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової  природної спадщини  ЮНЕСКО.

Населення. Держави. Зв’язки України з державами Африканського континенту.

Практичні роботи

2. Визначення географічних координат крайніх точок і протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід.

3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки.

4. Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами

Екологічна безпека та сталий розвиток

Презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

Здоров’я і безпека

Обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій.

Громадянська відповідальність

Установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє важливість  напрямків  взаємозв’язків  України  та  країн  Африки

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.

Діяльнісний компонент:

характеризує населення та його господарську діяльність у різних країнах материка;

аналізує особливості розміщення корисних  копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини;

знаходить  і показує на картах  різного  масштабу: 

море Карибське;

затоку Ла-Плата; 

протоки: Магелланова, Дрейка;

острови: Вогняна Земля, Фолклендські, Галапагоські;

рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я;

гори Анди (г. Аконкагуа);

вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі;

річки: Амазонка, Парана, Оріноко;

водоспади:Анхель, Ігуасу;

озера: Маракайбо, Тітікака;

пустелю Атакама;

держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі;

порівнює, зіставляє особливості природних умов Південної Америки та Африки;

пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури й опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в Андах;

визначає за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату.

Ціннісний компонент

оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка;

робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей

Тема 2. Південна Америка

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.  

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

Води суходолу.

Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною.

Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Населення. Держави. Зв’язки України з державами Південної Америки.

Практичні роботи

5. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів  материка.

6. Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами.

Дослідження

Природні унікуми Південної Америки

Екологічна безпека та сталий розвиток

Презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

Здоров’я і безпека

Обґрунтовує  механізм утворення стихійних явищ (вулкан, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

Громадянська відповідальність

Установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє  значення  різних  напрямків  взаємозв’язків  України  та  країн  Південної  Америки

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу:

моря: Коралове, Тасманове;

затоки: Карпентарія, Велика Австралійська;

острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф;

півострів Кейп-Йорк;

плоскогір’я Західно-Австралійське;

низовину Центральну;

гори: Великий Вододільний хребет        (г. Косцюшко);

річки: Муррей, Дарлінг;

озеро Ейр;

пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія;

державу Австралійський Союз та її столицю;

характеризує  особливості географічного положення, головні риси населення та його господарської діяльності;

порівнює географічне положення Австралії і Африки.

Ціннісний  компонент:

пояснює вплив рельєфу і клімату на формування вод суходолу, унікальність органічного світу, особливості заселення Австралії;

оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка;

робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка

Тема 3. Австралія.

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.   

Клімат. Води суходолу.

Унікальність рослинності і тваринного світу. Природні зони. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти Австралії, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк. Україна і Австралія.

Практичні  роботи:

7.  Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів  материка.

8. Визначення типів клімату за кліматичними діаграмами

Екологічна безпека та сталий розвиток

Презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

Здоров’я і безпека

Обґрунтовує  механізм утворення стихійних явищ (лісові  пожежі, посухи) та їх  вплив на життя людей.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє  значення  різних  напрямків  взаємозв’язків  України  та  Австралії

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає історію дослідження та освоєння  материка , першовідкривачів материка Фадея Беллінсгаузена, Михайла Лазарєва, Роальда Амундсена, Роберта Скотта, країни, що беруть участь у сучасних дослідженнях;

наводить приклади про значення міжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди;

пояснює відмінності  між Антарктикою й Арктикою.

Діяльнісний компонент:

характеризує  особливості географічного  положення  материка;

позначає і показує на карті Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса.

Ціннісний компонент

оцінює роль України в дослідженні Антарктиди

Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду

Географічне положення. Антарктида й Антарктика. Дослідження материка. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус материка

Екологічна безпека та сталий розвиток

Дискутує  щодо  перспективних  напрямків  розвитку  окремих  видів  діяльності  людини  на  материку

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає та пояснює  представників рослин і тварин світу Антарктики, особливості їх пристосування.

Діяльнісний компонент:

характеризує риси природи Антарктиди, Антарктики;

характеризує особливості тектонічної будови, клімат;

пояснює причини утворення суцільного покривного зледеніння, його вплив на природу материка.

Ціннісний компонент

обґрунтовує судження про вплив Антарктиди на природні особливості планети

Тема 2. Природа материка

Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.

Діяльнісний компонент:

характеризує географічне положення материка;

пояснює закономірності розміщення  форм рельєфу, клімату, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і тварин, природних зон, впливу господарської діяльності людей на природу материка;

аналізує особливості розміщення корисних  копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини;

знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:

затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска;

острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; 

півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан;

рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина;

гори: Кордильєри, Делані (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;

річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;

водоспад Ніагарський;

озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;

держави та їх столиці: США, Канада, Мексика;

порівнює рельєф і клімат Північної і Південної Америки;

визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка;

досліджує об’єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО

Ціннісний компонент:

обґрунтовує вплив географічного положення материка на його природу,  особливості освоєння людиною;

оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка;

висловлює судження про економічний розвиток країн материка;

робить висновок  про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей

Тема 1. Північна Америка

Географічне положення. Історія відкриття та освоєння. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.  

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу.

Природні зони. Висотна поясність у горах. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної  спадщини  ЮНЕСКО.

Населення. Держави.  Україна і держави  Північної Америки.

Практична робота

9. Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки.

Дослідження

Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО

Екологічна безпека та сталий розвиток

Презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

Здоров’я і безпека

Обґрунтовує  механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

Громадянська відповідальність

Установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє  важливсть  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Північної  Америки

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.

Діяльнісний компонент:

характеризує географічне положення материка;

пояснює закономірності форм рельєфу, клімату, річок та озер, типів ґрунтів, типових рослин і тварин, природних  зон  материка;

аналізує особливості розміщення корисних  копалин  на  території материка та їх вплив на господарську  діяльність людини;

знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу:

моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; 

затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська;

протоки: Босфор, Ла-Манш,

острови: Велика Британія, Ірландія, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські, Шрі Ланка, Тайвань;

півострови: Балканський, Апеннінський,  Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, мала Азія 

рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Прикаспійська, Середньодунайська,  Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське, Казахський дрібнособковик;

гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма);

нагір’я: Тибет, Іранське;

вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма;

пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі;

річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр;

озера: Каспійське, Женевське,  Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море;

держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Японія, Туреччина;

порівнює типи клімату в межах помірного поясу Євразії, висотні пояси в різних гірських системах;

установлює причини різноманітності природи Євразії.

Ціннісний компонент:

висловлює судження щодо господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни за вибором; 

оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка;

обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії;

робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей

Тема 2. Євразія

Географічне положення. Поділ Євразії на дві частини світу. Дослідження та освоєння материка.

Тектонічна будова. Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх  сил у його формуванні. Корисні копалини.  

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

Води суходолу.

Природні зони. Вертикальна поясність. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної  спадщини  ЮНЕСКО.

Населення. Найбільші держави Європи та  Азії. Зв’язки України з країнами Європи та Азії. 

Практичні роботи

10. Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

11. Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм.

Дослідження

1.       Здійснення уявної подорожі уздовж
50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів

Екологічна безпека та сталий розвиток

Презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

Здоров’я і безпека

Обґрунтовує  механізм утворення стихійних явищ (цунамі, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

Громадянська відповідальність

Установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє  важливість  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Євразії

5

РОЗДІЛ V. Океани

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства.

Діяльнісний компонент:

характеризує  риси географічного положення Тихого океану;

досліджує виникнення форм рельєфу, течій, островів;

знаходить і показує на картах  різного  масштабу:

течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська,  Східноавстралійська;

острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Маріанські,

порівнює властивості водних мас різних частин Тихого океану.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує зв'язок клімату океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій, своєрідність органічного світу;

оцінює вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних територіях;

робить висновок про механізм утворення цунамі та його вплив на життя людей

Тема 1. Тихий океан

Географічне положення. Острови в Тихому океані, їх походження і природні особливості. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Охорона природи океану.

Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.

Практична робота

12. Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті (виконується поетапно під час вивчення кожного океану)

Екологічна безпека та сталий розвиток

Пропонує  шляхи  розв’язання  екологічних  проблем Світового  океану.

Здоров’я і безпека

Аналізує  цінність  і  шкоду  для  здоров’я  окремих  видів  морепродуктів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Презентує  власні  розробки  щодо  раціонального  використання  ресурсів  Світового  океану

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства.

Діяльнісний компонент:

характеризує риси географічного положення Атлантичного океану;

досліджує виникнення форм рельєфу дна, течій, поширення представників органічного світу;

знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу:

течії: Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська, Бразильська, Бенгельська;

острів: Ісландія;

характеризує особливості клімату океану;

порівнює переміщення океанічних течій у північній і південній частинах океану.

Ціннісний компонент:

висловлює судження про проблеми забруднення океану;

оцінює вплив Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей

Тема 2. Атлантичний океан

Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води.  Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства.

Діяльнісний компонент:

характеризує риси географічного положення океану, його природні ресурси;

досліджує виникнення форм рельєфу дна океану, течій, поширення представників органічного світу;

знаходить  і показує на картах  різного  масштабу: 

течії: Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська, Західних вітрів;

порівнює особливості географічного положення Індійського океану з Тихим та Атлантичним океанами;

пояснює вплив океану на природу материків і життєдіяльність людей.

Ціннісний компонент

оцінює наслідки впливу людської діяльності на природу океану

Тема 3. Індійський океан

Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води.  Органічний світ і природні ресурси. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей на прилеглих материках

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає історію освоєння океану;

називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства.

Діяльнісний компонент:

характеризує особливості географічного положення океану, особливості поширення крижаного покриву;

досліджує виникнення форм рельєфу дна, поширення представників органічного світу;

пояснює вплив географічного положення океану на клімат.

Ціннісний компонент:

оцінює можливості використання природних ресурсів океану та наявні екологічні проблеми

Тема 4. Північний Льодовитий океан

Географічне положення Північного Льодовитого  океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна. Клімат і води. Льодовий режим океану.  Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків

2

РОЗДІЛ VI. Вплив людини на природу материків й океанів

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

Знає і розуміє види природних багатств материків та океанів.

Діяльнісний компонент:

пояснює зміни природних комплексів під впливом людської діяльності та виникнення  антропогенних ландшафтів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує зміни природних  умов  внаслідок інтенсивного природокористування;

оцінює наслідки використання людиною природних багатств материків і океанів;

дає господарську оцінку природним ресурсам

Тема 1. Використання природних багатств материків та океанів

Природні багатства материків та океанів, їх основні види. Наслідки використання ресурсів людиною.

Порушення природної рівноваги. Антропогенні  ландшафти

Екологічна безпека та сталий розвиток

Аналізує  порушення  природної  рівноваги на  прикладі  природних  комплексів  своєї  місцевості.

Описує  антропогенні  ландшафти  своєї  місцевості.

Розуміє  та  пропонує  шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент:

знає і розуміє джерела забруднення навколишнього середовища, роль міжнародних організацій з охорони природи.

Діяльнісний компонент:

розрізняє основні види забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове;

знаходить  і  показує на карті вже відомі природоохоронні території, райони екологічного лиха;

прогнозує зміни природних умов під впливом людської діяльності;

аналізує рівень забруднення навколишнього середовища на материках і в океанах за показниками екологічного моніторингу.

Ціннісний компонент:

висловлює судження про шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів;

оцінює роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні проблем взаємодії природи і суспільства

Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів

Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження. Міжнародне співробітництво у розв’язанні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи.

Дослідження

Шляхи розв’язування екологічних проблем

6

РЕЗЕРВ ЧАСУ 

Кількість годин

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці

Зміст навчального матеріалу

Наскрізні  змістові  лінії

2

ВСТУП

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає об’єкти вивчення курсу;

наводить приклади географічних досліджень території України у минулому і тепер;

пояснює особливості сучасних географічних досліджень.

Діяльнісний компонент:

характеризує методи досліджень фізичної та суспільної географії;

розрізняє істотні ознаки  понять «фізична географія» та «суспільна географія»;

вміє користуватися джерелами географічної інформації.

Ціннісний компонент:

оцінює значення знань із фізичної та суспільної географії для себе і суспільства

Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної географії України.  Джерела географічної інформації.

Географічні відомості про територію України в минулому.  Дослідження  Геродота, Гійома Боплана,  Степана Рудницького, сучасні географічні дослідження

Громадянська відповідальність  Розуміє  важливість знань з географії  у  розв’язанні  актуальних  проблем  розвитку  України

6

                          Розділ І. Географічна карта та робота з нею

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає джерела географічної  інформації,  елементи карти;

пояснює відмінності між різними видами карт, картографічними  проекціями.

Діяльнісний компонент:

розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначення;

характеризує методи і засоби отримання географічної інформації з загальногеографічних і тематичних карт;

визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати за навчальними картами;

вміє  користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;

застосовує сучасні навігаційні системи на практиці.

Ціннісний компонент:

оцінює значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини  

Тема 1.Географічна карта

Зображення України в  картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах. Способи зображення географічних об`єктів та явищ на картах. Класифікація карт. Навчальні карти й атласи. Національний атлас України, електронні карти. Картографічні  інтернет-джерела. Геоінформаційні та  сучасні навігаційні системи

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розуміє важливість  використання  сучасних  навігаційних  систем  для власної безпеки та безпеки інших.

Підприємливість і  фінансова грамотність

Уміє  отримувати  та  аналізувати  інформацію  щодо  природних  і  соціальних  явищ  та  процесів  із  широкого  кола  джерел  географічної  інформації

 Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає елементи топографічної карти;

пояснює особливості читання топографічної карти.

Діяльнісний компонент:

читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;

характеризує методи і засоби отримання інформації з топографічних карт;

визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні, прямокутні координати, висоту точок за топографічною картою;

вміє працювати в групі та команді;

застосовує отримані знання в орієнтуванні  на місцевості  з допомогою  топографічної карти, плану, схеми.

Ціннісний компонент:

оцінює значення топографічних карт  у побуті та господарській діяльності

Тема 2. Топографічні карти

Читання та практичне використання топографічних карт. Плани міст, схеми руху транспорту

Практична робота

1. Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і  прямокутних координат, висот точок за топографічною картою.

Дослідження

Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх  обґрунтування

7

Розділ ІІ. Географічний простір України

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає істотні ознаки політичної карти, складники державної території;

пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія».

Діяльнісний компонент:

характеризує географічне положення України;

розрізняє фізико-, економіко-, політико-географічне положення держави;

показує на карті суходільні і морські кордони: суходіл і територіальні води, крайні точки України, країни-сусіди України; географічні центри України; географічний центр Європи в Україні.

визначає за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує вплив значення географічного положення України в Європі та світі на економічні та політичні процеси в середині держави;

оцінює політико-географічне положення держав та географічне  положення України

Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу

Політична карта світу, її елементи. Географічне положення (фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне). Державна територія України. Державні кордони, розміри території, крайні точки, географічні центри України та Європи.

Практична робота

2. Позначення на контурній карті кордонів сусідніх держав, крайніх точок, географічних центрів України та Європи і зазначення їхніх назв; визначення  координат  точок, протяжності  території України в градусах і кілометрах.

Дослідження

Порівняльна оцінка географічного  розміщення України з країнами світу (2–3 на вибір)

Здоров’я і безпека

Усвідомлює  вплив  зміни  годинних  поясів  на  здоров’я  людини  та  безпеку.

Громадянська відповідальність

Розуміє  вплив  географічного  положення  країни  на  її  соціально – економічний  розвиток

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає адміністративно-територіальні одиниці України;

пояснює особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України;

навидить приклади різних адміністративно-територіальних одиниць за географічним положенням на карті України.

Діяльнісний компонент:

аналізує зміни  територіальних кордонів України з ХХ ст.;

прогнозує економічні та соціальні наслідки змін адміністративно-територіального устрою України;

показує на карті одиниці адміністративно-територіального устрою України; зміни кордонів України в ХХ ст.

Ціннісний компонент:

оцінює значення знань про адміністративно-територіальний устрій держави; 

робить висновки про місце свого населеного пункту в контексті сучасних територіальних змін

Тема 2. Формування території України. Адміністративно-територіальний  устрій України

Територіальні зміни кордонів України з ХХ ст. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою, його   проблеми та шляхи вдосконалення на різних територіальних рівнях

Громадянська  відповідальність

Усвідомлює  роль  кордонів  для  безпеки  держави

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає різні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку;

наводить приклади регулювання часу в країнах світу;

пояснює відмінність між поняттями «місцевий час»,  «поясний час».

Діяльнісний компонент:

характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу;

аналізує карту годинних поясів Землі;

показує  на карті лінію зміни дат;

визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує вплив літнього часу на господарську діяльність та здоров’я людини;

оцінює значення знань про систему відліку часу

Тема 3. Україна на карті годинних поясів

Міжнародна система відліку  часу. Годинні пояси.  Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах  світу. Час в Україні. 

Практична робота

3. Аналіз карти годинних поясів Землі. Розв’язування задач на визначення часу.

Дослідження

Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них  порівняно  з київським

34

Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає форми земної поверхні;

наводить приклади корисних копалин щодо їх використання;

формулює визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості».

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і  показує  на картах  різного  масштабу:  

низовини: Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська, Поліська;

височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська

(г. Берда);

гори: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські (г. Роман-Кош);

тектонічні структури: Східноєвропейська платформа, Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Скіфська платформа, Донецька складчаста область, Карпатська і Кримська складчасті системи;

басейни і родовища корисних копалин: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні райони, Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький залізорудний район, Придніпровський марганцеворудний басейн, Іршанське родовище титанових руд,  Артемівське, Слов’янське  родовища кам’яної солі, Заваллівське родовище графіту;

аналізує поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою;

пояснює вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує необхідність раціонального використання природних ресурсів;

оцінює вплив людини на рельєф, наслідки видобування корисних копалин та необхідність охорони надр;

встановлює взаємозв`язки  між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами,  геологічною будовою території

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня». Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери. Карта «Тектонічна будова». Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова.  Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини.

Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні  рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини. 

Корисні копалини України, їх класифікація за використанням,  закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобування вугілля, нафти, природного газу,  торфу.  Рудні та нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобування. Мінеральні води та грязі.

Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів. Особливості геологічної будови, рельєфу та мінеральних ресурсів своєї  місцевості. 

Практична робота

4. Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічною, геологічною  будовою, рельєфом  та  корисними  копалинами

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює  цілісність  природи  і  взаємозв’язок  її  об’єктів  і  явищ.

Наводить  приклади  та  робить  висновки  щодо необхідності  утилізації  і  переробки  відходів.

Здоров’я і безпека

Знає  поширення  по  території  країни  негативних  процесів, пов’язаних  з  рельєфом, тектонічною  і  геологічною  будовою (зсуви, землетруси, карсти, обвали).

Дотримується  правил  поводження  під  час  землетрусів.

Громадянська відповідальність

Розуміє  необхідність  раціонального  використання  мінеральних  ресурсів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє  значення  корисних  копалин  для  різних  видів  господарської  діяльності  людини

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає основні кліматотвірні чинники, кліматичні показники, типи клімату;

наводить приклади небезпечних погодних  явищ та їх наслідків;

формулює поняття «погода», «клімат», «атмосферний фронт», «циклон», «антициклон»;

пояснює дію кліматотвірних чинників.

Діяльнісний компонент:

характеризує особливості розподілу сонячної енергії, напрямки руху атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів, річний розподіл кліматичних показників у межах України;

визначає за кліматичною картою особливості розподілу температури,  повітря та опадів; 

порівнює особливості зволоження в різних частинах України, кліматичні умови своєї місцевості з іншими регіонами та їх вплив на сільське господарство;

аналізує погодні особливості різних регіонів України за допомогою інтернет- ресурсів.

Ціннісний компонент:

робить висновки про значення прогнозу погоди для життєдіяльності людей;

оцінює можливість використання кліматичних ресурсів у різних сферах господарської діяльності в Україні та у побуті

Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси

Кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня, їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії в земній поверхні.   Повітряні маси, що впливають на територію України. Атмосферні фронти, циклони та антициклони. Кліматичні показники: температура, опади,  коефіцієнт зволоження та їх розподіл на території  Україні. Річний та сезонний хід кліматичних показників. Кліматична карта. Регіональні відмінності клімату. Кліматичні ресурси.

Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища. Метеорологічна служба. Прогноз погоди за даними  синоптичної карти, народними прикметами.

Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я і господарську діяльність людини. Охорона атмосферного повітря. Кліматичні особливості своєї місцевості.

 Практичні роботи

 5. Визначення вологості повітря за заданими показниками.

 6. Визначення причин відмінностей кліматичних  показників  різних регіонів України за аналізом кліматичної  карти.

 Дослідження

 Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в  інтернет-джерелах, ЗМІ

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розуміє  необхідність  охорони  атмосферного  повітря, залежність  його  стану  від  різних  видів  діяльності  людини.

Здоров’я і безпека

Розуміє  наслідки   погодних  умов  на  самопочуття  та  здоров’я  людини. Усвідомлює  вплив  погодно-кліматичних  явищ  на  безпеку  людини.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наводить  приклади  можливості використання кліматичних ресурсів у різних сферах господарської діяльності в Україні та у побуті

.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає складові частини  вод суходолу в межах України;

формулює визначення понять «річка», «озеро», «болото», «підземні води», «водосховище», «канал», «меандри», «тераси», «водний режим», «річковий стік», «витрата води», «водні ресурси», «твердий стік», «падіння річки», «похил річки»;

пояснює особливості живлення та водного режиму річок, озер.

Діяльнісний компонент:

Знаходить  та  показує  на картах  різного  масштабу:

річкові системи: Дніпра, Сіверського Донця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Західного Бугу;

озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир;

лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний,  Дністровський;

водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське; Дністровське; Печенізьке;

канали: Північнокримський, Дніпро – Донбас, Каховський;

визначає падіння та похил річки;

характеризує водні об’єкти України, шляхи раціонального використання водних ресурсів;

порівнює гідрографічні особливості водних об’єктів;

аналізує можливості використання водних ресурсів.

Ціннісний компонент:

усвідомлює необхідність охорони водних ресурсів України;

оцінює наявні водні ресурси своєї місцевості

Тема 3. Води суходолу і водні ресурси

Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Будова річкової долини. Основні річкові басейни та системи. Вплив рельєфу на річки. Характер течії. Падіння, похил річки. Вплив клімату на формування річкової системи. Живлення і режим річок, густота річкової мережі. Річковий стік, витрати води.

Озера, їх типи. Болота, їх типи і поширення, причини заболочення. Водосховища та канали.

Підземні води. Основні артезіанські басейни. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості.

Практична робота

7.  Позначення на контурній карті назв найбільших річок,  озер, водосховищ, каналів. України

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює необхідність  ощадного  використання  та охорони водних ресурсів України.

Здоров’я і безпека

Розуміє  вплив  стану  якості  водних  ресурсів  на  здоров’я  людини.

Усвідомлює  значення  водних  ресурсів  для  створення  сприятливого  середовища  життя.

Громадянська відповідальність

Робить  висновки  щодо  необхідності  заходів  із  охорони  водних  ресурсів  України  і  своєї  місцевості.

Підприємливість і фінансова грамотність

Усвідомлює  необхідність  раціонального  використання  води  у  побуті, заощадження  витрат  в  сім’ї

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає основні чинники ґрунтоутворення та типи ґрунтів;

пояснює умови ґрунтоутворення, особливості поширення ґрунтів.

Діяльнісний компонент:

характеризує ґрунтові  ресурси України;

аналізує карту ґрунтів України.

Ціннісний компонент:

робить висновки щодо закономірностей поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах;

визначає вплив родючості  ґрунтів на сільськогосподарську діяльність;

оцінює заходи з  підвищення родючості та охорони ґрунтів

Тема 4. Ґрунти та ґрунтові  ресурси.

Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість. Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Дослідження В. Докучаєва. Карта ґрунтів. Ґрунтові  ресурси України. Ґрунти своєї місцевості. Зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини. Заходи з раціонального використання й охорони ґрунтових  ресурсів.

Практична робота

8. Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України.

Дослідження

Вплив людини на родючість ґрунтів своєї місцевості

Громадянська відповідальність

Знає  і  розуміє  необхідність раціонального використання й охорони ґрунтів.

Підприємливість та фінансова грамотність

Вміє  отримати  прибуток   з  використання  власної  земельної  ділянки.

Визначає  залежність  напрямку сільськогосподарської  діяльності  від  типу  ґрунту

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає видовий склад рослинності;

наводить приклади рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, ендемічних і зникаючих видів рослин.

Діяльнісний компонент:

характеризує основні типи рослинного покриву України;

розпізнає рослини, що занесені до Червоної книги України;

аналізує карту рослинності України, вплив господарської діяльності людини на рослинний покрив;

спостерігає за змінами рослинності своєї місцевості.

Ціннісний компонент:

робить висновки щодо закономірностей поширення основних типів рослинності  в Україні;

оцінює стан рослинних ресурсів,  їх роль у господарській діяльності, можливості використання в різних регіонах України;

усвідомлює необхідність збереження та відновлення рослинності

Тема 5. Рослинність

Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Рослинні угруповання.  Червона та Зелена книги України. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. Рослинність своєї місцевості

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає видовий склад тваринного світу;

наводить приклади акліматизації та реакліматизації тварин.

Діяльнісний компонент:

характеризує фауністичний склад лісів, луків, степів, боліт, водойм;

розпізнає тварин, які занесені до Червоної книги України;

аналізує карту тваринного світу України.

Ціннісний компонент:

робить висновки щодо закономірностей поширення основних видів тварин  в Україні;

оцінює стан тваринних ресурсів, їх роль у господарській діяльності людини;

усвідомлює наслідки впливу людської діяльності на тваринний світ України і своєї місцевості

Тема 6. Тваринний світ України.

Різноманітність тваринного світу.   Закономірності поширення тваринного світу в Україні. Тварини, занесені до Червоної книги України. Вплив людини на тваринний світ. Тваринні ресурси України, заходи з  їх відтворення й охорони. Тваринний світ своєї місцевості

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює  необхідність  збереження  рослин  і  тварин  та  їх  угрупувань.

Здоров’я і безпека

Усвідомлює  необхідність  використання  деяких  властивостей  рослин  для  зміцнення  та  профілактики  здоров’я.

Громадянська відповідальність

Сприяє  формуванню  відповідального  члена  громади, суспільства, який: 

- розуміє  необхідність раціонального  використання  рослинних  і  тваринних  ресурсів;

- усвідомлює наслідки впливу господарської діяльності  людини на тваринний світ України та своєї місцевості

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає чинники формування природних ландшафтів, природні країни, природні зони;

пояснює на конкретних прикладах особливості взаємодії компонентів природи у ландшафті.

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і показує на картах  різних  масштабів природні зони, гірські країни, Чорне море, Азовське море; острови Зміїний, Джарилгач, півострови Кримський, Керченський, косу Арабатська Стрілка, Каркінітську затоку, Керченську протоку;

характеризує рівнинні лісові, лісостепові, степові та гірські ландшафти, природні комплекси морів;

аналізує карту ландшафтів, співвідношення природних та антропогенних ландшафтів у своїй місцевості.

Ціннісний компонент:

прогнозує наслідки  впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів;

висловлює  судження  про  природно-ресурсний  потенціал  природних  комплексів

Тема 7. Ландшафти України.

Ландшафт як просторово-цілісна система. Карта «Ландшафти України». Районування природних ландшафтів, їх відображення на картах. Антропогенні ландшафти.

Рівнинні ландшафти, їх різноманітність. Природні зони України: мішаних лісів і  широколистих лісів, лісостепова, степова. Використання та охорона рівнинних ландшафтів. 

Гірські ландшафти Українських Карпат і Кримських гір,  особливості їх зміни з висотою, використання та охорона.

Природні умови і ресурси Чорного й Азовського морів, проблеми їх раціонального використання.

Практична робота

9. Складання порівняльної характеристики природних зон  України (на вибір).

Дослідження

Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання.

Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює  відповідальність  за  ощадне  використання  природних  ресурсів, екологічний  стан  у  місцевій  громаді, Україні.

Здоров’я і безпека

Усвідомлює  необхідність  дбайливого  ставлення  до  довкілля (навколишнього  середовища) як  до  потенційного джерела  здоров’я, добробуту  та  безпеки  людини.

Дотримується  правил  безпечної    поведінки  в  природі.

Громадянська відповідальність

Виявляє  готовність  до  розв’язання   проблем, пов’язаних  із  станом  довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє  рекреаційне  значення  природних  комплексів

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає складники природно-ресурсного потенціалу України, види забруднень довкілля;

наводить приклади об’єктів природно-заповідного фонду України;

пояснює сутність понять «екологічна ситуація», «моніторинг навколишнього середовища», «заповідник», «національний парк».

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і  показує на картах  різних  масштабів:

біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський;

природні заповідники: Карадазький, Український степовий, Медобори, Канівський, Поліський;

національні природні парки: Карпатський, Шацький, Синевір, Подільські Товтри;

регіональний ландшафтний парк «Меотида»;

характеризує сучасну екологічну ситуацію в Україні; 

аналізує природно-ресурсний потенціал у різних регіонах України, аспекти раціонального природокористування, вплив екологічної ситуації на здоров’я населення;

визначає об’єкти природно-заповідного фонду своєї місцевості;

дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі.

Ціннісний компонент:

оцінює переваги створення національної екологічної мережі, наслідки використання й охорони природних умов та природних ресурсів України;

усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій;

оцінює вплив екологічної ситуації на здоров’я населення

Тема 8. Природокористування

Використання природно-ресурсного потенціалу України.  Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення.       

Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа.

Моніторинг навколишнього середовища.

Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Природно-заповідні об’єкти своєї місцевості.

Природокористування в умовах сталого розвитку.

Дослідження  (на вибір)

Вплив компонентів природи на здоров я людини.

Практична робота

10. Позначення на контурній карті об’єктів природно-заповідного фонду України.

Дослідження

Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій.

Характеризує  сучасну  екологічну  ситуацію  в  Україні  та  своєї  місцевості.

Здоров’я і безпека

Оцінює вплив екологічної ситуації на здоров"я населення.

Дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі.

Підприємливість і фінансова грамотність

Оцінює  природно-ресурсний  потенціал  своєї  місцевості  для  організації  туристичної  діяльності

13

Розділ IV. Населення України та світу

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення світу та в Україні; найбільші країни за кількістю населення;

розуміє поняття «природний рух населення», «природній приріст населення», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика», «еміграція», «імміграція»;

пояснює демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України.

Діяльнісний компонент:

визначає показники  народжуваності, смертності, природного й механічного руху, частки жінок і чоловіків, окремих вікових груп у  структурі населення країни (регіону);

показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю населення, природним приростом, країни з найбільш численною українською діаспорою;

знаходить інформацію з різних джерел, що характеризує населення світу й окремих країн, України та її областей;

аналізує статево-вікові піраміди України та країн світу (на вибір);

характеризує демографічні показники населення країни за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів, механічний рух населення в Україні.

Ціннісний компонент:

оцінює важливість знань про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн світу;

усвідомлює необхідність  дотримання здорового способу життя

 Тема 1. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення світу та України

Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції.

Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення.

Зміна кількості населення в світі та Україні. Регіональні відмінності демографічних процесів. Дослідження Павла Чубинського. Демографічна політика.

Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора. Міграційна політика.

Практичні роботи

11. Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу

Здоров’я і безпека

Усвідомлює  необхідність  здорового  способу  життя  та  його  вплив  на  репродуктивне  здоров’я.

Громадянська відповідальність

Оцінює  поняття  рівності  та  розмаїття народів, явища  дискримінації  та  гендерної  нерівності  у  суспільстві

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

Називає середній показник  густоти населення в Україні та визначає  найбільш (найменш) густозаселені  країни  світу;

розуміє поняття «урбанізація», «субурбанізація», «агломерація», «мегалополіс», «мегаполіс».

Діяльнісний компонент:

визначає показники урбанізованості території;

показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою густотою населення та  рівнем урбанізації,  найбільші агломерації, світові міста, найбільші міста в Україні;

знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує особливості розселення населення в світі й окремих країнах, Україні та окремих її областях;

розрізняє міські і сільські населені пункти, типи міст за людністю і функціями, місто, агломерація, мегаполіс й мегалополіс, темп і рівень урбанізації;

порівнює рівень і темпи урбанізації в Україні і світі.

Ціннісний компонент:

оцінює важливість знань про особливості розселення населення;

усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією;

оцінює і пояснює вплив природних, демографічних і соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення

Тема 2. Розселення

Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення в світі й Україні.

Міські і сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями. Міське і сільське населення. Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси, мегалополіс. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією.

Громадянська відповідальність

Оцінює і пояснює вплив природних, демографічних та соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає найпоширеніші мовні сім'ї;

розуміє поняття  «раса», «нація», «етнос», «народ», «мовна сім’я».

Діяльнісний компонент:

характеризує національний склад населення України за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів;

порівнює етнічний склад населення регіонів України;

показує на карті і називає однонаціональні й багатонаціональні країни, райони розселення національних меншин в Україні;

знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує етнічний склад населення України й окремих країн.

Ціннісний компонент:

усвідомлює  важливість толерантного ставлення до представників інших рас, національностей.

Тема 3. Етнічний склад населення

Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни. Національний склад населення України: особливості та регіональні відмінності. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх розселення

Громадянська відповідальність

Усвідомлює  причетність  до  національної  культури  України,

Усвідомлює  проблеми, які  виникають, коли  суспільства  з  різними  цінностями  та  переконаннями  намагаються  жити  разом  у  мирі.

Розуміє  необхідність толерантного  ставлення  до  інших  релігій  та  етнічних  груп.

Підприємливість і фінансова грамотність

Усвідомлює важливість знань іноземної мови, культури інших народів для спілкування, розширення зав’язків, створення спільних проектів

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає світові релігії;

розуміє поняття  «світова релігія»;

Діяльнісний компонент:

показує на карті і називає  регіони домінування світових релігій;

знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує релігійний склад населення світу, окремих країн, України та її областей;

характеризує найпоширеніші релігійні конфесії в Україні.

Ціннісний компонент:

оцінює важливість толерантного ставлення до представників інших релігійних громад

Тема 4. Релігійний склад населення.

Релігія як явище культури. Світові релігії. Найпоширеніші релігійні конфесії в Україні

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає кількість трудових ресурсів в Україні;

розуміє поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення»,

«зайнятість населення»;

пояснює причини безробіття.

Діяльнісний компонент:

визначає показники  безробіття;

показує на карті і називає області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю трудових ресурсів;

знаходить у різних джерелах інформацію про проблеми зайнятості населення світу, окремих країн, України та її областей;

характеризує кількість і якість трудових ресурсів окремих країн та України;

порівнює  структуру  зайнятості  населення в окремих країнах і Україні.

Ціннісний компонент:

усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення  для  соціально-економічного  розвитку  країни

Тема 5. Зайнятість населення в світі й Україні

Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення.

Підприємливість і фінансова грамотність

Усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення  для  соціально-економічного  розвитку  країни.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і  своїй місцевості.

Діяльнісний компонент:

характеризує рельєф і геологічну будову, клімат, поверхневі й підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ, ландшафти, населення, адміністративної області своєї місцевості;

аналізує використання природних ресурсів, екологічні наслідки природокористування.

Ціннісний компонент:

висловлює судження  щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення;

обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні

 Тема 1. Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку.

Тема 2. Природа регіону.

Особливості природних умов і ресурсів. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду.

Тема 3. Населення регіону.

Кількість та структура населення. Етнічний склад. Особливості зайнятості населення.

Дослідження (екскурсія)

Ознайомлення з об’єктами природи своєї місцевості

Екологічна безпека та сталий розвиток

Висловлює судження  щодо  важливості заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення.

Підприємливість і фінансова грамотність

Обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

3

РЕЗЕРВ ЧАСУ

Кількість годин

Очікуванні результати навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці

Зміст навчального матеріалу

Наскрізні  змістові  лінії

1

ВСТУП

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає об’єкт вивчення економічної географії;

розуміє зміст поняття «географічне середовище»;

наводить приклади зв’язків економічної географії з іншими науками;

пояснює актуальність і необхідність вивчення економічної географії;

формує обгрунтовану думку щодо ролі економічної географії у розв’язанні багатьох  суспільних проблем.

Діяльнісний компонент:

визначає роль економічної географії в системі географічних наук.

Ціннісний компонент:

висловлює бачення застосування знань з економічної географії у повсякденному житті

Об’єкт вивчення економічної географії. Взаємодія господарства і природи в географічному середовищі. Економічна географія  в системі географічних наук. Значення знань з економічної географії

Громадянська відповідальність

Наводить власні приклади  бачення застосування знань з економічної географії у повсякденному житті.

Підприємливість і фінансова грамотність

Усвідомлює  роль  географічної науки  у  професійній  орієнтації  та  виборі  виду  діяльності

9

Розділ І. Національна економіка і світове господарство

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає ознаки понять «національна економіка», «валовий внутрішній продукт»,  «індекс людського розвитку»;

розуміє вплив природних і суспільних чинників на розміщення виробництва (природних умов, сировинний, паливно-енергетичний, водний, працересурсний, споживчий, транспортний, науковий, екологічний, військово-стратегічний).

Діяльнісний компонент:

розрізняє сектори національної економіки (первинний, вторинний, третинний), форми просторової організації господарства (економічні райони, елементи територіальної структури промисловості, сільського господарства тощо);

аналізує секторальну  модель  економіки  України та порівнює її з іншими державами.

Ціннісний компонент:

 уміє аналізувати й оцінювати власні  здібності й  уподобання та співвідносити їх до ринку праці в Україні;

усвідомлює  значення  форм суспільної організації виробництва  та  їх використання у різних видах людської діяльності

Тема 1. Національна економіка

Національна економіка.(Національне господарство). Поняття «економічний розвиток» та його показники: валовий внутрішній продукт (ВВП), структура ВВП, індекс людського розвитку (ІЛР).

Секторальна модель економіки країни.

Форми суспільної організації виробництва.

Чинники розміщення виробництва.

Форми просторової організації національної економіки.

Практична робота

1. Аналіз секторальної моделі економіки

Громадянська відповідальність

Критично  оцінює  сучасну  економічну  ситуацію  України, її  місце  серед  країн  світу.

Виявляє  активність  у  дослідженні  економічних  проблем.

Підприємливість і фінансова грамотність

Аналізує  та  оцінює  власні  можливості  у  зростанні  добробуту  своєї  родини  та  держави

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає ознаки понять «спеціалізація території (населеного пункту, району, регіону, країни)», «міжнародний поділ праці», «світове господарство» («світова економіка»), «світовий ринок», типи економічних систем;

наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку (за типізацією ООН), ТНК в Україні;

знає і розуміє роль міжнародних організацій у світовій економіці;

розуміє сутність тенденцій розвитку світового господарства (інтернаціоналізації виробництва, інформатизації, глобалізації, регіональної економічної інтеграції), багаторівневість світового господарства;

пояснює вплив глобалізації на темпи розвитку світового господарства та національних економік країн різних типів.

Діяльнісний компонент:

знаходить  і  показує на карті країни «Великої сімки» (G-7),  «Великої двадцятки» (G-20);

уміє отримувати й аналізувати інформацію щодо  типізації країн за рівнем соціально-економічного розвитку.

Ціннісний компонент

оцінює вплив глобалізації на діяльність населення (на прикладі свого регіону)

Тема 2. Світове  господарство

Світове господарство (світова економіка), світовий ринок.

Поняття «спеціалізація території», «міжнародний поділ праці».

Типи економічних систем.

Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній.

Багаторівневість світового господарства, його просторова структура за концепцією «Центр – периферія».

Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Транснаціональні корпорації (ТНК) та їх вплив на функціонування міжнародної економіки. Міжнародні економічні організації.

Практична робота

2. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розуміє важливість  урахування  екологічного  чннника  в  розміщенні  підприємств.

Здоров’я і безпека

Громадянська відповідальність

Розуміє значення  досвіду  економічного  розвитку  інших  країн  і  врахування  цього  досвіду  для  розвитку  України  та  свого  регіону.

Підприємливість та фінансова грамотність

Розуміє  об’єктивність  явища  міжнародного  поділу  праці, позитивні  та  негативні  наслідки  глобалізації.

Наводить приклади впливу  глобалізації  на  розвиток  світової  економіки, регіону, України.

Оцінює роль  ТНК,  міжнародних  організацій  у  світовій  економіці та економіці України.

10

Розділ ІІ. Первинний сектор господарства

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає види діяльності в сільському господарстві, види сільськогосподарських угідь;

наводить приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію  сільського господарства в регіоні світу, країні; країн з аграрною міжнародною спеціалізацією;

пояснює поширення в світі свинарства, птахівництва, формування спеціалізованих районів скотарства, вівчарства.

Діяльнісний компонент:

показує на карті світу зони (райони) вирощування пшениці, кукурудзи, рису, бавовнику, льону-довгунцю, соняшнику, сої, маслин, олійної пальми, цукрової тростини, цукрового буряку, картоплі, чаю, кави, какао-бобів, на карті України –сільськогосподарські зони, гірські та приміські  райони;

характеризує особливості розміщення рослинництва й тваринництва  в Україні;

аналізує карти сільськогосподарських культур і тваринництва;

визначає  місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції.

Ціннісний компонент

аргументує  свою позицію щодо впровадження ринку земельних ресурсів в

Україні.

Тема 1. Сільське господарство

Сільське господарство, його значення в сучасному світі.  Аграрні суспільства в сучасному світі. Аграрні відносини.

Складники сільського господарства. Роль природних чинників (земельних та агрокліматичних ресурсів) у розвитку й розміщенні аграрного виробництва. Землезабезпеченість.

Сільське господарство України. Структура сільськогосподарських угідь в Україні. Розміщення в Україні виробництва зернових і технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства.

Розвиток кормової бази тваринництва.  Структура та розміщення  тваринництва. Зональна спеціалізація сільського господарства України. Гірські та приміські сільськогосподарські райони. Сільське господарство у своєму регіоні.

Сільське господарство світу. Географія основних зернових і технічних культур та виробництва продукції тваринництва. Зональність світового сільського господарства. Найбільші країни-виробники та

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розуміє  необхідність  охорони  та  збереження  сільськогосподарських  угідь.

Здоров’я і безпека

Пояснює  і  наводить  приклади взаємозв’язків  між  якістю  сільськогосподарської  продукції  та  здоров’ям  людини.

Громадянська відповідальність

Усвідомлює  роль  сільського  господарства  для  економіки  України.

Виявляє  активність  щодо  пропагування  товарів  вітчизняного  виробництва, підтримки  власного  виробника.

Аргументує  свою позицію щодо впровадження ринку земельних ресурсів в Україні.

Підприємливість і фінансова грамотність

Уміє  визначати  напрями  фермерської  діяльності  у  країнах  світу, Україні  та  своїй  місцевості

країни-експортери сільськогосподарської продукції.

Практична робота

3. Визначення основних  зернових  і   технічних культур, що їх вирощують у помірному, субтропічному і  тропічному кліматичних поясах, й обґрунтування встановлених відмінностей.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає основні лісові пояси світу;

пояснює розміщення лісових поясів світу, лісових масивів в Україні.

Діяльнісний компонент:

показує на карті світу ліси помірного поясу, вологі екваторіальні й тропічні ліси, райони лісового господарства у світі та в Україні;

порівнює лісозабезпеченість України, світу й окремих його регіонів.

Ціннісний компонент:

усвідомлює відповідальність громадянина, місцевих громад, держави за збереження лісових ресурсів

Тема 2. Лісове господарство

Лісове господарство. Основні лісові пояси світу. Лісозабезпеченість. Лісове господарство в Україні

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює  екологічне значення  лісу.

Громадянська відповідальність

Усвідомлює власну відповідальність громадянина місцевих громад, держави за збереження лісових ресурсів.

Підприємливість і  фінансова грамотність

Розуміє  важливість  раціонального  використання  природних  ресурсів  та  їх  подальшої  повної  переробки

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає види мінеральних ресурсів за використанням;

наводить приклади найбільших країн-експортерів та країн-імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля;

розуміє закономірності поширення родовищ і басейнів корисних копалин;

пояснює лідерство окремих країн на світових ринках мінеральної сировини за сукупністю природних і суспільних чинників, зміщення добувної промисловості до районів зі складними природними умовами, на шельф Світового океану.

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу найбільші басейни нафти і природного газу – Перської затоки, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північноморський, основні райони видобування нафти і природного газу в Україні;

найбільші басейни та райони видобування вугілля – Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія), Донецький та Львівсько-Волинський (Україна);

країни з найбільшими обсягами видобування залізних руд – Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Україна, басейни  та райони видобування залізних та марганцевих руд в Україні;

найбільші райони видобування руд кольорових металів – Кордильєри-Анди, «вольфрамово-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки;

основні родовища руд кольорових металів, що їх розробляють в  Україні;

основні центри видобування кам’яної солі в Україні

Ціннісний компонент:

оцінює місце України на світових ринках нафти, природного газу, вугілля, руд чорних і кольорових металів;

усвідомлює суспільну  значущість раціонального  використання  паливно-енергетичних  ресурсів в Україні

Тема 3. Добувна промисловість

Класифікація мінеральних ресурсів за використанням. Показники ресурсозабезпеченості країн мінеральними ресурсами.

Видобування вугілля, нафти і природного газу. Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу. Найбільші в світі басейни й країни за видобутком кам’яного вугілля, нафти й природного газу. Основні й перспективні  райони  видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні. Шляхи покриття дефіциту палива в Україні.

Видобування металічних руд. Основні закономірності розміщення родовищ металічних руд. Країни з найбільшими обсягами видобування залізних, марганцевих руд, руд кольорових, рідкісноземельних і благородних металів.

Розвиток і розміщення виробництв з видобування залізних і марганцевих руд в Україні. Розробка родовищ руд кольорових металів в Україні. Видобування інших видів природної сировини  в  Україні та країнах світу. Підприємства добувної промисловості свого регіону.

Практична робота

4.  Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобування кам’яного вугілля, нафти і природного газу.

Дослідження

Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів.

Екологічна безпека та сталий розвиток Аналізує позитивні та негативні наслідки діяльності  підприємства первинного сектору на природне середовища та соціум і пропонує виважені рішення.

Здоров’я і безпека

Усвідомлює вплив забруднення  повітря, зміни рівня грунтових вод, деградації  грунтів  на здоров’я населення.

Підприємливість і фінансова грамотність

Аналізує статистичну інформацію щодо динаміки цін на мінеральні ресурси та обсяги їх видобування в Україні та світі, пояснює вплив природних і суспільних чинників на прибутковість підприємств добувної промисловості

16

Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, шляхи енергозбереження;

наводить приклади найбільших країн-виробників та країн-споживачів електроенергії, країн, у яких домінує виробництво електроенергії на ТЕС, ГЕС або АЕС;

пояснює розміщення енергогенерувальних потужностей в Україні..

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу:

ГЕС (ГАЕС) — каскад ГЕС на Дніпрі,  Дністровська,  Ташлицька;

АЕС — Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька;

ТЕС — Запорізька, Придніпровська, Трипільська, Зміївська,  Слов’янська, Ладижинська, Бурштинська;

порівнює структуру виробництва електроенергії в Україні та провідних державах світу.

Ціннісний компонент:

оцінює перспективи використання відновлюваних джерел енергії різних видів у світі, Україні та своєму регіоні;

виявляє переваги і недоліки виробництва електроенергії на різних типах електростанцій

Тема 1. Виробництво та постачання електроенергії

Значення електроенергетики. Типи електростанцій, основні чинники їх розміщення. Паливно-енергетичний баланс. Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП. Використання відновлюваних джерел енергії. Підприємства  електроенергетики свого регіону.

Електроенергетика світу. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі електроенергії в світі. Відмінності в структурі виробництва електроенергії на електростанціях різних типів у країнах світу.

Практична робота
(на вибір учителя)

5.1. Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення.

5.2. Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії на електростанціях різних типів в Україні,  країнах Європи та світу

Екологічна безпека та сталий розвиток Аналізує  негативні наслідки впливу діяльності  різних типів електростанцій  на природне середовище.

Здоров’я і безпека

Аналізує  негативні наслідки впливу діяльності  різних типів електростанцій  на здоров’я людей.

Підприємливість і фінансова грамотність

Оцінює переваги використання альтернативних відновлюваних джерел енергії для потреб родини/громади.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає види чорних і кольорових металів;

наводить приклади найбільших країн-виробників чавуну, сталі, що забезпечені сировиною або орієнтуються на значні обсяги споживання;

країн, що виплавляють найбільше в світі та Європі алюмінію, титану, міді;

розуміє вплив сировинного, паливного, електроенергетичного, транспортного, споживчого, екологічного чинників на розміщення металургійних комбінатів, місце України у світовому виробництві алюмінію з природної сировини;

пояснює розміщення підприємств чорної і кольорової металургії в Україні.

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу:

центри чорної металургії в Україні – Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Алчевськ;