Гімназія №15 Полтавської міської ради

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

5–9 класи

Програма[1] для загальноосвітніх навчальних закладів

Авторський колектив:

Р. В. Мовчан, доктор філологічних наук (керівник групи); К.В. Таранік-Ткачук, кандидат педагогічних наук, головний спеціаліст Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ);
О.М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних наук (Ялта); Л. І. Кавун, доктор філологічних наук (Черкаси);
О. І. Неживий, кандидат педагогічних наук (Луганськ); Н. В. Михайлова, учитель-методист (Київ).

Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6.02.2015 р. та відповідно до наказу № 617 Міністерства освіти і науки України від 3.06.2016 р:
Н. І. Шинкарук, завідувач сектору відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту модернізації змісту освіти; Р. В. Мовчан, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук; Л. Т. Коваленко, викладач кафедри методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Н. М. Логвіненко, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Н. В. Ілясевич, учитель української мови і літератури Слов'янської гімназії м. Києва, учитель-методист;
Н. В. Михайлова, учитель української мови і літератури ліцею «Наукова зміна» м. Києва, учитель-методист;
Г. О. Усатенко, голова Громадської ради при МОН України, доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Н. М. Панасенко, старший науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені
Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.

Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13.01.2017 р та №201 від10.02.2017 р.:

С. Р. Молочко, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, учитель-методист (голова робочої групи); Н. В. Михайлова, учитель-методист ліцею «Наукова зміна» м. Києва (модератор); О. Ю. Котусенко, головний спеціаліст департаменту загальної та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; А. М. Фасоля, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник; Д. І. Дроздовський, докторант, науковий співробітник Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук;
О. М. Ратушняк, доцент кафедри української літератури Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук;
В. Р. Півторак, учитель української мови і літератури Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка;
А. В. Білоус, учитель української мови і літератури комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 54» Дніпровської міської ради; Т. В. Стус, методист Національного Центру «Мала академія наук України».

Пояснювальна записка

Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році.

Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.
№ 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на утвердження серед школярів культури читання. У середній школі важливо сформувати уявлення про читання як соціокультурну практику, важливий елемент повсякдення учнів та учениць. Для цього програма має бути захопливою, відповідати очікуванням сучасної молоді, яка живе в динамічному інформаційному світі. Нинішні школярі перебувають у полоні віртуального середовища, якому притаманна «кліповість», «клаптиковість», фрагментарність. Зрештою, сучасне життя постає світом «коротких» повідомлень, швидкоплинних новин. Не лише дитині, а й дорослому непросто розібратися в інформаційному огромі сьогодення. Тому настільки важливо навчити школярів читати, допомогти їм усвідомити, що читання – запорука успішного становлення в житті, чинник саморозвитку впродовж життя. Читання –не марнування часу, а можливість здобути безцінний психологічний, соціокультурний, зрештою, життєвий досвід. Крім того, читання творів у 5–9 класах дає естетичне задоволення й художню насолоду від спілкування з героями пропонованих творів.

Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе. У пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на виявлення в учнів та учениць справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори. Пропоновані в програмі тексти репрезентують і класичні зразки, і сучасний літературний процес, здатний викликати неудавані емоції, рефлексії, спонуки до розмислів над сьогоденням.

Учням 5–7 класів запропоновано твори, спрямовані на розвиток уяви. Такі тексти спонукають школярів фантазувати над життям персонажів, переживаючи за них, виявляючи емпатію до мешканців художнього світу. Здатність до фантазування — початковий етап у розвитку креативності, що є запорукою подальшої успішної соціалізації, здатності до розв’язання непростих життєвих питань.

Учням 8–9 класів запропоновано художньо виразні твори, які дають можливість поміркувати над сучасним життям, прищеплюючи соціальну активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність, емпатію, повагу до іншого та здатність до творчого мислення.

Попри те, що в основі предмета «Українська література» — естетичні феномени, які дають можливість пережити насолоду від прочитаного, ці тексти також допомагають дітям в ігровій формі підготуватися до життя, поміркувати над учинками персонажів, подискутувати з приводу моральних і світоглядних колізій, наявних у художньому світі. У невимушених текстах сховано важливі соціальні проблеми, над якими на уроках української літератури замислюються учні 5–9 класів.

Нормативні освітні документи визначають ключовими для розвитку української школи загалом і літературної освіти зокрема ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити учня «всього на все життя», і ключовим умінням стає здатність і готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя.

Відповідно мета літературної освіти: засобами предмета допомогти учневі в його самопізнанні, життєвому самовизначенні, самоздійсненні, формуванні предметної (літературної) і ключових компетентностей, здатності до читацького й особистісного саморозвитку.

Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів розв’язання її, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

Реалізація поставлених завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення умінь автономно застосовувати їх у ситуації невизначеності; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного саморозвитку; посилення ролі загальнонавчальних умінь; необхідності забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, що необхідні для цих умінь.

Оновлена програма покликана стати одним із інструментів упровадження засадничих ідей особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів у повсякденну практику.

Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Компетентності поділяють на предметні (формуються засобами одного навчального предмета), міжпредметні (виробляються під час вивчення кількох предметів) і ключові (формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).

В освіті України виокремлено такі ключові компетентності:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

2. Спілкування іноземними мовами.

3. Математична компетентність.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.

5. Інформаційно-цифрова компетентність.

6. Уміння вчитися впродовж життя.

7. Ініціативність і підприємливість.

8. Соціальна та громадянська компетентності.

9. Обізнаність та самовираження у сфері культури.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.

Стосовно української літератури предметною компетентністю, за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, буде літературна. Її трактуємо як готовність і здатність працювати з текстами різних художньо-естетичних систем, культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів: розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовано прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення.

Відповідно, учня, який володіє такою здатністю, вважаємо компетентним читачем.

Йому притаманні такі риси: стійкий інтерес до читання, здатність уявляти й переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні й загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобалізаційних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури й поважати здобутки інших народів.

Компетентний учень-читач є суб’єктом навчальної діяльності, що передбачає усвідомлення власних психолого-фізіологічних особливостей, прагнень, мотивів, бажань, таких, як здатність до самостійної організації, здійснення й оцінювання читацької діяльності, а також до особистісних самореалізації, самовдосконалення і самотворення. Саме рівень суб’єктності (сформованість згаданих умінь) є одним із показників особистісного розвитку школяра.

Загальна мета навчання української літератури конкретизується в таких завданнях предмета:

1. Поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв’язання життєвих проблем.

2. Розвиток емпатії, відтворювальної і творчої уяви, художнього мислення й образного мовлення, чуття жанру, форми.

3. Розвиток здобутих у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури, розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури.

4. Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції. Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур.

5. Формування культури художнього сприймання, естетичних потреб, смаку, почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні та низькопробні твори.

6. Розвиток чуття художнього слова, мовленнєвої культури, творчих здібностей, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.

7. Вироблення загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким розвитком.

8. Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

Оновлена програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:

1) розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей;

2) зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;

3) формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;

4) виокремлення в очікуваних результатах навчання тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними вміннями як основою формування суб’єктності учня;

5) укладання переліку умінь, якими повинен оволодіти учень певного класу за рік навчання;

6) уведення наскрізних змістових ліній.

Під час оновлення програми враховувався пізнавальний, виховний, компетентнісний потенціал предмета.

Загальновизнано, що українська література в загальному світовому контексті є свідченням високого духовного та цивілізаційного розвитку українського народу, невід’ємним складником його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Компетентнісний потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).

Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»
№ п/п	Ключова компетентність	Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета
1.	Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою	Уміння: – розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів; – послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях; – застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування; – толерантно дискутувати, відстоювати власну думку. Ставлення: – поцінування краси і багатства української мови; – усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості; – відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства
2.	Спілкування іноземними мовами	Уміння: – порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади. Ставлення: – утвердження багатства української мови; – обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови; – розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду
3.	Математична компетентність	Уміння: – розвивати абстрактне мислення; – установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; – чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; – перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема). Ставлення: – прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно
4.	Компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: – критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. Ставлення: – готовність до опанування новітніми технологіями; – оперативне реагування на технологічні зміни.
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: – діяти за алгоритмом; – працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; – розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм; – грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет. Ставлення: – прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; – задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; – критичне ставлення до медійної інформації
6.	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: – визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; – використовувати різноманітні стратегії навчання; – користуватися різними джерелами інформації; – знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу; – працювати в парі, групі; – читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; – постійно поповнювати власний словниковий запас; – застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування. Ставлення: – прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; – готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; – розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання
7.	Ініціативність і підприємливість	Уміння: – аналізувати життєву ситуацію з певної позиції; – презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; – використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. Ставлення: – готовність брати відповідальність за себе та інших; – розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри
8.	Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: – толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; – розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм; – аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; – уникати дискримінації інших у процесі спілкування; – критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту. Ставлення: – повага до різних поглядів, ідей, вірувань; – здатність співчувати, довіряти й викликати довіру; – поцінування людської гідності; – повага до закону та правових норм; – утвердження права кожного на власну думку
9.	Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: – зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; – ідентифікувати себе як представника певної культури; – визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; – читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; – створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. Ставлення: – поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними; – відкритість до міжкультурної комунікації; – потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: – ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; – бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; – розуміти переваги здорового способу життя. Ставлення: – усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю; – аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; – готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» прагнемо сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Кінцевим, «матеріальним» результатом роботи над темою найчастіше буде певний «надпредметний» проект, для реалізації якого будуть задіяні знання і вміння, одержані на заняттях з окремих предметів. Однак навіть якщо кінцевий результат буде «предметним» (наприклад, написання сценарію на екологічну проблематику), у ньому учні використають знання, одержані на уроках природничих дисциплін, історії тощо.

Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):

Уміння:

– наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;

– формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;

– дискутувати з цього приводу.

Ставлення:

– сприймання природи як цілісної системи;

– усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;

– розуміння важливості екологічної безпеки;

– готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.

«Громадянська відповідальність» (НЛ–2):

Уміння:

– наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську

позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем;

– твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;

– працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;

– приймати спільне рішення.

Ставлення:

– відчуття себе членом спільноти;

– усвідомлення важливості активної громадянської позиції;

– готовність брати на себе відповідальність;

«Здоров'я і безпека» (НЛ–3):

Уміння:

– знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;

– використовувати набуті знання і вміння для забезпечення безпеки своєї й інших;

– наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

– діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

– усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;

– ведення здорового способу життя й пропаганда його;

– усвідомлення залежності й впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ–4):

Уміння:

– наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

– використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації задуманих проектів.

Ставлення:

– готовність проявляти ініціативу.

У навчальній програмі ці аспекти відображено в переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів із зазначенням тієї чи іншої наскрізної лінії (НЛ–1, НЛ–2, НЛ–3, НЛ–4).

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: забезпечення можливостей для формування предметної (літературної) і ключових компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо. Художні твори для текстового розгляду добиралися за принципами: ощадливості, естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

Курс української літератури в 5–8 класах структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками:

• 5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи»);

• 6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»);

• 7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Ми – українці»);

• 8 клас («Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і сатира»).

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. Ураховано також і важливість тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Отже, українська література в 5–8 класах вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» у визначеній темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функції. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент із біографії має зацікавлювати й бути доступним дитині певного віку.

Із 9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як основний, ураховано історико-літературний контекст. Також зміст цього навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Вивчення української літератури в кожному класі має також рубрику «Література рідного краю», на яку виокремлено години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. На уроках літератури рідного краю пропонуємо також включати художню творчість ровесників.

Отже, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, вагомий чинник підвищення загального рівня освіченості юних читачів, розвиток їх творчого потенціалу.

Вивчення цього предмета відбувається із залученням широкого мистецького контексту (МК), а також міжпредметних зв’язків — МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Задля осучаснення змістового компоненту програми та актуалізації компетентнісного підходу запропоновано рекомендаційні рубрики: «Мистецький контекст» (МК), у якій подано зразки різних видів мистецтв, з якими вчитель, на власний розсуд, може ознайомити учнів; «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), у якій запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).

Підкреслимо демократичне спрямування всіх компонентів програми. Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо), ознайомлення із творами сучасної української дитячої та підліткової літератури, уведеними в рубрику «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), – на вибір учителя.

Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається впродовж року.

У рубриці «Зміст навчального матеріалу» пропонуються вступні тези до кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості письменника, анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для школярів межах); уводяться необхідні під час розгляду та аналізу художніх творів нові теоретичні поняття. Водночас ураховано навчально-методичні особливості шкільного літературознавства, виховну, естетичну мету вивчення художнього твору.

Однак ця рубрика не повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише стартові знання, висловлює певні судження як зразок (своєрідний ключик розуміння), що заохочувало б до пізнання, роздумів, висловлення власної думки, зацікавило, скорегувало, спрямовувало до розкриття теми й підтеми. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати до власних оціночних висновків. Учень учиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

Важливо звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені в тексті програми півжирним шрифтом, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Наприклад, перед вивченням «Слова о полку Ігоревім» учитель має лише назвати пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України, коротко, узагальнено їх охарактеризувавши, а не розглядати їх детально.

Програма передбачає подальшу модернізацію шкільного літературознавства. Вона полягає у відході від ідеологічного чи соціально заангажованого прочитання-аналізу художнього твору, від невиправданого критерію міметичності (тобто буквального сприйняття його як відображення реального факту історичної чи просторової дійсності), що зовсім не виключає потрібного історико-літературного і соціокультурного контексту; урізноманітненні інтерпретування художнього твору, тобто розуміння його не лише згідно із задумом автора, а й із виявленням тих смислів, які твір набуває в процесі історичного функціонування; урахуванні значної ролі читача як співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів під час аналізування творів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються – відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя, підготовленості учнів.

Рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.

Стосовно емоційно-ціннісної сфери – це передбачення морально-етичних цінностей, які можуть формуватися в учня в процесі вивчення художнього твору. Звісно, це гіпотетичний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому часто непередбачуваний. Однак такий прогноз значною мірою увиразнює навчання на уроках літератури, надає йому цілісності, робить потужним націє- та людинотворчим чинником.

Програма кожного класу завершується узагальненим переліком очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності. Перераховані в ньому предметні уміння і навички взято зі списку кожної навчальної теми. Вони в сукупності складають основу предметної (літературної) компетентності. Загальнонавчальні уміння й навички (ключові компетентності) забезпечують становлення суб’єктності учня-читача, його автономності, яка є осердям компетентнісного навчання. Їх учитель, дбаючи про послідовність і наступність, сам «розписує» у календарно-тематичному плані з урахуванням індивідуальних особливостей учнів конкретного класу.

Демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.

5 клас

Усього – 70 год. На тиждень – 2 год. Текстуальне вивчення творів – 52 год. Повторення та узагальнення – 2 год. Література рідного краю – 4 год. Позакласне читання – 4 год. Розвиток мовлення – 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення)

Виразне читання – 2 год. Резервний час – 6 год.

Кількість годин (орієнтовно)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу;

називає види мистецтва;

уміє порівняти художню творчість з іншими видами діяльності людини.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

застосовує набуті знання для компаративного аналізу творів української та зарубіжної літератур; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; визначає роль і місце української літератури в загальноєвропейському і світовому контекстах.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості літератури як мистецтва слова в житті людини.

ВСТУП

Слово в житті людини. Образне слово — першоелемент літератури. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про виникнення міфів, легенд і переказів;

переказує міфи й легенди, тлумачить їхній зміст;

розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує отриману інформацію, узагальнює, систематизує її;

визначає причиново-наслідкові зв’язки між явищами.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи.

Міфи і легенди давніх українців

Міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Легенди: «Про зоряний Віз», «Берегиня», «Чому пес живе коло людини?» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі» (5 творів на вибір учителя).

Народні перекази. «Прийом у запорожців». Звичаї та традиції запорозьких козаків.

ТЛ: фольклор, легенда (повторення), міф, переказ.

МЗ: Зв’язок із історією походження української державної символіки (тризуб).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає зміст українських казок; розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу; виразно і вдумливо читає казки; виявляє спільне та відмінне між міфом та казкою, переказує їх; характеризує казкових героїв, аналізує реальне і фантастичне; пояснює народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок).

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні міркування про зміст казок; проводить аналогії із сучасним життям.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення постійної присутності в житті, у душі людини добра і зла, красивого і потворного. Розуміння ролі творчих здібностей (уяви, фантазії, прагнення

експериментувати) у розвитку й самореалізації людини.

Народні казки

«Яйце-райце». Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці; зв’язок із міфами.

«Про правду і кривду» або «Мудра дівчина» (на вибір учителя). «Ох» або «Летючий корабель» (на вибір учителя). Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, чарівні (героїко-фантастичні)). Побудова казки, її яскравий національний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне в казках.

ТЛ: народна казка, тема, гіпербола.

МЗ: Спорідненість українських казок із казками народів світу (зарубіжна література).

СЛ: Сучасні казки: Фоззі. «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про дитинство письменника, про Івана Франка-казкаря; пояснює особливість літературної казки; знає зміст казки, переказує її фрагменти; виразно і вдумливо читає казку в дійових особах; аналізує поведінку Лиса; розрізняє головних персонажів і другорядних.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дає власну оцінку вчинкам і поведінці персонажів; прогнозує можливі наслідки діяльності; толерантно відстоює власну позицію в дискусії.

НЛ–4

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення негативної ролі лицемірства, зарозумілості та хвалькуватості в житті сучасної людини.

Літературні казки

Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис» Дитинство письменника. І. Франко – казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні і другорядні персонажі. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність від народної.

ТЛ: літературна казка, мова автора і мова персонажів, прозова мова.

МЗ: індійська народна казка «Фарбований шакал» (зарубіжна література).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

вдумливо й виразно читає казку; переказує її зміст;

знаходить описи зовнішності персонажів, аналізує їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює вчинки персонажів та життєві ситуації, в які потрапляють герої твору; усвідомлює важливість толерантного ставлення до людей у сучасному світі.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Готовність робити добро як спонука до позитивної життєдіяльності.

Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»

Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в казці. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки.

ТЛ: портрет.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й осмислено читає казку;

розуміє особливості віршованої казки (ритм, риму, поділ на строфи); визначає основні риси характеру дійових осіб твору; простежує різні способи життя та поведінки дійових осіб; пояснює значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки; виокремлює основні епізоди; пояснює відмінність прозової і віршованої мови казок; висловлює свою думку про прочитане; проводить аналогії із сучасним життям.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аргументовано і грамотно висловлює власну думку щодо проблем добра і зла у творі, щирості й нещирості, відданості і зради, байдужості і відповідальності, оптимізму і песимізму.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ, потреби керувати своїми емоціями.

Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»

Цікаві сторінки з дитинства митця. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.

ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм), порівняння, епітети.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує твір, читає уривки з нього за ролями;

визначає тему повісті та морально-етичні проблеми, коментує їх;

характеризує героя, який найбільше сподобався, оцінює його вчинки; пояснює роль діалогів у творі.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо проблем відповідальності людини за свої вчинки, підступності, справжньої дружби, духовності, відваги й боягузтва; створює тексти, ілюстрації, комікси, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

НЛ–1, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, потреби виховання щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.

Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Повість-казка сучасної дитячої письменниці. Морально-етичні проблеми у творі: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.

Елементи незвичайного в повісті-казці. Символіка країни Недоладії та її мешканців.

ТЛ: повість-казка (повторення).

МК: фільм «Аліса в країні див», США, 2010 (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розрізняє види загадок, відгадує їх, пояснює логіку їх відгадування;

розглядає і пояснює особливості будови загадки, роль у ній метафори; самостійно складає загадки; називає види прислів’їв і приказок; розуміє їхню дотепність і мудрість.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

використовує українську мову для духовного, культурного й національного самовияву; відрізняє прислів’я від приказки та пояснює їх, проектуючи на ситуації сучасного життя; шукає загадки, написані іншими народами; порівнює їхні спільні та відмінні риси; створює і розгадує ребуси, кросворди, цифрограми та шифрограми.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу. Усвідомлення потреби розвивати логічне мислення, допитливість, спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Із народної мудрості

Загадки

Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослини, тварин). Прислів’я та приказки

Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.

ТЛ: загадка, прислів’я, приказка, метафора.

МЗ: малі фольклорні жанри народів світу (зарубіжна література); математичні загадки (математика); малі фольклорні жанри на уроках розвитку мовлення (українська мова).

СЛ: авторські казки Сашка Лірника (Олександра Власюка).

О. Бурбело. «Первоцвіт: казки, легенди, вірші, смішинки та загадки».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно, осмислено читає загадки,

пояснює способи їх відгадування;

коментує особливості поетичних загадок Л. Глібова, роль у них казкових елементів, фольклорної основи, гумору, пестливих слів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

створює власне висловлення, твори-асоціації, ілюстрації на тему віршованих загадок Л. Глібова, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Прагнення розвивати кмітливість, розумові здібності, логічне мислення, пам’ять.

Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»

Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок.

ТЛ: акровірш (повторення).

СЛ: поезія Григорія Фальковича.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість минулих літ»;

розуміє значення давнього літописання для нащадків; розповідає про легендарного Нестора Літописця;

аналізує риси характерів руських (українських) князів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє роль читання впродовж життя для власного зростання; шукає описи живописних та архітектурних пам’яток доби Русі-України, зіставляє з літературним твором; дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення душевної краси й сили наших предків, любові руських (українських) князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків.

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

Літописні оповіді (подавати на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця): «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (3 твори – на вибір учителя)

«Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові й історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.

ТЛ: літопис.

МЗ: доба Русі-України (історія України).

МК: ілюстрація Георгія Якутовича до «Повісті минулих літ» (образотворче мистецтво); пам’ятний знак Василя Бородая «Засновникам Києва», пам’ятник Володимиру В. Демута-Малиновського (скульптура), ораторія Лесі Дичко «І нарекоша ім’я Київ» (музичне мистецтво).

СЛ: Ірина Цілик. «Місторія однієї дружби».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й усвідомлено читає поезії; визначає засоби поетичної мови; розповідає про давньоруських князів; висловлює власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність; виразно в особах читає драму-казку «Микита Кожум’яка», виокремлює в ній найнапруженіші епізоди; розуміє і пояснює своєрідність побудови драматичного твору.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє зв’язок історичного минулого із сучасністю; створює власну драму-казку на І дію про Микиту та його нові пригоди, презентацію про життя і вірування давніх українців, про Ярослава Мудрого та його бібліотеку, про благородного Святослава; дискутує про важливість вивчення історії своєї держави.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків та осмислене їх виконання.

Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна») (2 на вибір учителя), «Микита Кожум’яка»

Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Русі-України, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Драматичний твір на тему народної казки.

ТЛ: драматичний твір і його побудова.

МК: мультфільм «Микита Кожум’яка», 2016 (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує найяскравіші фрагменти твору; характеризує образи головних героїв.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо проблем, порушених у творі; створює презентацію і карту про місця подорожі головних героїв; створює ілюстрації / буктрейлер до твору.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння потреби формувати національну самосвідомість, плекати патріотичні почуття, мати громадянську позицію.

Зірка МЕНЗАТЮК. «Таємниця козацької шаблі»

Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України. Фантастичне і реальне в ній. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. Екзотика старовинних українських замків.

ТЛ: епічний твір.

МЗ: козацька доба

(історія України).

МК: документальні фільми про козацьку звитягу та про козацьку шаблю із серії «Козацька звитяга»; проект «Історія українських земель. Козаки». Серія 1 (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пригадує відомості про Україну часів Т. Шевченка; розповідає про дитинство поета і його родину;

відтворює настрої пейзажних поезій; описує власні відчуття, викликані художнім словом; виразно читає поезії; знаходить у них порівняння, персоніфікацію, пояснює їхню роль.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

створює презентації про живописні твори-пейзажі Т. Шевченка; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; дискутує щодо проблеми впливу природи на життя людини.

Вивчає напам’ять: «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…».

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння важливості виховання естетичного смаку, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, спонукання до оптимістичного, життєствердного погляду на світ.

РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»

Степан ВАСИЛЬЧЕНКО.
«В бур’янах» або Оксана ІВАНЕНКО. «Тарасові шляхи». Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка або Оксани Іваненко). Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка — художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.

МК: репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина» (образотворче мистецтво); музичні твори на слова Т. Шевченка компози-торів: М. Лисенка, Я. Степового, Г. Хоткевича та інших; сучасні музичні інтерпретації (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає поезії;

висловлює думки про них;

аналізує кольорову «палітру» віршів; відтворює в уяві подібні картини природи.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

осмислює важливість збереження довкілля для сьогодення та майбутнього; висловлює міркування про способи вираження любові до рідної землі, відповідальність кожної людини за збереження природи, дискутує про це.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості розвитку естетичного смаку, відчуття краси образного слова, абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.

Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»

Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. Мелодійність віршів П. Тичини.

ТЛ: ліричний герой.

МК: Г. Майборода «Гаї шумлять», сучасні музичні інтерпретації творів П.Тичини (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує оповідання;

визначає його тему та жанрові особливості; коментує фрагмент, що найбільше вражає; характеризує образи; дає власну оцінку зображуваному; міркує про великий світ природи й людину в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

ілюструє екологічні проблеми на прикладі твору, дискутує про них; усвідомлює важливість бережливого ставлення до природи.

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння важливості турботи про світ природи і рідних людей як неодмінної ознаки гуманної, гідної поведінки.

Євген ГУЦАЛО. «Лось»

Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

ТЛ: оповідання.

МЗ: тварини, які живуть у лісах України (природознавство); твори про світ природи: Р. Кіплінг. «Мауглі», Е. Сетон-Томпсон. «Ведмежа Джонні» (зарубіжна література).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає поезії;

виокремлює в них образ ліричного героя, відтворює його емоції та почуття, порівнюючи із власним образним баченням природи.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє важливість збереження довкілля для майбутнього; створює малюнки-асоціації до віршів і пояснює їх; знаходить репродукції картин українських художників про дощ та осінь, музичні композиції на теми віршів, коментує їх.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей.

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»

Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.

МК: репродукції картин українських художників про дощ та осінь (образотворче мистецтво), цикл «Чотири пори року» А. Вівальді, «Пори року» П. Чайковського (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує цікавий епізод із дитинства письменника; знаходить у творі описи природи; пояснює їх роль в оповіданні; розповідає про особливості характеру Олеся, його обдарованість; складає план до характеристики цього образу; висловлює власні міркування про характер хлопчика, оцінює його незвичну поведінку; пояснює назву оповідання; порівнює літературного героя із собою.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує ситуацію з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; придумує власне закінчення оповідання; знаходить інформацію про «білих ворон», які стали відомими в царинах різних видів мистецтва.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення особливого призначення на землі кожного. Потреба збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.

Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»

Коротко про письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів –природи й людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

уміє переказати найцікавіші епізоди повісті; характеризує головного героя за планом; презентує однокласникам власне закінчення твору.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

зіставляє специфіку розкриття теми в літературі і кіномистецтві; дискутує про проблеми екології, відповідальності за братів менших, толерантно відстоює власну позицію в дискусії.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення людяності, доброти в житті, прагнення гармонії з природою.

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець»

Захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.

МК: фільм «Сіроманець», 1989;

режисер П. Марусик (кіномистецтво).

4 (упродовж року)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів; виразно читає і висловлює власну думку про них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення з доступними для сприйняття й цікавими творами письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

згадує про письменників і твори, що вивчались упродовж року; закріплює вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; узагальнює одержану інформацію; визначає необхідність додаткової інформації, шукає її в мережі Інтернет та інших джерелах.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція – важливі для успішної особистості, необхідні для життя.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, що вивчались упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 5 класу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає види мистецтва;

порівнює художню творчість з іншими видами людської діяльності;

розповідає про роль художнього слова в житті людини; специфіку художнього образу; виникнення міфів, легенд і переказів, про легендарного Нестора Літописця; значення давнього літописання для нащадків; дотепність і мудрість прислів’їв і приказок;

пояснює народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок), значення для розкриття змісту твору його назви, імен персонажів; відмінність прозової і віршованої мови;

розрізняє твори різних видів і жанрів, ілюструє на прикладах їхні особливості;

переказує цікавий епізод із біографії письменника; зміст виучуваних творів, виокремлює основні (найнапруженіші, найцікавіші) епізоди, коментує фрагмент, що найбільше вразив, порушені морально-етичні проблеми;

виділяє в художньому тексті пейзаж, діалог, монолог, з’ясовує їхню роль;

визначає тему, головну думку твору, що вивчається, його жанрову приналежність;

читає виразно і вдумливо, в особах поетичні, прозові, драматичні твори (уривки з них);

розрізняє головних і другорядних персонажів, аналізує описи зовнішності, характеризує героїв, відтворює емоції та почуття, пояснює поведінку, оцінює вчинки; вчиться порівнювати літературного героя із собою;

зіставляє теми, мотиви, образи, сюжети, що належать до різних національних літератур;

висловлює міркування з приводу виучуваного (прочитаного) і його актуальності для сучасного життя й особисто для себе; підтверджує власну думку цитатами з тексту;

відтворює в уяві картини, змальовані в художньому творі і спостережені в житті; описує настрій твору, власні відчуття, викликані художнім словом;

знає визначення, ознаки і застосовує під час інтерпретації та аналізу художнього твору (окремого фрагменту) літературознавчі поняття міф, фольклор, легенда, переказ, народна казка, літературна казка, загадка, прислів’я, приказка, акровірш, літопис, драматичний твір, епічний твір, ліричний твір, оповідання, прозова мова, віршована мова, мова автора і мова персонажів, тема, портрет, гіпербола, порівняння, епітети, персоніфікація, метафора;

веде з допомогою вчителя діалог із текстом (автором, героями), однокласниками, самим собою: ставить запитання різних видів, передбачає можливий розвиток подій тощо;

знає імена письменників, які народилися в рідному краї; читає й аналізує їхні твори; висловлює власні міркування з приводу прочитаного;

виконує (усно і письмово) творчі роботи різних жанрів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

знаходить у тексті ключові фрази, слова, образи; відрізняє нову інформацію від уже відомої, аналізує, узагальнює, систематизує її, робить висновки;

визначає необхідність додаткової інформації, працює з каталогами, словниками, енциклопедіями; шукає необхідні відомості в мережі Інтернет та інших джерелах (текст, ілюстрації, схеми, таблиці, графіки тощо), опрацьовує їх;

усвідомлює важливість толерантного ставлення до людей у сучасному світі;

дотримується правил спілкування у парі (групі); визначає тему і мету спілкування; формулює висловлення залежно від мети спілкування і об'єкта мовлення; «чує» співбесідника, переказує одержане повідомлення; толерантно відстоює власну позицію в дискусії;

встановлює причиново-наслідкові зв’язки між фактами, явищами (у т. ч. художніми);

розуміє роль читання впродовж життя для власного зростання;

дискутує про зв’язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії своєї держави;

застосовує набуті знання для компаративного аналізу творів української та зарубіжної літератури;

зіставляє специфіку розкриття певної теми в різних видах мистецтва;

аналізує умову завдання, прогнозує можливий результат діяльності;

формулює з допомогою вчителя (самостійно) мету і цілі діяльності на урок (тему): обирає із запропонованого переліку, пропонує власні, обговорює в парі, групі, колективно;

працює за поданим планом (доповнює і змінює його, слідкує за дотриманням);

добирає необхідні засоби навчання (підручник, посібники, статті, Інтернет-ресурси), визначає, чия допомога потрібна;

аналізує з допомогою вчителя (самостійно) досягнення цілей уроку (вивчення теми); визначає причини труднощів у навчанні;

дає емоційну оцінку діяльності на уроці (власної, однокласників) і обґрунтовує її; працює з картками оцінювання й самооцінювання;

організовує і здійснює діяльність у парі.

6 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год. Текстуальне вивчення творів — 51 год. Повторення та узагальнення — 2 год. Література рідного краю — 4 год. Позакласне читання — 4 год. Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення)

Виразне читання — 2 год. Резервний час — 7 год

Кількість годин (орієнтовно)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про рукописні книги часів Русі-України, про автора «Повісті минулих літ» Нестора Лiтописця; про сучасні формати книги;

розуміє роль книжки в житті людини, складність і особливість процесу творчості, місце в ньому уяви й фантазії митця, роль читача в «житті» художнього твору; пояснює, де можна «зустрітися» з літературою (літературні журнали, радіопередачі, телебачення, театр, книгарні, бібліотеки, Інтернет); аргументує індивідуальні читацькі інтереси.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; створює презентацію про історію книжки; усвідомлює роль читання впродовж життя для власного зростання;
розуміє необхідність додаткової інформації; знаходить її в мережі Інтернет та інших джерелах.

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби шанобливого ставлення людей до книжки, до освіти.

ВСТУП

Книжка в житті людини. Творча майстерня автора від давнини до сьогодення. Зміни формату книги впродовж віків. Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору.

МЗ: культура часів Русі-України

(історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця: знає про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; розповідає про головні календарні обряди українців; розрізняє і називає різновиди календарно-обрядових пісень; виразно і вдумливо читає їх, коментує зміст; виокремлює й пояснює роль художніх засобів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про роль колискової пісні в житті людини, про роль сім’ї та тепло рідного дому, про відповідальність кожного за збереження духовної спадщини для майбутніх поколінь; описує образ матері над колискою дитини (за творами літератури та живопису).

Вивчає напам’ять: 2 пісні (на вибір учня).

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Прагнення відроджувати й вивчати оригінальну творчість народу. Повага до прадавніх вірувань наших предків, гордість за свій талановитий народ, любов до рідних.

ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Календарно-обрядові пісні

Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди. Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) – на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка» (на вибір). Веснянки: «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця» (на вибір).

Народні колискові пісні

«Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать»

Провідні мотиви, лексичні особливості колискових. Календарно-обрядові пісні рідного краю.

ТЛ: народна пісня, колискова, рефрен, анафора.

МК: фольклорна спадщина інших слов’янських народів (зарубіжна література); К. Стеценко. «Колядки»,
М. Леонтович. «Щедрик», М. Лисенко. Музичні обробки українських веснянок; колискові пісні у виконанні Росави (музичне мистецтво); А. Петрицький «Різдвяний ранок», С. Васильківський. «Весна в Україні» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє і пояснює специфіку пісні лiтературного походження; переказує історію створення національного гімну; розповідає про зв’язок народної легенди про дівчину-Україну з «Молитвою»

О. Кониського; виразно і вдумливо читає пісні; визначає й коментує провідні мотиви, пояснює роль символів у них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про значення національного гімну в житті народу; розкриває особливості художнього втілення теми України у творах різних митців.

Вивчає напам’ять: «Ще не вмерла Україна...» та 1 пісню (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення почуття патріотизму, утвердження віри в щасливе майбутнє свого народу.

Пісні літературного походження

«Ще не вмерла Україна...»
П.ЧУБИНСЬКОГО і
М.ВЕРБИЦЬКОГО – національний гімн нашої держави. Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, та її зв’язок із «Молитвою»

О. КОНИСЬКОГО й М. ЛИСЕНКА, духовним гімном України.

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і
Г. ТРУХА — пісня, що стала народною.

Патріотичні мотиви пісень літературного походження.

ТЛ: гімн.

МК: гімн України (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає коротко про письменника; виразно і вдумливо читає поему; визначає головну думку; розповідає про життя ханського сина в полоні руського князя й пояснює, чому він забув рідний край; характеризує образ юнака-половця; співвідносить давноминулі події, описані в поемі, із сучасністю.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє значення історичної пам’яті для кожної людини; пояснює важливість приналежності до свого народу; висловлює судження про її історичну основу, зв’язок із літописною легендою; коментує власне розуміння почуття патріотизму; усвідомлює роль слова в житті людини.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості історичної пам’яті для кожної людини та приналежності до свого народу, національної свідомості, вірності Батьківщині.

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля» Коротко про письменника. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів у поемі «Євшан-зілля». Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю.

ТЛ: ліричний герой, ліро-епічний твір, поема.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про життя Т. Шевченка в Петербурзі; знає зміст твору, виразно й осмислено читає окремі фрагменти; розкриває історичну основу поеми «Іван Підкова»; висловлює судження про риси й поведінку козацького ватажка; пояснює особливості художніх засобів у зображенні штормового моря, бою.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє важливість знання історії рідного народу; висловлює власну думку щодо суспільно-політичних питань.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що героїзм і мужність – ознаки лицарських чеснот українських козаків - духовний спадок

нащадкам.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка» («Тече вода в синє море»), «Іван Підкова» (без вступу), «Тече вода в синє море»

Відомості про перебування поета в Петербурзі. Патріотичні мотиви творів Т. Шевченка. Зображення історичного минулого. Героїзм та відвага козаків та їхнього ватажка. Специфіка ліричних і ліро-епічних творів.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: пізнавальна програма «Тарас Шевченко в Петербурзі» (архів Першого національного каналу);

«Тече вода в синє море / Думка» на слова Тараса Шевченка. Виконує Олекса Керекеша, гурт «Фата Морґана» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

уміє визначити історичну основу твору; знаходить і коментує описи природи, портрети персонажів, їхні вчинки; аналізує роль художніх засобів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні судження про геройство та вміння з честю вийти із найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька; зіставляє специфіку розкриття історичної теми в літературі та кінематографі; створює презентацію про головних героїв твору; дискутує про проблеми національної свідомості, патріотизму, зрадництва, усвідомленого вибору.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків, потреби виховання й утвердження цих якостей у наш час.

Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»)

Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Незвичайні здібності козаків-характерників. Сміливість і відвага козацьких джур Грицика та Санька. Засудження підступності, жорстокості та підлості зрадників. Тема боротьби українських козаків проти татарської орди.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: фільм про козаків-характерників (із серії «Козацька звитяга»).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про дитинство Лесі Українки, її мужність, талановитість;

усвідомлює і вміє пояснити мотив глибокого родинного зв’язку дитини з батьками; характеризує образ ліричної героїні; висловлює власні роздуми про неї.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює своє ставлення до проблеми бережливого ставлення до природи як важливого чинника реалізації особистості; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, кіномистецтві; створює ілюстрації до творів, відеопоезії.

Вивчає напам’ять: вірш «Як дитиною, бувало…».

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби плекати почуття любові до батьків, родини; формування стоїчних рис характеру (мужності, цілеспрямованості, наполегливості); прагнення до самоосвіти.

Я І СВІТ

Леся УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач). «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»

Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. Неповторний світ дитинства в поезіях. Образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, впевненість, розвинена уява. Значення мистецтва в житті людини. Гармонія людини і природи.

МК: фільм про Лесю Українку із циклу «Обличчя української історії» (кіномистецтво).

СЛ: поезії Мар’яни Савки, Маріанни Кіяновської, Любові Якимчук.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає цікаві епізоди з життя письменника; знає зміст оповідання; виразно і вдумливо читає епізоди, що найбільше вражають; аналізує епічний твір; називає риси характеру Федька, що вирізняють його з-поміж друзів-однолітків, коментує їх; аналізує роль художніх засобів у творі; знаходить портрет, пейзаж, діалоги; формулює головну думку оповідання.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює своє ставлення до літературних героїв; визначає причиново-наслідкові зв’язки між фактами і явищами; пропонує алгоритм дій.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину духовно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»

Дитинство письменника. Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками. Добро і зло, благородство і підлість у творі. Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість.

ТЛ: головний герой, другорядні герої.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й усвідомлено читає вірші; висловлює судження про почуття ліричного героя; співвідносить їх із пережитими особисто.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює своє ставлення до проблеми збереження родинних цінностей; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, кіномистецтві; створює ілюстрації до творів, відеопоезії; проводить аналогії із власним життям.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення ролі батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину.

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…» Настрої та почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність). Образ рідної людини та важливість родинних цінностей.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє, що світ дитинства – вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій; виразно й усвідомлено читає поезії, коментує їх; пояснює художні засоби.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про щастя і шляхи до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; пояснює вплив слова на психічне здоров’я людини.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі почуття дружби в житті людини, уміння бачити красу навколо, цінувати доброту.

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»

Поетичні роздуми про доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ.

Предметні компетентності

Учень/учениця:

розуміє метафоричність поезій;
виразно і вдумливо читає вірші; коментує образне бачення світу, явищ природи в них; пояснює поєднання у творі уявного, фантастичного і реального; висловлює власне бачення образів стежечки, блискавки, веселки тощо.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

порівнює твори музичного й образотворчого мистецтв, суголосні поезіям; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби естетичного сприйняття художнього твору.

Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» зі збірки «Дивосвіт» (на вибір)

Талановитий український поет, автор віршів для дітей.
Своєрідність форми його поезій. Персоніфіковані образи природних явищ – дивовижне й незвичайне в повсякденному житті. Гармонія людини і природи.

МК: твори музичного, образотворчого декоративно-ужиткового мистецтв, суголосні поезіям І. Калинця.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає казки-притчі, коментує їх; знаходить і пояснює фантастичні елементи в них; висловлює судження про важливість проблем, порушених у творах та актуальність їх; знаходить аналогії в повсякденному житті.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє силу слова; аналізує життєві ситуації з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; дискутує щодо проблем таланту, неординарності, «білих ворон», спілкування; висловлює власне розуміння ілюстрацій письменниці; створює есе-рефлексію.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення морально-етичних цінностей, що допомагають бачити й розуміти красу світу, гармонійно і щасливо жити в ньому.

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба». Сучасна українська письменниця і художниця. Її казки-притчі. Добро й любов до світу. Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Прихований повчальний зміст творів. Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.

ТЛ: притча.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основне про письменника; розуміє поняття романтичного і пригодницького; визначає жанр твору; самостійно ознайомлюється з його змістом; аналізує поведінку героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях; характеризує улюбленого героя, аргументує свій вибір, розкриває риси його вдачі; виокремлює, виразно читає й коментує найцікавіші епізоди тексту.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями; усвідомлює себе активним членом соціуму; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й кіномистецтві; обговорює в групах проблеми дружби та першого кохання; створює правила поведінки в екстремальних ситуаціях; укладає таблицю «Плюси і мінуси «проектів» Яви та Павлуші».

НЛ–3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості активної життєвої позиції, позитивних рис характеру; сили справжньої дружби та взаємопідтримки.

ПРИГОДИ І РОМАНТИКА

Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки» (скорочено)

В. Нестайко – визнаний у світі український дитячий письменник. Пригодницький захопливий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в його пригодницькій повісті для дітей. Образи Яви Реня та Павлуші Завгороднього. Проблеми у творі.

ТЛ: повість, пригодницький твір.

МЗ: пригоди й романтика у творах

Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена (зарубіжна література).

МК: кінофільм «Тореадори з Васюківки», 1965; режисер С. Зелікін

(кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує зміст уривка твору; визначає елементи сюжету в ньому; характеризує образи головних персонажів, їхню поведінку в складній ситуації.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про місце уяви, фантазії, романтичності в житті сучасної людини, необхідності навчатися упродовж життя, здобувати досвід; про важливість збереження довкілля для сьогодення та майбутнього; знаходить у тексті реальні (звичайні) та пригодницькі події.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення романтичності, життєлюбства в житті людини.

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»

Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом. Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків – головних героїв.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає цікавий факт про письменницю; переказує зміст твору, висловлює враження про нього; характеризує образ головного героя Клима.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про те, як виховувати в собі риси сміливості, хоробрості, кмітливості, відповідальності; як спрогнозувати можливі наслідки діяльності; зіставляє специфіку розкриття фантастичної теми в літературі й кіномистецтві; знаходить інформацію про українських письменників-фантастів; дискутує про проблеми сміливості і боягузтва.

НЛ–1,2,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Потреба формування позитивного світогляду, доброзичливого ставлення до світу та людей. Усвідомлення ролі навчання, прагнення відкривати світ і себе в ньому, самовдосконалення, самореалізації в житті кожної людини.

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»

Леся Воронина — сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. Фантастична, романтична повість про виховання гідності та мужності. Клим Джура – рятівник світу. Його друзі й вороги. Еволюція Клима від боягуза до супергероя. Роль сім’ї у формуванні життєвих переконань людини. Стосунки між різними поколіннями в родині.

ТЛ: сюжет, його елементи.

МК: науково-популярні фільми про інопланетні цивілізації та паралельні світи.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє роль гумору в житті українців; знає жанри гумористичних творів, називає їх; розповідає про особливість побудови байки; виразно і вдумливо читає твори Л. Глібова;
пояснює головну думку кожної байки та алегоричні образи.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

зіставляє описане в байках із реальним життям, використовуючи виражальні засоби української мови; створює ілюстрації до твору; обговорює в групах проблеми несправедливості, жорстокості, ледарства в байках Л. Глібова і в сучасному житті.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості самокритичного погляду для успішної життєдіяльності людини, потреби життєстверджувальних, оптимістичних настроїв, уміння тактовно реагувати на іронію, гумор.

ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Гумористичне й сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки тощо). Роль гумору в житті українців.

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»

Визначний український байкар, поет. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника. Побудова байки.

ТЛ: гумор (повторення), сатира, байка (повторення), алегорія, мораль.

МЗ: Байки Езопа та І. Крилова (зарубіжна література).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє вияв народної мудрості в гуморесках, викривальний пафос співомовок; виразно й усвідомлено читає твори; коментує іронічне ставлення автора до негативних рис характеру; виокремлює головну думку кожного твору; характеризує героїв і порівнює їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює зв’язок історичних фактів із їх гумористичним відображенням у співомовках; обґрунтовує власні спостереження над смішними ситуаціями в житті; розуміє роль ініціативності, підприємливості в суспільстві та специфіку лексики твору; застосовує комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування; створює ілюстрації до твору; віднаходить інформацію про зустріч запорожців із королем.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення, що почуття гумору - ознака духовного здоров’я людини.

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»
Співомовки С. Руданського — унікальне явище у світовому письменстві. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, уміння посміятися над власною безпорадністю та відстояти свою гідність.

ТЛ: гумореска, співомовка.

МЗ: козацька доба (історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає твори, коментує їх; пояснює основні ідеї; аналізує художні особливості гуморесок.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

проводить аналогії з власними спостереженнями; усвідомлює роль мови в житті людини; створює ілюстрації до твору, виразно читає гуморески; дискутує про проблеми мови і народу.

Вивчає напам’ять: 1 гумореску (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Оптимістична настанова в житті, уміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати дійсність і самого себе.

Павло ГЛАЗОВИЙ. «Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала», «Кухлик» (2–3 — на вибір)

Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів.

(упродовж року)

Предметні компетентності

Учень / учениця: знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів; виразно читає та коментує їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця: називає імена митців, твори яких вивчали впродовж року; розповідає про ті, які найбільше сподобалися; пояснює та аргументує свою думку.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; узагальнює інформацію; визначає необхідність додаткової інформації, шукає її в мережі Інтернет та інших джерелах.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби висловлювати власну думку, захищати власну позицію.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільше зацікавлення.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 6 класу

(з урахуванням набутих у попередніх класах)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про роль книжки в житті людини, складність і особливість процесу творчості, місце в ньому уяви й фантазії митця, роль читача в «житті» художнього тексту; індивідуальні читацькі інтереси;

знає про рукописні книги часів Київської Русі, про автора «Повісті минулих літ» Нестора Лiтописця; про виникнення народної обрядової поезії;

коментує зміст виучуваних творів, у т. ч. прихований зміст (підтекст);

називає головні календарні обряди українців; різновиди календарно-обрядових пісень;

наводить цікаві факти з біографії письменника, творчість якого вивчається;

визначає головну думку твору, провідні мотиви; знаходить у творі (окремому уривку) ключові фрази, кульмінаційний епізод;

характеризує художні образи, висловлює судження про риси й поведінку героїв, засоби характеротворення (портрет, мову тощо), виокремлює риси, які вирізняють героя з-поміж інших; пояснює алегоричні образи;

визначає жанр твору, його композицію; виокремлює художні засоби, пояснює їхню роль у художньому творі, авторське ставлення до зображуваного;

знає визначення, ознаки і застосовує під час інтерпретації та аналізу художнього твору (окремого фрагменту) літературознавчі поняття народна пісня, колискова, гімн, ліро-епічний твір, поема, притча, повість, гумор (повторення), сатира, байка (повторення), гумореска, співомовка, алегорія, мораль, повтори (рефрен), анафора, ліричний герой, головний герой, другорядні герої, сюжет.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розповідає про роль мови в житті людини;

дискутує з приводу порушених у художньому творі морально-етичних проблем;

віднаходить твори музичного й образотворчого мистецтв, суголосні темі (ідеї, настроєві) виучуваних творів;

розкриває особливості художнього зображення теми (образу) України у творах різних митців;

проводить аналогії з власними спостереженнями;

визначає критерії для порівняння фактів (явищ, предметів, образів) і здійснює його;

користується двома-трьома пошуковими системами; добирає і групує матеріал з певної теми; складає бібліографію;

представляє текстову інформацію у формі таблиці, схеми тощо;

доводить тезу, твердження і аргументовано заперечує його, формулює висновок;

визначає межі власного знання і незнання;

ставить уточнювальні, проблемні питання;

застосовує комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування;

володіє прийомами «активного слухання»; «чує» співрозмовника, формулює зв'язну відповідь на висловлювання опонента; продовжує і розвиває його думку; сприймає і поважає іншу точку зору; виробляє спільну позицію з дискусійних питань;

формулює спільно з учителем (з його допомогою) навчальну проблему, пропонує спосіб її розв'язання, виробляє алгоритм дій;

планує спільно з учителем навчальну діяльність на уроці, пояснює послідовність дій; виробляє критерії самооцінювання результативності навчання;

аналізує самостійно досягнення цілей вивчення теми; планує спільно з учителем усунення прогалин у навчанні (досягнення нереалізованих цілей); виробляє правила спілкування в парі (групі); організовує і здійснює діяльність (виконує різні ролі) у четвірці (малій групі).

7 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год. Текстуальне вивчення творів — 53 год. Повторення та узагальнення — 2 год. Література рідного краю — 4 год. Позакласне читання — 4 год. Розвиток мовлення — 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення).

Резервний час — 7 год.

Кількість годин (орієнтовно)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє функції літератури як мистецтва слова та називає їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про функції мистецтва, його місце в житті людини.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби в читанні художніх творів та ознайомленні з іншими видами мистецтва.

ВСТУП

Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Його особливість і значення. Функції мистецтва.

МК: образотворче мистецтво, музичне мистецтво, кіномистецтво.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє зміст козацьких і чумацьких пісень; добирає висловлювання відомих людей про українські пісні, коментує їх; вдумливо читає суспільно-побутові пісні, коломийки; аналізує їхній зміст, образи, настрої, з’ясовуючи роль художніх засобів, специфічні ознаки народної пісні та коломийки.

Вивчає напам’ять: 1 пісню (на вибір).

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про роль народної пісні в житті людини; про відповідальність кожного за збереження духовної спадщини для майбутніх поколінь; розуміє важливість відродження народної творчості для сьогодення; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення значення пісенної спадщини українців, усвідомлення важливості відродження й вивчення оригінальної творчості в наш час.

ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ

Суспільно-побутові пісні

«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька» (2 пісні — на вибір учителя).

Висловлювання відомих людей про українські народні пісні. Їхнє ідейно-художнє багатство. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо), їхнє ідейно-художнє багатство. Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях.

Коломийки

«Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» — «перли розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість. Побудова, ритм коломийок. Гумор і любов до життя.

ТЛ: суспільно-побутові пісні, коломийки.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: І. Айвазовський. «Чумацька валка» (образотвоче мистецтво); М. Лисенко. «Запорозький марш» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає коротко про І. Франка; знає історичну основу повісті; переказує і коментує зміст; визначає тему повісті; характеризує образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка; підтверджує власну думку цитатами з тексту; визначає улюбленого героя; аналізує роль художніх засобів, особливості мови; пояснює роль діалектизмів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації; розуміє значення історичної пам’яті для кожної людини, приналежності до свого народу, національної свідомості, вірності Батьківщині.

НЛ–1, 2, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби виховання патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності в дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.

ПРО МИНУЛІ ЧАСИ

Іван ФРАНКО. «Захар Беркут» Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників. Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті. Лідерські якості головного героя твору. Патріотична ідея у творі.

ТЛ: історична повість.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: фільм «Захар Беркут»,1971; режисер Леонід Осика (кіномистецтво);

Б. Лятошинський. «Золотий обруч» (музичне мистецтво);

СЛ: Мія Марченко. «Місто тіней».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про творче життя поета; розуміє значення його творчості для українського народу; виразно й осмислено читає твори; аналізує роздуми поета про сирітське дитинство; пояснює роль контрасту та інших художніх засобів у творі «Мені тринадцятий минало»; визначає ознаки балади («Тополя»), фольклорну основу твору, народно-пісенні засоби; аналізує твір «Заповіт».

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує з приводу порушених у творах проблем; критично оцінює тексти; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

Вивчає напам’ять: «Як умру, то поховайте...».

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення великого значення для формування особистості почуття вірності (ідеї, батьківщині, любові, принципам).

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Мені тринадцятий минало…», «Тополя», «Як умру, то поховайте…»

Життєпис поета (викуп з неволі, навчання в Петербурзькій академії мистецтв, збірка «Кобзар»). Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі («Мені тринадцятий минало…»). Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності («Тополя»).

«Як умру, то поховайте…» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.

ТЛ: балада, метаморфози, ідея.

МК: пісня «Заповіт» («Як умру, то поховайте») (2016) миколаївських музикантів (вокал – Микола Осадчий); Г. Гладкий. «Заповіт» (музичне мистецтво);

І. Їжакевич. «Тарас-пастух»; роботи О. Шупляка (образотворче мистецтво);

СЛ: Оксана Лущевська. «Задзеркалля».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

аналізує повість; визначає її жанрові ознаки; характеризує образи козаків-запорожців; з’ясовує фольклорні мотиви, засоби; висловлює власні судження про геройство і лицарську відвагу головного героя.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

складає план до характеристики Павлуся; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й образотворчому мистецтві.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби виховання лицарських чеснот, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.

Андрій Чайковський. «За сестрою» Коротко про митця. Відтворення історичних подій із позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет героїко-романтичної повісті. Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості. Родинні цінності і патріотизм у творі. Використання фольклорних мотивів, засобів (зокрема прийому гіперболізації). Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків.

ТЛ: героїко-романтична повість, композиція.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: А. Монастирський. «Погоня за татарином» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про звичаї і традиції українського народу; переказує зміст розділів повісті; характеризує образ Михайлика, його сприйняття життя, образи діда, батьків, подружки Люби; визначає головну думку твору; з’ясовує роль художніх засобів та елементів фольклору; пояснює своє розуміння образу гусей-лебедів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює необхідність гармонійного розвитку особистості для самореалізації; дискутує щодо проблем самореалізації творчої особистості; поваги до представників старшого покоління.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до старших, любов до батьків, природи і світу – важливі моральні цінності людини. Потреба розвивати фантазію, уяву.

Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…» (фрагменти твору, розділи 1–9 на вибір учителя)

Коротко про митця. Його поетичне сприйняття світу. Автобіографічна повість про дитинство. Єдність світу природи і світу дитячої душі
(у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях). Звичаї, традиції українців. Образи гусей-лебедів, чутливого до краси Михайлика.

ТЛ: автобіографічний твір.

МК: фільм «Гуси-лебеді летять», 1974; режисер Б. Зеленецький (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про події часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна); переказує зміст повісті; проводить паралелі між життям автора і сюжетом твору; аналізує епічний твір, пояснює його художні особливості; характеризує образ Климка.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

визначає причиново-наслідкові зв’язки між фактами і явищами; висловлює судження про значення доброти й чуйності в людському житті та важливості поціновування людської гідності; порівнює події минулого і сьогодення.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Потреба виховання важливих гуманних якостей людини – чуйності, доброти, турботи про ближнього, здатності співпереживати.

Григір ТЮТЮННИК. «Климко» Коротко про дитинство письменника. Автобіографічна основа твору. Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Ідея самопожертви. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Художні особливості твору (мова персонажів, художня деталь).

ТЛ: художня деталь.

МЗ: Друга світова війна (історія України, всесвітня історія).

МК: фільм «Климко», 1983; режисер М. Вінграновський (кіномистецтво).

СЛ: В. Рутківський. «Потерчата».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує і коментує сюжет твору; пояснює особливості змалювання образу головного героя, його поведінки; розуміє значення художніх образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні міркування про сенс людського буття, щастя людини; дискутує про морально-етичні проблеми, порушені у творі.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення цінності життя людини, його наповненості й сенсу.

«ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА…»

Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб» Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми в оповіданні. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб — узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.

СЛ: Ірен Роздобудько. «Арсен».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає твір, переказує та коментує його зміст, визначає ідею; знаходить та коментує реальне й уявне у творі; висловлює судження про трагічну й комічну ситуації, їхню роль у втiленні ідеї, притчевої моралі; придумує власне закінчення.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує ситуацію з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей, усвідомлює важливість власної ініціативи брати на себе відповідальність; дискутує про морально-етичні проблеми, порушені у творі.

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення загальнолюдських цінностей.

Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)» Актуальні морально-етичні проблеми в ньому. Збереження загальнолюдських цінностей – необхідна умова життя в суспільстві. Трагічна й комічна ситуації, їхня роль у розкритті головної думки, моралі.

МЗ: Перша світова війна на теренах України (історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно, вдумливо читає та коментує поезії; пояснює умовність ситуацій, зображених у них; характеризує образи в поезіях, пояснює їх метафоричний підтекст; розуміє різницю між матеріальним і духовним; визначає й пояснює головну думку.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про духовність людини та її значення в сучасному житті; усвідомлює потребу в розвитку творчої уяви, фантазії, необхідності зберегти в собі ці якості; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі та інших видах мистецтв.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства людини.

Ліна КОСТЕНКО. «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»

Коротко про письменницю. Уявне, фантастичне і реальне в її поезіях. Ідея зіткнення неповторності й буденності в «Кольорових мишах». Умовна, вигадана ситуація. Образ особливої дівчинки Анни. Ідея глибокого духовного наповнення людини – її «крилатості», що проявляється індивідуально. Духовне багатство – найбільший скарб у житті.

МК: В. Ковальчук. «Дитячі сни» (образотворче мистецтво);

Ю. Голумбовська. «Крила» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пояснює поняття «ліричний герой»;

виразно і вдумливо читає та коментує поезії; аналізує художні засоби; пояснює символічний зміст образів; висловлює судження про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності, самодостатності.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює необхідність виявляти активну життєву позицію в житті та прагнути максимальної самореалізації; під час читання творів використовує досвід взаємодії із творами мистецтва в життєвих ситуаціях.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості любові до матері, Батьківщини, виховання почуття власної гідності. Осмислення необхідності активної життєвої позиції та максимальної самореалізації.

Василь СИМОНЕНКО. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»

Коротко про митця. Громадянські, патріотичні мотиви його лірики. Загальнолюдські цінності та ідеї.

МЗ: Р. Кіплінг. «Якщо…» (зарубіжна література).

МК: «Ти на землі людина» у виконанні «Піккардійської терції»; «Лебеді материнства» (музика і виконання «Bandurband», дебютна відеоробота на муз. А. Пашкевича Ірини Стиць у її вокальному виконанні) (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує й коментує сюжет повісті, пояснює особливості композиції; знаходить у ній казкове й реальне; характеризує образи дітей та дорослих, аналізує їхні вчинки; розкриває символічне значення образів старовинної шафи та чарівних коралів / пояснює назву твору «Аргонавти»; виокремлює і з’ясовує роль художніх засобів у творі.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Спонукання до творення й примноження добра, краси. Усвідомлення відповідальності за свою справу і вчинки.

Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7–В, або Прокляття роду Кулаківських»

Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній. Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного. Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині.

Або

Степан ПРОЦЮК. «Аргонавти»

Коротко про письменника та його твори для дітей. «Аргонавти» – третя історія Марійки та Костика. Роздуми про перше кохання, про суперництво і справжню дружбу. Античний міф про аргонавтів – композиційний центр твору. Роль у творі вставної історії про хлопчика і дівчинку, пісень, віщих снів, передчуття серця. Докори сумління – найстрашніше покарання. Мрія в житті людини, пошуки істини, людина і гроші, доля заробітчанина – проблеми сучасного життя, розкриті через образи твору. Людина повинна навчитися любити – ідея твору.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє значення понять «толерантність», «гуманізм»; уважно читає новелу; пояснює головну думку; коментує власне розуміння закінчення твору; висловлює судження про роль гуманізму, толерантності в розвитку людства і духовності кожної людини.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює важливість міжкультурного діалогу; висловлює судження про порушені у творі проблеми.

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі й значення гуманізму, толерантності в розвитку людства і духовності кожної людини.

Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений»

Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин тощо).

ТЛ: новела.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й вдумливо читає поезії, аналізує їх визначає їхні провідні мотиви та ідеї; пояснює поняття «ліричний герой».

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні роздуми (дискутує) про сенс людського життя, патріотизм, віру в краще, формування себе як особистості.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення духовної краси особистості, наділеної розумом, талантом, вірній гуманістичним переконанням. Плекання прагнення стати особистістю. Усвідомлення активної життєвої позиції як вияву європейськості.

МИ – УКРАЇНЦІ

Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»), «Господь багатий нас благословив» (на вибір учителя)

Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість» (на вибір учителя)

Українські національні герої, лицарі духу. Романтичний максималізм, сила духу, життєрадісність, шляхетність, патріотизм, висловлені образним словом. Ідея оптимізму і життєлюбства у творах. Моральний заповіт нащадкам.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

ознайомлюється з історичною довідкою про Івана Фірцака; переказує зміст повісті; визначає головні проблеми, характеризує образи героїв.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про необхідність серйозного ставлення до свого здоров’я, до спорту; про чесність у спортивних змаганнях; створює свою історію з головним героєм — Іваном Силою; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й кіномистецтві.

НЛ–1, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Утвердження оптимістичних настроїв, бажання розвивати своє тіло, здобувати спортивні перемоги, досягати вершин у житті.

Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили»

Повість про пригоди українського силача, який став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив півсвіту, здобувши безліч перемог. Іван Сила (Іван Фірцак) – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості. Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність.

МК: кінофільм «Іван Сила», 2013; режисер В. Андрієнко (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основні відомості про поета та його пісні; виразно і вдумливо читає поезії; визначає і коментує основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні роздуми; визначає виражальні засоби поетичного й музичного творів; розуміє значення пісенної спадщини українських поетів, усвідомлює важливість відродження і вивчення оригінальної творчості в наш час.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості морально-етичних цінностей, розвитку естетичного смаку.

Андрій МАЛИШКО. «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю…»

Відомий український поет і його пісні, що стали народними. Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в них. Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Ліризм поезій
А. Малишка.

Або

Володимир ІВАСЮК. Пісенна творчість («Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй»)

Відомий український поет і композитор. Пісні митця, що сприяли відродженню національної самосвідомості, патріотичних почуттів.

МК: Композиторська творчість

П. Майбороди, Г. Майбороди, О. Білаша, П. Козицького, Л. Ревуцького,

М. Вериківського, А. Штогаренка,

В. Івасюка (музичне мистецтво).

(упродовж

року)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає імена письменників, які народилися в рідному краї; читає їхні твори; висловлює власні міркування про них; виразно читає; визначає роль художніх засобів у них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Виховання шанобливого ставлення до талановитих земляків.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає імена митців та їхні твори, які вивчалися; виокремлює серед них ті, які найбільше запам’яталися; висловлює міркування про них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; критично оцінює набутий досвід після прочитання художніх творів.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби мати й захищати власну думку, власну позицію в процесі пізнання.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчались упродовж року й викликали найбільшу зацікавленість.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 7 класу

(з урахуванням набутих у попередніх класах)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про літературу як мистецтво слова;

розповідає коротко про творче життя Т. Шевченка, І. Франка; називає цікаві факти з життя інших письменників, творчість яких вивчається;

знає, коментує, переказує зміст творів, що вивчаються; визначає їх тему, ідею, головні проблеми, особливості композиції, жанрові ознаки, автобіографічні мотиви (якщо є), специфічні ознаки національної літератури;

пояснює умовність ситуацій, зображених у поетичних творах, метафоричний підтекст; характеризує образи; аналізує роль засобів образотворення;

розкриває основні ознаки і використовує під час аналізу художнього твору літературознавчі поняття суспільно-побутові пісні, коломийки, історична повість, балада, героїко-романтична повість, автобіографічний твір, новела, метаморфози, ідея, композиція.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про функції мистецтва, його місце в житті людини;

усвідомлює потребу в розвитку творчої уяви, фантазії;

володіє читацькими стратегіями (вибіркове, динамічне, оглядове та ін. читання);

групує і класифікує матеріал на основі певних критеріїв, узагальнює його, робить висновки;

видобуває інформацію з кількох, у т.ч, й електронних, джерел; критично осмислює їх;

формулює самостійно (під керівництвом учителя) навчальну задачу; визначає й обґрунтовує раціональну послідовність навчальних дій; виробляє самостійно алгоритм дій;

здійснює контроль і самоконтроль навчальної діяльності, оцінює її;

організовує і здійснює діяльність у групі.

8 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год. Текстуальне вивчення творів — 54 год. Повторення й узагальнення — 2 год. Література рідного краю — 4 год. Позакласне читання — 4 год. Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення).

Резервний час — 6 год.

Кількість годин (орієнтовно)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє багатозначність художнього образу; називає і вміє відрізняти різні типи образів; за допомогою слова створює елементарні образи.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження, оперуючи різними виражальними засобами мови; використовує досвід взаємодії літературних творів із творами інших видів мистецтва.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі краси й сили художнього слова в житті людини.

ВСТУП

Художня література як одна з форм духовної дiяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору.

ТЛ: художній образ, художній твір (поглиблено).

МЗ: образотворче мистецтво, музичне мистецтво, театральне та кіномистецтво.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє значення і функції пісні в житті українського народу;

пригадує історичні відомості про часи, змальовані в піснях;

вдумливо читає тексти, аналізує їх; визначає і пояснює засоби художньої виразності в них;

розповідає про національних героїв, яких змальовано в них;

характеризує образи лицарів-оборонців рідної землі; прагне наслідувати їхні чесноти.

Вивчає напам’ять: «Засвіт встали козаченьки».

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує про те, за що народ увічнив імена своїх героїв;

створює уявний словесний портрет легендарної поетеси Марусі Чурай; висловлює власне ставлення до піснярки Марусі та її пісень;

розуміє, що поет – активний творець духовності; осмислює духовний зв'язок з історичним минулим рідного народу.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Виховання і утвердження цих якостей у наш час. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Українські історичні пісні

Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками: «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» (на вибір учителя); про боротьбу проти соціального та національного гніту: «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить» (2 твори на вибір учителя). Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

Пісні Марусі ЧУРАЙ

«Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю»

Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.

ТЛ: історичні пісні.

МЗ: боротьба козаків проти турецько-татарських завойовників, польсько-шляхетського гніту (історія України).

МК: арія Наталки «Віють вітри, віють буйні..» з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»; «Засвіт встали козаченьки» (комп. М. Лисенко, Б. Лятошинський,
Л. Ревуцький) (музичне мистецтво);

В. Маковський. «Українська дівчина» (1880 р.); М. Пимоненко. «Проводи козака» (1902 р.) (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

осмислено читає думу, переказує зміст; визначає тематику, художні особливості; аналізує образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний учинок.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

осмислює духовний зв'язок з історичним минулим рідного народу; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, образотворчому мистецтві, кіномистецтві; толерантно відстоює власну позицію в дискусії; використовує комунікативні стратегії для формулювання власної позиції.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що любов до Вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями.

Українські народні думи

«Маруся Богуславка»

Героїчний епос українського народу. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум
(О. Вересай, Г. Гончаренко,
М. Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, Василь Нечепа. Національна капела бандуристів України. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі («Маруся Богуславка»).

ТЛ: думи.

МЗ: історія України.

МК: фільм «Поводир», 2014; режисер
О. Санін; мультфільм «Маруся Богуславка», 1966 (кіномистецтво);

виконавська діяльність кобзарів та лірників; М. Лисенко. Опера «Маруся Богуславка» (музичне мистецтво);

М. Дерегус. «Маруся Богуславка»;

І. Айвазовський. «Чорне море» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основну інформацію про
Т. Шевченка; розповідає про арешт і заслання поета; вдумливо й виразно читає поезії; аналізує філософську лірику поета в контексті його біографії.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про твори поета, їх ідейний зміст, художні засоби, використані в них; зіставляє специфіку розкриття теми в музичному та образотворчому мистецтвах.

Вивчає напам’ять: 1 поезія на вибір.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення громадянської позиції людини як одного з проявів духовності.

СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»

Життєпис поета (участь у Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання). Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю.

ТЛ: філософська лірика.

МК: Т. Шевченко. «Новопетровське укріплення», 1856–1857 рр. (образотворче мистецтво);

проект дуету «Сестри Тельнюк» «Наш Шевченко» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає і розповідає цікавий факт про Лесю Українку; коментує зміст поеми «Давня казка», пояснює умовність описаної ситуації; визначає основні проблеми твору та головну думку; порівнює образи Поета і Бертольда; складає план порівняльної характеристики.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини; розвиває свої творчі здібності; зіставляє специфіку розкриття теми в поезії і музиці; дискутує на тему ролі митця в суспільстві; проводить аналогії із сучасним життям; використовує комінікативні стратегії для формулювання власної позиції.

Вивчає напам’ять: «Хотіла б я піснею стати…».

НЛ–1,2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння того, що сила духу – конструктивне начало в житті. Усвідомлення важливості формування й розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості.

Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка»

Життя поетеси, її мужність і сила духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви її поезії. Тема гармонійного єднання людини з природою. Ідея вільної творчості, духовної свободи людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (ліро-епічна поема «Давня казка»).

МК: малярські роботи Т. Яблонської (весняної тематики); мариністичний живопис І. Айвазовського (образотворче мистецтво); цикл «Чотири пори року»
А. Вівальді, «Пори року»

П. Чайковського (музичне мистецтво).

СЛ: поезія Маріанни Кіяновської, Богдани Матіяш, Костя Москальця (вірш та пісня «Вона»).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й осмислено читає твори,

аналізує їх, визначає й коментує художні засоби в них; знає і пояснює відмінність між патріотичною та інтимною лірикою.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про патріотизм, про активну позицію кожного; порівнює специфіку виражальних засобів в поезії і музиці в розкритті патріотичних, інтимних, пейзажних мотивів.

Вивчає напам’ять: вірш «Любіть Україну!»

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що щирість особистих почуттів — невід’ємне багатство духовного світу людини.

Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Осінь» («Облітають квіти, обриває вітер…»), «Васильки»

Коротко про поета. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви його творів. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини («Любіть Україну!»). «Васильки» – зразок інтимної лірики. Щирість ліричного самовираження в поезії «Осінь» («Облітають квіти, обриває вітер…»).

ТЛ: громадянська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика.

МК: соціальний ролик «They love Ukraine».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає вірші; коментує своє розуміння їх; співвідносить їх із власними думками про гуманність, бережливе ставлення до природи, людей, красу світу, патріотичні почуття.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує про відповідальність, гуманізм; критично оцінює наслідки людської діяльності в природному середовищі, відображені в поезіях; сприймає довкілля як загальнолюдську цінність; створює презентацію про екологічні проблеми сьогодення.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування життєствердних настроїв. Потреба в розвитку естетичного відчуття і смаку, бережливого ставлення до природи.

Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд»

Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»).

МЗ: основи здоров’я.

МК: А. Васнецов «Зимовий сон»;

В. Орловський. «Літній день» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає визначення поняття вільного вірша, розуміє його специфічну форму; виразно й усвідомлено читає поезії; характеризує образи рідної хати, шляху, ліричного героя.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює власне розуміння образного змісту поезій; коментує художні засоби, ідейний зміст; розвиває навички естетичного відчуття і смаку; дискутує на тему краси рідної мови, її збереження; створює тематичні презентації.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування життєствердних, оптимістичних настроїв. Розвиток естетичного відчуття і смаку.

Василь ГОЛОБОРОДЬКО.
«З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова»

Самобутня постать поета в українській літературі. Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти. Оригінальністьі простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок.

ТЛ: вільний вірш, верлібр.

Учень / учениця:

Предметні компетентності

знає сучасних поетів; виразно й усвідомлено читає їхні твори; аналізує ідейно-образний зміст; пояснює метафоричність поетичних образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження з приводу прочитаних поезій;

обговорює в групах проблеми української мови і національної культури; зіставляє специфіку розкриття тем у літературі та інших видах мистецтв.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби формування естетичного смаку, уміння відчувати й бачити красу художнього світу. Формування самостверджувальної життєвої позиції.

Із сучасної української поезії кінця ХХ – початку ХХІ ст. (на вибір)

В. Герасим’юк («Чоловічий танець»), І. Малкович («З янголом на плечі», «З нічних молитов»),

А. Мойсієнко («Жовтень жовті жолуді»), І. Павлюк («Дівчинка», «Вертатись пізно», «Асоціації»),

Г. Кирпа («Мій ангел такий маленький…», «Коли до вас темної ночі…»)

Розмаїття сучасної лірики. Глибоке бачення поетами-сучасниками проблем української мови, національної культури; прагнення зазирнути у світ душі звичайної людини, осмислити її призначення та сенс життя. Поєднання в поезіях глибинної історичності бачення світу із відчуттям сучасної присутності в ньому.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про «театр корифеїв»;

розповідає про життя і творчість
І. Карпенка-Карого; самостійно читає текст комедії, коментує твір та вчинки дійових осіб; характеризує образи у творі; визначає основні засоби змалювання образу Герасима Калитки.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

визначає проблеми, порушені у творі, розуміє їх актуальність для сучасного життя; висловлює судження про бездуховність людини, про сенс людського життя;

прогнозує можливі наслідки нерозумної діяльності.

НЛ–2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що бездуховність – прояв зла в житті людини.

НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ

Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга. Трагікомедія «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв». Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Засоби сатиричного змалювання.

ТЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія.

МЗ: Мольєр. «Скупий» (зарубіжна література).

СЛ: Володимир Арєнєв. «Порох із драконових кісток».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

аналізує пригодницький романтичний сюжет, композиційні особливості твору; пояснює відмінність між сюжетом і композицією; розповідає про почуття героїв, про їхні вчинки, спираючись на текст.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

характеризує образ Соломії (за складеним планом); пояснює образи часу й вічності в повісті, роль і сенс кольорів, звуків; висловлює судження про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах; дискутує про вчинки героїв, їх доцільність.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення необхідності особистої свободи для гармонійного розвитку, краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, необхідних для боротьби зі злом.

З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною»

Коротко про письменника. Пригодницький, романтичний сюжет повісті. Вічний тип шукача правди. Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Втеча Остапа й Соломії з кріпацької неволі – протест проти будь-якого насильства над людиною. Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії.

СЛ: твори Олександра Дерманського.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає найголовніші факти з біографії митця; вдумливо читає твір, переказує і коментує прочитане, визначає ідею твору; характеризує образи діда Платона і діда Савки.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює той важливий моральний урок, який продемонстрували герої власним самовідданим вчинком; висловлює судження про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості історичної пам’яті для кожної людини. Саможертовність, мужність і звитяга – вияв внутрішньої свободи сильної особистості.

Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм»

Видатний український кінорежисер і письменник. Його оповідання про один із періодів Другої світової війни. «Ніч перед боєм» – твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів.

МЗ: Друга світова війна (історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує сюжет твору, пояснює особливості композиції; характеризує образи героїв твору.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку і відповідальність, про моральний вибір у житті; дискутує про труднощі дорослішання, формування моральних людських чеснот; критично, але толерантно оцінює позицію співрозмовника; використовує комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків.

Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути»

Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей. Образи Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса та Лілі Теслюк. «Максимальне навантаження» як вияв моральності та відповідальності в житті. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

вдумливо читає, переказує і коментує сюжет твору;

пояснює алегоричність образу коня Шептала; характеризує образ його.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність; знаходить паралелі в сучасному житті.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Уміння зберегти власну індивідуальність у сучасному світі, залишатися людиною за будь-яких обставин.

Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»

Проблема свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії, людини в суспільстві, її знеосіблення.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

вдумливо читає, переказує сюжет твору, коментує його; пояснює підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

знаходить паралелі в сучасному житті і мистецтві; пропонує свої варіанти розв’язання конфлікту;

визначає причиново-наслідкові зв’язки між явищами.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби в розвитку естетичного смаку, уміння бачити красу і силу художнього слова.

Юрій Винничук. «Місце для дракона»

Повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони». Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин. Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно читає твір, переказує найцікавіші епізоди, коментує їх;

аналізує ситуації та проблеми у творі; коментує гумористичні ситуації; характеризує образи Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль культури спілкування в сучасному світі; розуміє, що дружба і гарне ставлення до інших – запорука успіху в житті; створює проект (презентацію) з проблеми культури спілкування; застосовує різні комунікативні стратегії в залежності від мети і ситуації спілкування; складає гумористичні діалоги.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Поетизація першого почуття, виховання культури спілкування, підготовка до реалій життя.

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР

Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»

Гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.

4 (упродовж року)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів;

виразно читає і висловлює власну думку про них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до творчості талановитих земляків.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами

письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає імена митців та їхні твори, які вивчалися;

виокремлює серед них ті, які найбільше запам’яталися;

висловлює міркування про найулюбленіші твори.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; критично оцінює набутий досвід після прочитання художніх творів.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості висловлення власної думки та власної позиції у процесі пізнання й вивчення.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 8 класу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розкриває багатозначність художнього образу; розрізняє різні типи образів;

пояснює значення пісні в житті українського народу; визначає тематику, пояснює роль засобів художньої виразності в них;

називає основні факти з біографії Т. Шевченка, Лесі Українки, інших письменників, твори яких вивчаються;

виявляє специфіку окремих відображених міфологічних і фольклорних, а також традиційних (вічних) тем, сюжетів, образів, мотивів у літературному творі (спадщині) письменника;

вдумливо й виразно читає поезії; визначає їхній настрій;

коментує зміст виучуваних творів; розглядає їх у контексті біографії митця; визначає основні проблеми та головну думку (ідею); пояснює підтекст (якщо він є);

характеризує образи, пояснює алегоричність (якщо є); порівнює їх; визначає основні засоби образотворення;

аналізує сюжет, композиційні особливості творів; пояснює відмінність між сюжетом і композицією;

знає визначення, ознаки і застосовує під час інтерпретації та аналізу художнього твору (окремого фрагменту) літературознавчі поняття художній твір, історичні пісні, думи, вільний вірш, драматичний твір, комедія, трагікомедія, філософська лірика, громадянська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика, художній образ.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

використовує комунікативні стратегії для формулювання власної позиції;

усвідомлює роль культури спілкування в сучасному світі;

володіє стратегіями читання-сканування, ознайомлювального, повільного, діалогічного читання;

обирає зручну для себе форму фіксації і представлення інформації; готує реферативні огляди опрацьованої літератури; тезисно викладає свої думки;

оцінює критично, але толерантно позицію співрозмовника; добирає аргументи, аби переконати його;

ставить цілі самоосвітньої діяльності; самостійно планує навчальну діяльність відповідно до загальних цілей і власних інтересів, прагнень, установок; організовує і здійснює самоосвітню діяльність; володіє різноманітними способами саморефлексії і самоконтролю; із допомогою вчителя формує індивідуальний читацький маршрут; визначає причини труднощів у навчанні; коригує індивідуальну навчальну програму;

організовує і здійснює діяльність у групі.

9 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год. Текстуальне вивчення творів — 56 год. Повторення й узагальнення — 2 год. Література рідного краю — 2 год. Позакласне читання — 4 год. Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення)

Резервний час — 6 год.

Кількість годин (орієнтовно)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пояснює багатозначність художнього образу; розрізняє і називає різні типи образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

відчуває красу й силу художнього слова; за допомогою слова створює елементарні образи; використовує художнє слово в повсякденному житті; висловлює судження, оперуючи різними виражальними засобами мови; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; виявляє зв’язок літератури з філософією, міфологією, фольклором, іншими видами мистецтва.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі краси й сили художнього слова в повсякденному житті людини. Розуміння значення літератури у формуванні особистості.

ВСТУП

Роль і місце літератури в житті

нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця.

МК: Образотворче мистецтво, музичне мистецтво, театральне та кіномистецтво.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розрізняє види й жанри усної народної творчості; пояснює роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури; визначає види родинно-побутових пісень; виразно читає й аналізує пісні про кохання.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує тексти, пояснює тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи; визначає зміст, обсяг своєї навчальної діяльності, способи опрацювання навчального матеріалу; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу для майбутніх поколінь.

Родинно-побутові пісні

«Місяць на небі, зiроньки сяють…», «Цвіте терен, цвіте терен…», «Сонце низенько…» (2 на вибір), «Ой під вишнею, під черешнею…»

Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (повторення й узагальнення вивченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя, жартівливі). Культ романтизованих почуттів, традиційна символіка.

МК: Фольклор слов’янських народів.
І. Соколов. «З базару»;
М. Пимоненко. «Ревнощі», «Побачення», «Суперниці»; С. Васильківський. «А що мати скажуть» (образотворче мистецтво);
музика М. Лисенка до українських народних пісень (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розкриває зміст поняття «балада»; розрізняє види балад; аналізує тексти за змістом і стильовими особливостями; інтерпретує балади в культурологічному контексті; пояснює драматизм твору, специфічність закінчення,

реалістичне і фантастичне в баладі.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

осмислює духовний зв'язок з історичним минулим рідного народу; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці; висловлює судження про історичні події, реальне і фантастичне в баладах.

Вивчає напам’ять: 1 баладу або пісню (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу для майбутніх поколінь.

Українські народні балади

«Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»

Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад.

ТЛ: народна пісня (поглиблено), балада.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: В. Васильківський. «Козак в степу. Тривожні знаки»; С. Якутович (із альбому «Абсолютний слух часу», 2008); О. Сластіон. «Проводи на Січ», 1898; Ю. Нікітін. «Козак-херувим» (образотворче мистецтво); «Ой, із-за гір, з-за гір» із альбому «Українські народні козацькі пісні та думи», 2005; «Ой на горі вогонь горить» (із альбому «Українська козацька історична пісня (XVI-XVII ст.»); гурт «Хорея Козацька», 2005 (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу; називає найдавніші книги Русі-України, імена перекладачів Біблії українською мовою; перші друковані книги в Україні; переказує й коментує біблійні легенди, притчі; розуміє основні моменти християнської моралі: ідеали правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує з приводу порушених у Біблії проблем; толерантно відстоює власну позицію; знаходить компроміс у дискусії; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; здійснює самоаналіз роботи з інформацією; перевіряє одержану інформацію; інтерпретує універсальність євангельських істин людського буття в культурологічному контексті.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Повага до літератур інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід’ємного чинника у становленні української національної культури.

ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

Українська середньовічна література ХІ–ХV ст.

Розвиток писемності після хрещення Русі-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) (оглядово).

Перекладна література

Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Біблія як Святе Письмо й художній текст. Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І. Хоменко). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у зарубіжній та українській літературах.

ТЛ: притча (повторення й поглиблення).

МЗ: історія українського середньовіччя (історія України).

МК: Рафаель Санті. «Суд Соломона», «Сікстинська Мадонна»; Леонардо да Вінчі. «Таємна вечеря»; П. Брейгель Старший. «Вавилонська вежа»; Рембрандт. «Повернення блудного сина» (образотворче мистецтво);

М. Скорик. Опера «Мойсей», 2014 (музичне мистецтво).

СЛ: твори В. Арєнєва.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає основні пам’ятки оригінальної літератури; пояснює значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів; розповідає про історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви; виразно й усвідомлено читає поему, переказує і коментує сюжет «Слова…»; характеризує образи руських князів, княгині Ярославни, образ Руської (української) землі, символічно-міфологічні образи; визначає основну ідею твору, особливості його композиції.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

коментує фольклорні мотиви, стилістичні засоби; висловлює судження про актуальність твору; зіставляє специфіку розкриття тем в літературі та інших видах мистецтв; дискутує з приводу порушених у творі проблем; толерантно відстоює власну позицію.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння «золотої середини» у вчинках людини. Виховання поваги до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам’яток. Усвідомлення, що любов до рідної землі, вірність у коханні, повага до історичного минулого народу, до його культурних пам’яток — вічні загальнолюдські цінності.

Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України

Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово).

«Слово о полку Ігоревім» — давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Переклади й переспіви його в ХІХ–ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни.

ТЛ: літописи, ліро-епіка.

МЗ: похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у
1185 році (історія України).

МК: М. Лисенко. «Плач Ярославни»;

О. Бородін. «Князь Ігор» (музичне мистецтво).

В. Лопата. Цикл гравюр за мотивами «Слова о полку Ігоревім»;

картини Ю. Нарбута, О. Кульчицької.

Ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім» В. Єфименка.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає назви перших друкованих книг в Україні; пояснює особливості епох Ренесансу і Бароко; розуміє значення видатних діячів української культури цього часу; знає загальну інформацію про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва, про життя Г. Сковороди; виразно читає поезії, коментує їх зміст.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує з приводу порушених у творах проблем, толерантно відстоює власну позицію; оцінює й характеризує внесок Г. Сковороди в скарбницю української літератури, у світовий мистецький поступ; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; висловлює судження про філософські ідеї Г. Сковороди та їх актуальність.

Вивчає напам’ять: «Всякому місту – звичай і права».

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі самопізнання і гармонії зі світом у становленні й реалізації себе як особистості.

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко

Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський, Іван Величковський, Семен Климовський – видатні діячі української культури (оглядово). Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка) та «Історію русів». Вертеп як вид лялькового театрального дійства (оглядово).

Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту – звичай і права…», «De libertate» (зі збірки «Сад Божественних пісень»)

Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості

Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну (споріднену) працю». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки Харківські».

ТЛ: Ренесанс, Бароко.

МК: образотворче та музичне мистецтво, театральне мистецтво, архітектура цього періоду; документальний фільм «Великі українці – Григорій Сковорода», 2008 (кіномистецтво).

Карп Трохименко. «Григорій Сковорода» (1976) (образотворче мистецтво)

СЛ: поезії Артема Полежаки, Олександра Ірванця, Сергія Жадана.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає найвизначніших письменників нової української літератури ХVIII ст.; розповідає про життя і творчість
І. Котляревського; розуміє його роль у розвитку української літератури, національного самоусвідомлення; вдумливо читає та аналізує поему «Енеїда»; характеризує образ Енея, висловлює власні міркування про його вчинки й характер; коментує проблему війни: погляд автора і героїв; характеризує образи твору «Наталка Полтавка»; визначає й коментує роль гумористичних засобів у творі; робить порівняльну характеристику дійових осіб п’єси (Петра і Миколи, возного і виборного), їхніх життєвих позицій; пояснює роль і функцію пісень у драмі.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

визначає проблеми й підтекст твору; пояснює алюзію на події історії України; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

НЛ–1,2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості активної життєвої позиції; бажання захищати людську гідність, власні принципи; потреба пошуку власного щастя.

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Суспільно-історичні, культурні обставини. Літературний процес кінця ХVIII ст. – першої половини
ХІХ ст. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (бароко, класицизм, романтизм, реалізм тощо). Визначні українські письменники.

Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

Творчість І. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія появи «Енеїди». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в поемі. Бурлескний гумор, народна українська мова. Ствердження народної моралі (картини пекла).

Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір нової української драматургії. Колоритні образи твору. Образ Наталки як уособлення кращих рис української жінки. Сценічне життя твору.

ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія.

МЗ: Україна у ХVIII ст.; доба козаччини (історія України).

МК: опери М. Лисенка «Наталка Полтавка», «Енеїда» (музичне мистецтво); фільм «Наталка Полтавка», 1978 (кіномистецтво); ілюстрації А. Базилевича до твору “Енеїда” (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основну інформацію про життя і творчість письменника; розуміє причини написання перших творів російською мовою і важливість його виступів на захист рідної мови; має уявлення про ознаки сентименталізму, християнські ідеали повісті «Маруся»; характеризує образи персонажів твору; визначає композиційні особливості та проблематику твору.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про поведінку та моральні пріоритети героїв твору, про сенс людського життя, справжнє кохання й вірність; оцінює й характеризує внесок Г. Квітки-Основ’яненка у скарбницю української літератури, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.

НЛ–1,2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості соціально активної позиції в житті; розвитку уміння відстоювати людську гідність, власні принципи в пошуках щастя.

Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся»

Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманізм та християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури, приклад прози із виразними рисами сентименталізму. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору. П. Куліш про Г. Квітку.

МЗ: обряди українців (народознавство).

СЛ: М. Павленко. «Моя класнюча дівчинка».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає загальну інформацію про розвиток романтизму в Україні, називає провідних діячів та осередки романтичного руху, твори романтизму в музиці та образотворчому мистецтві.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює значення романтизму для нового етапу розвитку літератури; виявляє зв’язок літератури романтизму з філософією, міфологією, фольклором, іншими видами мистецтва.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості емоційної, почуттєвої сфери в житті людини.

Література українського романтизму (оглядово)

Ідейно-художні особливості

романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтавщині, у Західній Україні («Руська трійця»). Поети-романтики (Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Костомаров, А. Метлинський,

В. Забіла, М. Петренко,

О. Афанасьєв-Чужбинський,

М. Шашкевич.

Значення романтизму для нового етапу розвитку слов’янських літератур.

МЗ: Генріх Гейне, Джордж Ноел Гордон Байрон (зарубіжна література); «Стилі та напрями мистецтва» (мистецтво).

МК: романтизм у музиці (Дж. Россіні, Ф. Шопен, Й. Брамс, опера «Запорожець за Дунаєм С. Гулака-Артемовського) та образотворчому мистецтві (Ежен Делакруа, Франсіско Гойя, К. Брюллов).

СЛ: поезії Олесі Мамчич, Мар’яни Савки, Оксани Забужко.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає найголовніше з біографій митців; виразно читає вірші, аналізує їх; визначає жанрові ознаки творів, пояснює їх фольклорну основу.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

створює ілюстрації до творів поетів-романтиків, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби; оцінює й характеризує внесок митців у скарбницю української літератури, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення того, що романтик — духовно багата, творча людина. Шанобливе ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові. Краса вірності в коханні.

Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. Балада «Рибалка»

Вічна тема кохання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору.

Євген ГРЕБІНКА. Вірш «Човен» Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета українською та російською мовами («Ні, мамо, не можна нелюба любить», «Чёрные очи» та ін.).

ТЛ: романтизм, романс.

МК: романси М. Глінки; авторські пісні Максима Паленка, Марійки Бурмаки (музичне мистецтво); романтичний живопис Г. Світлицького, М. Самокиша, А. Мокрицького (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає біографію митця, пов’язану з Україною; розуміє місце творчості письменника на порубіжжі культур двох народів, культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір митця; знає і коментує думки Т.Шевченка про М. Гоголя; переказує зміст повісті «Тарас Бульба»; знаходить зв’язок сюжету з історією України; характеризує образ головного героя; пояснює колізію морального й національного вибору в образах синів Тараса Бульби.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує щодо порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію; оцінює й характеризує внесок М. Гоголя у світовий мистецький поступ; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом; розуміє цінність україномовного перекладу твору.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення, що Україна — країна визначних мистецьких талантів, які зробили великий внесок у культуру інших народів.

Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба» (переклад М.Садовського і М. Рильського, за ред. І. Малковича) Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело.

Повість «Тарас Бульба». Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору; піднесено-героїчний образ головного героя. Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби. Вплив творчості М. Гоголя на розвиток українського письменства.

МЗ: козацька доба (історія України); проза М. Гоголя (зарубіжна література).

МК: опера М. Лисенка «Тарас Бульба» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає біографію поета; розуміє його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст.; розрізняє лірику й ліро-епіку, визначає жанр, до якого належить твір; виразно читає поезію, коментує її ідейно-художній зміст, контрастні картини в ньому.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про необхідність свободи, національного визволення для вільного розвитку особистості та побудови демократичного устрою; пояснює великий духовний імпульс, який подала діяльність Т. Шевченка в боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення громадянської позиції людини як одного з проявів духовності.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «До Основ’яненка»

Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думи мої…»). Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»). Вісь неперервності історичного часу
(«До Основ’яненка»).

ТЛ: послання.

МЗ: Історія України, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

МК: пісні на слова Шевченка гуртів «Kozak system», «Кому вниз», «ДримбаДаДзиґа», «Бандурбенд», сестер Тельнюк (музичне мистецтво); фільм «Мій Шевченко», 2001 (кіномистецтво); живопис Т. Шевченка «Автопортрет» (1840).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

коментує сюжет твору, його ідейний зміст, контрастні картини в ньому; інтерпретує твір у культурологічному контексті; коментує оцінку твору критиками, зіставляє її з власною; визначає його місце в мистецькому доробку автора, історії української літератури; пояснює його актуальність сьогодні.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

коментує створені поетом образи морально звироднілих «землячків», висловлює власне ставлення до таких людей; знаходить паралелі в сьогоденні; дискутує з приводу порушених у творі проблем; застосовує комунікативні

стратегії відповідно до мети і ситуації спілкування; визначає особливості представлення творчості Т.Г. Шевченка в різних видах мистецтв.

Вивчає напам’ять: фрагмент (на вибір).

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування вільнодумної, національно свідомої особистості.

Усвідомлення громадянської позиції людини.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема («комедія») «Сон» і тогочасна суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистості. Сатиричний характер поеми.

ТЛ: гротеск, контраст, умовність.

МК: документальний фільм «Великі українці — Т. Шевченко», 2008 (кіномистецтво); Ф. Рубо. «Кавказька сцена»; художні роботи О. Шупляка (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно читає та коментує фрагменти поеми; визначає епізоди з ліричним, іронічним забарвленнями; коментує використання контрасту в поемі;

пояснює узагальнену ідею твору та її актуальність.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про зв’язок творів Т.Шевченка із сучасністю; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом.

НЛ–1,2,3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості почуття солідарності з боротьбою інших народів за визволення від гніту; засудження загарбницьких війн, пропаганда неприйняття насильства, поневолення людей.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Кавказ» Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми — неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.

МЗ: образ Прометея (міфологія). Історія України (гетьман Павло Полуботок).

МК: Якоб Йорданс. «Прикутий Прометей», 1640 (живопис).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє культурні й політичні чинники, що спонукали поета до написання цього твору;

виразно й усвідомлено читає твір, визначає і коментує його головну думку та особливості композиції, його різні настроєві інтонації; визначає і характеризує адресата послання.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про актуальність проблем твору; розрізняє іронію і сарказм у творі, цитує приклади їх уживання; дискутує з приводу порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію.

Вивчає напам’ять: фрагмент (на вибір).

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатися з народом, його цінностями.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Продовження теми «землячків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості, національного безпам’ятства та байдужості до рідної мови. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє становище жінки в кріпацькій Україні часів Шевченка;

порівнює різні типи втілення теми жіночої долі у творчості поета (на прикладі творів);

пояснює поведінку та порівнює вчинки героїнь поем «Катерина», «Наймичка», коментує їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про материнство та вічну проблему жіночого щастя.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана та ін.). Усвідомлення того, що жінка – уособлення краси на землі.

Тема жіночої долі

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…»

«Вічна» тема матері й сина. Еволюція жіночого образу у творах Т. Шевченка. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний («Катерина»), реалістично-побутовий («Наймичка»). Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі («У нашім раї на землі…»). Наскрізний ліризм творів Т. Шевченка про жіночу долю.

МК: Богородиця в українському іконописі (живопис).

СЛ: оповідання Оксани Забужко зі збірки «Сестро, сестро».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про обставини написання цих творів; коментує настрої, внутрішній світ героїв.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про ліризм та настроєвість творів, засоби художньої виразності в них; визначає роль поетичної й малярської творчості Т.Г. Шевченка в загальнокультурному контексті.

Вивчає напам’ять: вірш «Доля».

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Переконання, що контакт із друзями, однодумцями, зі світом є підтримкою особистості, що жити треба чесно, у добрі та взаємоповазі.

Лірика Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення з нього. «Доля», «Росли укупочці, зросли…». Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі.

ТЛ: ліричний герой (поглиблено), лірична медитація.

МК: Т. Шевченко – художник: «Циганка-ворожка» (1841), «Катерина» (1842).

СЛ: Оксана Лущевська. «Інший дім».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пояснює розуміння Шевченком ідеї Бога; має уявлення про її стильове й образне вираження у творчості поета; аналізує та інтерпретує текст твору; визначає його головну думку.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

порівнює твір Т. Шевченка з оригінальними біблійними текстами; визначає домінанти поетового почуття; дискутує з приводу порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення важливості моральних чеснот у житті.

Біблія в житті Т. Шевченка

Світле пророцтво поета («Ісаїя. Глава 35»). Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її національної своєрідності у

Т. Шевченка. Глибока смута пророка занепадом моральності, неправедними діяннями «сильних світу», пригнічення люду новими, внутрішніми «ворогами». Біблійні реалії в текстах творів.

ТЛ: псалом.

або

«Злоначинающих спини…»

Біблійні мотиви в поезіях Т. Шевченка періоду після заслання.

Молитва як жанр у творчості поета. Ідея єдності й згоди в поезії «Злоначинающих спини…», пробудження сили в тих, хто прагне добра, правди, чистоти, щирої дружби.

Потреба єднання й взаєморозуміння на ґрунті загальнолюдських цінностей.

ТЛ: молитва.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка в боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює й характеризує внесок Т. Шевченка в скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ; уміє користуватися різними джерелами інформації; узагальнює й систематизує її.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливої ролі
Т.Г. Шевченка в історико-культурному поступі України.

Підсумковий урок: Світова велич українського поета

Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історико-культурний поступ України. Ушанування пам’яті поета в Україні й за кордоном.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основні віхи життєвого і творчого шляху письменника; розрізняє епічні жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка, біографічний роман; визначає й коментує історичну і художню правду у творі, основний конфлікт у ньому, особливості оповіді, історичний колорит; характеризує образи й символи; порівнює образи Якима Сомка та Іванця Брюховецького.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

добирає цитати для характеристики ситуацій та образів; коментує вчинки героїв; знаходить паралелі до образів і проблематики роману П. Куліша в інших історичних творах української та зарубіжної літератури; дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії.

НЛ–2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку.

Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»

П.Куліш – відомий письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач («Біблія», твори В. Шекспіра, Дж. Байрона, Ф. Шиллера), автор підручників для школи, українського правопису («кулішівка»). Вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва: «Українець у Європі, європеєць в Україні». Романтична основа світогляду. Ентузіазм і жертовність П. Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації. «Чорна рада» – перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв. Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Т. Шевченком.

ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман.

МЗ: Історичні події в Ніжині 1663 р. («Чорна рада»); Літопис Самовидця (історія України); історичні романи В. Скотта, В. Гюго (зарубіжна література).

МК: народні перекази про козака Мамая (фольклор); фільм «Чорна рада», 2002; режисер-постановник М. Засєєв-Руденко (кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає й переказує зміст твору, коментує його сюжет; визначає жанр, особливості сюжету; пояснює причини тяжкого життя народу в добу кріпацтва.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює і коментує вчинки героїв; дискутує з проблем, порушених у творі; усвідомлює внутрішні спонуки прагнення людини до вільного, щасливого життя.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Переконаність у тому, що кожна людина, незалежно від свого суспільного стану, має право бути щасливою.

Марко ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська). «Інститутка»

Життя і творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач (Ж. Верна, Г. К. Андерсена, А. Е. Брема). «Народні оповідання»; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка». Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів — людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі.

ТЛ: реалізм.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів; виразно читає і коментує їх; розкриває особливості художнього зображення теми у творах митців рідного краю.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

проводить аналогії з власними спостереженнями;

визначає критерії для порівняння фактів (явищ, предметів, образів) і здійснює його.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення і сприйняття сили й енергетики поетичного та прозового слова, прагнення наслідувати своїх відомих земляків.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами

письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця: називає імена митців та їхні твори, які вивчалися;

виокремлює серед них ті, які найбільше запам’яталися;

висловлює міркування про найулюбленіші твори.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює й характеризує внесок митців, творчість яких вивчалася, у скарбницю української літератури, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ;

добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування власної думки та власної позиції у процесі пізнання й вивчення.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 9 класу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає найдавніші книги Київської Русі, основні пам’ятки оригінальної літератури; перші друковані книги в Україні; імена перекладачів Біблії українською мовою; найважливіші ознаки творчих методів і літературних напрямів; різні типи художніх образів; види й жанри усної народної творчості;

розповідає про історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви; про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва; внесок митців, твори яких вивчаються, у розвиток української літератури;

висвітлює роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури; значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів;

переказує біографію Т. Шевченка, основні біографічні відомості інших митців, творчість яких вивчається;

знає визначення, ознаки й застосовує під час інтерпретації та аналізу художнього твору (окремого фрагменту) літературознавчі поняття: народна пісня, балада, притча, літописи, романс, послання, пародія, псалом, роман, роман-хроніка, історичний роман, лірична медитація, Ренесанс, Бароко, сентименталізм, романтизм, реалізм, травестія, бурлеск, алюзія, гротеск, контраст, умовність, ліричний герой;

переказує і коментує ідейно-тематичний зміст виучуваних творів; визначає їх жанрові та художні особливості; основну ідею твору, задум автора, чинники, які могли спонукати до написання; особливості композиції; роль художніх засобів;

пояснює багатозначність художнього образу; роль християнства в духовному житті українського народу; основні постулати християнської моралі: ідеали правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього, універсальність євангельських істин людського буття; великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка в боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України; розуміння Шевченком ідеї Бога;

установлює специфіку втілення окремих тем, ідей, сюжетів, образів, мотивів священних книг людства в літературі та інших видах мистецтва;

характеризує образи виучуваних творів, у т. ч. символічні; визначає їх роль у донесенні до читача авторського задуму, ставлення автора до свого героя;

аналізує та інтерпретує твір у культурологічному контексті;

коментує оцінку виучуваних творів критиками, зіставляє її з власною;

розглядає художній твір в історичному і культурному контексті періоду створення; визначає його місце в мистецькому доробку автора, історії української літератури, актуальність сьогодні;

установлює міжпредметні зв’язки на рівні тем, ідей, образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

виявляє зв’язок літератури з філософією, міфологією, фольклором, іншими видами мистецтва;

дискутує з приводу порушених у творі проблем, толерантно відстоює власну позицію; знаходить компроміс у дискусії;

добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом;

здійснює самоаналіз роботи з інформацією; перевіряє одержану інформацію;

визначає зміст, обсяг своєї навчальної діяльності, способи опрацювання навчального матеріалу; формує індивідуальний читацький маршрут, за потреби коригує його;

володіє різноманітними способами саморефлексії і самоконтролю; самостійно визначає причини труднощів у навчанні.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ (на вибір)

5 клас

 БЛИЗНЕЦЬ В. «Земля світлячків»

 БУРБЕЛО О. «Первоцвіт: казки, легенди, вірші, смішинки та загадки»; «Золота росинка: поезії, казки»

 ВІНГРАНОВСЬКИЙ М. «Первінка»; поезії «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече»

 ГАВРОШ О. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»

 Галина РИС. «Подорож до Котанії»

 ГРИДІН С. «Федько − прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті», «Федько у пошуках чупакабри»

 ГУЦАЛО Є. «Сім’я дикої качки»

 ДЕРМАНСЬКИЙ Сашко. «Король Буків, або Таємниця Смарагдової книги»

 ІЛЬЧЕНКО О. «Загадкові світи старої обсерваторії»,
«Зернятко надії. Художні твори для дітей» (серія «Життя видатних дітей»)

 КОРОЛІВ-СТАРИЙ В. «Мавка Вербинка», «Потерчата»

 КОСТЕЦЬКИЙ А. «Пригоди славнозвісних книг»

 ЛІРНИК Сашко. Цикл казок «Моя Україна»

 МАЛИК Г. «Подорож до країни Сяк-Таків»

 МЕНЗАТЮК З. «Київські казки», «Український квітник», «Макове князювання», «Ангел Золоте Волосся»

 НЕСТАЙКО Вс. «Чарівний талісман», «Неймовірні детективи», «Казкові пригоди і таємниці»

 ПОЛОНСЬКИЙ Р. «Таємниця країни суниць»

 ПРОХАСЬКО М., ПРОХАСЬКО Т. «Куди зникло море»

 ПЧІЛКА Олена. «Сосонка»

 РИС Галина. «Подорож до Котанії»

 СВІДЗІНСЬКИЙ В. «Чудесна тростка», «Кий», «Сопілка»

 СЕНАТОВИЧ О. «Малий Віз»

 ТКАЧУК Г. «Тринадцять історій у темряві»

 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ, ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ

 ФАЛЬКОВИЧ Г. Поезії

 ФОЗЗІ. «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод»

 ФРАНКО І. «Коли ще звірі говорили»

 ЦІЛИК І. «Місторія однієї дружби»

 ЧЕМЕРИС В. «Аравійська пустеля»

 ШЕВЧУК Вал. «Панна квітів»

6 клас

 АНДІЄВСЬКА Е. Казки

 АНДРУСЯК І. «8 днів з життя Бурундука»

БАГМУТ І. «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим»

 БЛИЗНЕЦЬ В. «Звук павутинки», «Золота гора до неба», «Женя і Синько»

 БУРБЕЛО О. «Я лиш струна на арфі України»

 ВИННИЧЕНКО В. «Кумедія з Костем»

 ВОРОНИНА Л. «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів»

 ГЛІБОВ Л. Байки.

 ГУЦАЛО Є. «У гаї сонце зацвіло»

 ІВАНЕНКО О. «Тарасові шляхи»

 КОКОТЮХА А. «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця зміїної голови»

 поезії САВКИ М., АНДРУСЯКА І.

 КАЛИНЕЦЬ І. «Казки зі Львова», «Хлопчик-фіґурка, який задоволений собою»

 ЛУЩЕВСЬКА О. «Вітер з-під сонця»

 МАЙДАНСЬКА С. «Чарівна шабля-веселка з гаптованої хмарки»

 МОРОЗЕНКО М. «Іван Сірко – великий характерник», «Іван Сірко – славетний кошовий»

 НЕСТАЙКО Вс. «Таємниця Віті Зайчика», «Чарівний талісман», «Неймовірні детективи»

 ПАГУТЯК Г. «Втеча звірів, або Новий бестіарій»

 ПІДГІРЯНКА Марійка. «В чужому пір’ю»

 РЕБРО П. «Козацькі жарти»

 РУДАНСЬКИЙ С. Співомовки: «Окуляри», «Чуприна», «Почому дурні?», «Розумний панич», «Слабий зуб», «Торбин брат», «Лінивий»

 СТЕЛЬМАХ Яр. «Найкращий намет», «Вікентій Прерозумний»

 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ: «Скелі Мангупа», «Шандровський соляний колодязь»

 ШТАНКО К. «Дракони, вперед!»

7 клас

 АРСЕНИЧ-БАРАН Г. «Ти – людина?»

 ВАСИЛЬЧЕНКО С. «Приблуда»

 ГУЛАК К. «Перекличка»

 ДЕВ’ЯТКО Н. «Легенда про юну Весну»

 ДІМАРОВ А. «Друга планета», «Блакитна дитина»

 ДОРОЖОВЕЦЬ О. «Старий будинок»

 ЗАРЖИЦЬКА Е. «Як козак у морського царя служив», «Легенди про козаків»

 ЗАХАРЧЕНКО О. «Вертеп. Роман про Майдан»

 КАЩЕНКО А. «Над Кодацьким порогом»

 КОКОТЮХА А. «Гімназист і Чорна Рука»; збірники «Мисливці за привидами», «Колекція гадів», «Подвійний капкан»

 КОРОЛІВ-СТАРИЙ В. «Потороча Хрипка»

 ЛУЩЕВСЬКА О. «Друзі за листуванням», «Задзеркалля», «Інший дім»

 МАЛИК В. «Таємний посол»

МАЛИК Г. «Злочинці з паралельного світу»

 МАРЧЕНКО М. «Місто тіней»

МАТІЯШ Д. «День Сніговика»

 МУЛЯР М. «Гра»

 ОПІЛЬСЬКИЙ Ю. «Золотий лев», «Ідоли падуть»

 ПАВЛЕНКО М. Про Павла Тичину, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко та ін. (серія «Життя видатних дітей»)

 ПАВЛЕНКО М. «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу», «Русалонька із 7-В. В тенетах лабіринту», «Русалонька із 7-В та загублений у часі (Кн. 2)», «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія», «Миколчині історії»

 ПРОЦЮК С. «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце», «Аргонавти»

 РАДУШИНСЬКА О. «Метелики у крижаних панцирах»

 РОЗДОБУДЬКО Ірен. «Арсен»

 РУТКІВСЬКИЙ В. «Потерчата»

 СТЕЛЬМАХ М. «Щедрий вечір»

 СТОРОЖЕНКО О. «Закоханий чорт», «Голка», «Вуси»

 ТРУБЛАЇНІ М. «Шхуна „Колумб”» , «Лахтак»

 ТЮТЮННИК Г. «Вогник далеко в степу»

 ХАРЧУК Б. «Діана»

 ЧАЙКОВСЬКИЙ А. «Богданко», «Сагайдачний»

8 клас

 АРЄНЄВ В. «Порох з драконячих кісток»

 ГОНЧАР Олесь. «Берег любові», «Бригантина»

 ВИННИЧУК Ю. «Легенди Львова»

 ВОВЧОК МАРКО. «Ведмідь»

 ДІМАРОВ А. «На коні й під конем»

 ДЕРМАНСЬКИЙ Сашко. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

 ДРОЗД В. «Білий кінь Шептало»

 ДУМАНСЬКА О. «Школярка з передмістя»

 ДУМИ НАРОДНІ: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати», «Хмельницький та Барабаш», «Втеча трьох братів з города Азова», «Самійло Кішка», «Буря на Чорному морі»

 «ЖИТТЯ ВИДАТНИХ ДІТЕЙ» (Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Марію Приймаченко та ін.).

 КОРОЛЕВА Наталена. «Легенди старокиївські», «Предок», «Без коріння»

 КІЯНОВСЬКА М. Поезії

 ЛОГВИН Ю. «Таємна перлина», «Танці Шайтана»

МАЛЕТИЧ Н. «Щоденник ельфа»

 МАЛИК В. «Черлені щити»

 МАТІЯШ Б. Поезії

 МЕНЗАТЮК З. «Як я руйнувала імперію»

 МОСКАЛЕЦЬ К. Поезії

ОКСЕНИК С. «Лісом, небом, водою»

 ПАГУТЯК Г. «Королівство»

 РУДЕНКО М. «Ковчег всесвіту»

 САНЧЕНКО А. «Левантійські канікули»

 СЕНЧЕНКО І. «Діамантовий берег», «Руді вовки», «Чорна брама»

 СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА Л. «Діамантовий перстень»

 ФРАНКО І. «Лис Микита» (поема)

9 клас

 АРЄНЄВ В. «Душниця»

 БАЧИНСЬКИЙ А. «140 децибелів тиші»

 ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ І. «Зегар цілий і полузегарок»

 ВИШЕНСЬКИЙ І. Твори (в перекладі В. Шевчука)

 ВОВЧОК МАРКО. «Народні оповідання», «Маруся»

 ВОРОБКЕВИЧ С. «Турецькі бранці», «Вісім чи дев’ять? Смiховинки про Безглуздів»

 ГОРАК Р. «У сутінках», «Тричі мені являлася любов»

 ГРЕБІНКА Є. «Чайковський» (роман)

 ДЕВ’ЯТКО Н. Фентезійна трилогія «Скарби Примарних островів»

 ДЕРЕВО ПАМ’ЯТІ. Книга українського історичного оповідання

 ЗАБУЖКО О. Оповідання зі збірки «Сестро, сестро»

 ЗАЙЦЕВ П. «Життя Тараса Шевченка»

 ЗАХАРЧЕНКО О. «Вишивані гарбузи»

 ЗУБЧЕНКО О. «Перемагаючи долю»

 ІВАНЕНКО О. «Марія»

 ІВАНЧЕНКО Р. «Гнів Перуна»

 ІВЧЕНКО М. Напоєні дні [повість про Г. Сковороду]

 «ІСТОРІЯ РУСІВ» (у перекладі І. Драча)

 КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Г. «Салдацький патрет», «Конотопська відьма»

 КОНИСЬКИЙ О. «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя»

 КОРОЛЮК Н. «Маленькі історії про українських
композиторів ХVІІІ—ХХ ст.»

 КОСАЧ Ю. «Володарка Понтиди»

 КОСТОМАРОВ М. «Сава Чалий», «Чернігівка»

 КУЛІШ П. «Жизнь Куліша», «Дівоче серце»

 ЛУЩЕВСЬКА О. «Інший дім»

 ОГНЕННИЙ ЗМІЙ. Антологія української фантастики ХІХ ст.

 ПАВЛЕНКО М. «Моя класнюча дівчинка»

 РУТКІВСЬКИЙ В. «Сині води»

 СВИДНИЦЬКИЙ А. «Люборацькі»

 СЕМКІВ Р.«Як писали класики»

 СКЛЯРЕНКО С. «Святослав», «Володимир»

 СКОВОРОДА Г. Листи до Михайла Ковалинського, поезії, байки, філософські трактати

 ТУРЧИНОВСЬКИЙ І. «Моє житіє і страданіє»

 ФЕДЬКОВИЧ Ю. «Довбуш» (трагедія)

 ЦІЛИК І. «МІСТОрія однієї дружби»

 ШЕВЧЕНКО Т. «Кобзар», «Автобіографічний нарис», «Щоденник», «Художник», «Назар Стодоля», «На пащині пшеницю жала…», «Марія».

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МОВА

5–9 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів [1]

Пояснювальна записка

Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

Мета базової загальної середньої освіти — розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета навчання української мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:

· виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;

· формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;

· формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;

· ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;

· формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.

Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть зазначеного підходу, знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.

Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльності збільшує можливості для формування предметних і ключових компетентностей. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності сформулювано в термінах компетентнісного підходу: знаннєвий компонент — учень/учениця називає, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний — учень/учениця розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісний — учень/учениця усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо.

Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування державною мовою

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.

Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування; ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори.

Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.

Математична компетентність

Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

Навчальні ресурси: тексти, що містять роздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.

Компетентності

в природничих науках

і технологіях

Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій.

Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту; аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо); план тексту; медійні тексти.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

Навчальні ресурси: довідкова література, зокрема пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.

Соціальні та громадянські компетентності

Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів.

Ставлення: сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

Навчальні ресурси: тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.

Підприємливість

Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо), самопрезентація, зразки реклами.

Загальнокультурна грамотність

Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів.

Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.

Екологічна грамотність

і здорове життя

Уміння: дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати; конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану; художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності, кар’єрного зростання.

З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» (НЛ-1) підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» (НЛ-2) забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» (НЛ-3), орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Наскрізні змістові лінії спільні для всіх шкільних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення забезпечують можливості для формування предметної і ключових компетентностей, право вибору (для вчителя та учня), ураховують особливості сучасного інформаційно-комунікативного середовища.

Відповідно до чинного Державного стандарту базової й повної загальної середньої освіти навчальний матеріал програми розподілено за змістовими лініями.

Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

Призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.

Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми яких скеровано на формування в учнів ключових компетентностей. Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії, план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний характер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т. ін.) Деякі з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерел інформації.

Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння, а й замислитися над ціннісними настановами. Мета таких робіт — формування життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані — на аспектних уроках.

Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурна змістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.

Авторський колектив першого варіанта програми (2012 р.): Шелехова Г. Т., Пентилюк М. Я., Новосьолова В. І., Гнаткович Т. Д., Тараннік-Ткачук К. В., Коржова Н. Б.

У розвантаженні програми (2015 р.) брали участь: Шелехова Г. Т., Голуб Н. Б., Новосьолова В. І., Сидоренко В. В., Тарасенко О. О., Усатенко Г. О., Оперчук О. П., Мельник М. М., Ткачова Г. В., Глазова О. П., Панасенко Н. М.

В оновленні програми брали участь: Глазова О. П., Романенко Ю. О., Голуб Н. Б., Кондесюк Т. В., Котусенко О. Ю., Мельниченко О. М., Михайловська Н. А., Панченков А. О., Пчеляна Л. В.

5-й клас

(122 год, 3,5 год на тиждень)

(10 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

88 год

Мовленнєва змістова лінія

24 год

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє значення й роль мови

в житті людини й суспільства;

пояснює функції мови: комунікативну, мислетворчу, пізнавальну, об’єднувальну;

знає і пояснює зміст 10-ї статті Конституції України;

знає і розуміє значення української мови як державної

в житті Української держави та її громадян.

Діяльнісна складова

порівнює мовні і немовні засоби спілкування, які люди використовують у повсякден ному житті;

визначає мову як основний засіб спілкування, формування думки й пізнання.

Ціннісна складова

усвідомлює права та мовні обов’язки учня як громадянина своєї держави;

обґрунтовує необхідність вільного володіння державною мовою;

робить висновки щодо того,

як мають ставитися

до державної мови громадяни України, для яких державна мова не є рідною.

Вступ.

Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова — державна мова України.

Рекомендовані види роботи.

Відповіді на питання за змістом прослуханих висловлень.

Розкриття значення прослуханих та прочитаних прислів’їв, афоризмів, влучних висловів про роль мови в житті людини і суспільства та значення державної мови для громадян України (усно).

Записування речень, висловлень.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає і пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення;

знає типи мовлення (розповідь, опис, роздум, оцінка (предмета, явища), наводить приклади відповідних висловлень;

знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули.

Діяльнісна складова

володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності;

сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах (текстовій і графічних: схеми, таблиці та ін.);

розрізняє типи мовлення (розповідь, опис, роздум);

визначає належність тексту (фрагменту) до певного типу мовлення;

визначає мету спілкування, адресата мовлення;

розрізняє офіційну й неофіційну ситуацію мовлення;

застосовує на практиці основні правила спілкування.

Ціннісна складова

усвідомлює потреби в спілкуванні, знанні правил спілкування та вмінні дотримуватися їх;

усвідомлює потребу уважного й поважливого ставлення до співрозмовника;

аналізує й здійснює внутрішній самоконтроль за дотриманням правил спілкування;

розпізнає маніпулятивне спілкування й оцінює його як небезпечне й небажане;

прогнозує можливі наслідки маніпулятивного впливу; обґрунтовує необхідність протистояння маніпулятивним впливам.

Теоретичний матеріал.

Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їх особливості. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення; основні правила спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність (практично).

Обов’язкові види роботи.

Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру з використанням етикетних формул).

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки та вголос. Відповіді на запитання за змістом прочитаного.

Складання висловлення за ілюстрацією (або коміксом).

Продовження висловлення за поданим початком.

Складання розповіді на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів (орієнтовні теми: «Де і як я провів(ла) літні канікули», «Чим запам’яталося мені літо»).

Колективне складання словничка найпоширеніших етикетних формул (привітання, прощання, вибачення, висловлення вдячності та ін.).

Складання й розігрування діалогів (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам.

_______

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає і пояснює поняття слово, речення, текст;

розуміє й пояснює відмінності між словом і реченням, реченням і текстом;

знає вивчені правила написання слів, вимови їх, творення граматичних форм, конструю- вання речень, творення текстів;

пояснює лексичне значення слів;

наводить приклади слів – різних частин мови.

Діяльнісна складова

визначає й формулює тему й основну думку прочитаного та прослуханого тексту, добирає до нього заголовок;

складає простий план тексту;

складає текст, висловлення, речення певного змісту;

визначає належність слова до певної частини мови;

помічає й виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки (у межах вивченого).

Ціннісна складова

усвідомлює красу, багатство виражальних засобів української мови;

обґрунтовує необхідність знання української мови та вміння висловлюватися чітко, точно, грамотно.

Повторення вивченого

в початкових класах.

Текст. Речення. Слово.

Усні й письмові висловлення, текст.

Зміст, заголовок тексту. План тексту.

Поділ зв’язного висловлення (тексту) на речення. Інтонація речень, різних за метою висловлення. Розділові знаки в кінці речення.

Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Слово як частина мови. Добір слів для доповнення речення. Складання речень певного змісту.

Рекомендовані види роботи.

Добір заголовка тексту. Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту.

Складання висловлення (тексту) за змістом прислів’я.

Складання тексту-розповіді про свою школу (клас) із використанням запропонованих (самостійно дібраних) прислів’їв.

Доповнення речення самостійно дібраними словами.

Складання речень за опорними словами.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає визначення тексту, називає основні ознаки його;

розуміє відмінності тексту від висловлення;

пояснює особливості будови тексту;

знає особливості будови опису предмета (тварини).

Діяльнісна складова

визначає тему та основну думку готового тексту;

складає план тексту (простий);

визначає ключові слова в тексті;

аналізує будову тексту, виділяє зачин, основну частину та кінцівку;

розрізняє тексти (уривки) за належністю до певного типу мовлення;

складає текст, додержуючи змістової та композиційної єдності;

здійснює вибірковий переказ тексту визначеного типу мовлення за колективно складеним планом.

Ціннісна складова

оцінює та обговорює зміст тексту;

висловлює судження щодо порушених у тексті питань;

обговорює відповідність тексту переказу необхідним вимогам

(у межах вивченого).

Теоретичний матеріал.

Текст. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту.

Тема, основна думка тексту, мікротема. Простий план тексту.

Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті.

Усна й письмова форми тексту (висловлення). Типи мовлення: розповідь, опис, роздум, оцінка предмета (явища).

Особливості будови опису предмета (тварини).

Обов’язкові види роботи.

Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним планом.

_______

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає лексикологія;

розуміє й витлумачує лексичне значення слів; зокрема синонімів та антонімів;

наводить приклади слів, що належать до різних за значенням груп: синонімів, антонімів, омонімів;

пояснює лексичні значення багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту.

Діяльнісна складова

розрізняє пряме й переносне значення багатозначних слів, правильно використовує такі слова в мовленні;

визначає в реченнях (текстах) і самостійно добирає синоніми, антоніми,

використовує доцільно й правильно синоніми, антоніми в усному й писемному мовленні;

користується тлумачним словником; а також словниками синонімів, антонімів, омонімів і паронімів;

використовує синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів;

помічає та виправляє лексичні помилки у своєму мовленні.

Ціннісна складова

усвідомлює багатство виражальних засобів української мови, зокрема багатство її лексичного складу;

оцінює роль у мовленні слів, ужитих у переносному значенні, синонімів та анонімів;

критично ставиться до власного мовлення, усвідомлює необхідність використання мовних словників;

усвідомлює й обговорює шляхи вдосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу;

робить висновки щодо необхідності дотримання здорового способу життя, занять фізкультурою (спортом) (ЗБ);

прагне успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі (НЛ-4).

+1 на повтор.

Лексикологія.

Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення). Використання багатозначних слів

у прямому й переносному значеннях (повторення).

Лексична помилка та умовне позначення її (практично).

Тлумачний словник.

Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми (повторення й поглиблення). Пароніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, омонімів, паронімів.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання й читання тексту, у якому використано слова, вжиті в переносному значенні.

Складання й розігрування діалогу-розпитування про корисність різних видів спорту (правила користування шкільною бібліотекою, правила користування мобільним телефоном та ін.) з використанням запропонованих (або самостійно дібраних) синонімів, антонімів.

Складання й розігрування діалогу етикетного характеру з використанням синонімічних етикетних формул вітання, прохання, вдячності (у музеї, бібліотеці, магазині, спортзалі та ін.) з урахуванням віку та статусу співрозмовника.

Робота з деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті).

Складання усного опису предмета (квітки, куща калини, осіннього листя і т. ін.) за картиною. __________________________

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).

Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (тварини), що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним планом).

Аналіз письмового переказу.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значущі частини слова;

наводить приклади різних форм слова та спільнокореневих слів;

пояснює правопис значущих частин слова правилами (у межах вивченого).

Діяльнісна складова

виділяє у слові значущі частини;

розрізняє форми слова та спільнокореневі слова, змінні й незмінні слова;

складає речення й мікротексти зі словами, що мають суфікси та префікси, які надають їм емоційного забарвлення й виразності;

використовує доцільно слова, що містять антонімічні суфікси та префікси.

записує правильно слова з вивче- ними орфограмами в значущих частинах , обґрунтовує написання їх правилами;

знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;

використовує спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.

Ціннісна складова

усвідомлює багатство виражальних засобів української мови;

робить висновки щодо важливості удосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу словами різної будови.

+1 на повтор.

Будова слова. Орфографія.

Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення — значущі частини слова (повторення й поглиблення відомостей).

Спільнокореневі слова й форми слова.

Незмінні й змінні слова.

Правопис значущих частин слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-, прі-.

Рекомендовані види роботи.

Редагування речень, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова.

Визначення в реченнях (текстах) і добір слів, що містять антонімічні суфікси та префікси.

Аудіювання текстів фольклорних творів (колискових пісень, забавлянок, утішок), що містять слова із суфіксами, які надають слову значень зменшуваності й пестливості.

Створення казки, текст якої містить слова, що надають слову значення збільшеності та згрубілості.

Конструювання речень-компліментів (для привітання з днем народження, святом) з використанням слів із префіксом пре-.

Складання опису тварини для Вікіпедії та опису тварини як героя оповідання (усно). Порівняння складених висловлень.

Створення розповіді про відвідування зоопарку з використанням незмінних слів (назв тварин).

Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір-опис предмета (тварини) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі).

Аналіз письмового твору-опису предмета (тварини).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія, орфографія;

знає українську абетку;

розуміє та пояснює співвідношення між звуками й буквами;

знає засоби милозвучності української мови;

знає правила переносу слів із рядка в рядок;

записує правильно слова з вивченими орфограмами; обґрунтовує написання слів відповідними орфографічними правилами;

знає й пояснює особливості будови розповіді та елементарного роздуму.

Діяльнісна складова

розрізняє у словах тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні звуки;

пояснює звукове значення букв я, ю, є, ї та щ;

поділяє слова на склади, правильно переносить з рядка в рядок;

вимовляє звуки в словах відповідно до правил орфоепії;

використовує логічний наголос для виділення слів зі смисловим навантаженням;

дотримується чергувань голосних і приголосних звуків;

користується орфографічним словником і словником наголосів;

помічає й виправляє орфоепічні й орфографічні помилки, керуючись вивченими правилами;

розпізнає у словах явища уподібнення, спрощення, чергування звуків.

Ціннісна складова

усвідомлює красу, естетичну довершеність української мови, зокрема її милозвучність і мелодійність;

виявляє відкритість до пізнання різних культур через мови.

+2 на повтор.

Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.

Звуки мови й звуки мовлення.

Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі (повторення); вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г.

Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення).

Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Орфоепічна помилка (практично).

Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та [о] перед складом з наголошеним [у] в коренях слів.

Орфографічний словник.

Орфограма (практично).

Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення.

Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків.

Вимова і правопис префіксів роз-, без-Спрощення в групах приголосних.

Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично).

Чергування [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′].

Основні випадки чергування у – в, і – й, з – із – зі (правила милозвучності).

Вимова і правопис префіксів

з- (зі-, с-), роз (розі-).

Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я.

Основні правила переносу.

Правила вживання знака м’якшення (повторення й поглиблення).

Правила вживання апострофа.

Рекомендовані види роботи.

Виразне читання текстів з дотриманням правил орфоепії.

Виявлення й аналіз помилок у наголошуванні слів у своєму мовленні та мовленні інших людей.

Складання й розігрування діалогів з використанням слів, у вимові яких часто трапляються помилки (випадок, черговий, вимова, запитання, завдання та ін.).

Колективне укладання переліку часто вживаних слів, у наголошуванні яких трапляються помилки.

Проговорювання скоромовок, виконання артикуляційних вправ.

Запис аудіолиста-привітання з дотриманням правил орфоепії.

Складання речень і мікротекстів, що містять слова, у вимові яких трапляються помилки.

Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків.

Упорядкування за абеткою імен героїв улюблених мультфільмів.

Теоретичний матеріал.

Особливості будови розповіді та елементарного роздуму.

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму.

Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом (орієнтовні теми: «Чому людина має бути чемною», «Чому потрібно захищати слабших», «Чому потрібно вивчати іноземну мову»).

Аналіз письмового твору.

Есе (розмірковування в довільній формі) про красу й милозвучність української мови.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає синтаксис і пунктуація;

знає та формулює визначення словосполучення та речення;

пояснює відмінність між словосполученням і реченням;

наводить приклади словосполучень, речень, що належать до різних видів за метою висловлення та емоційним забарвленням;

знає головні члени речення;

наводить приклади двоскладних й односкладних речень.

Діяльнісна складова

відрізняє словосполучення від слова й речення;

визначає у словосполученні головне й залежне слова;

розпізнає види речень за метою висловлення, інтонацією, емоційним забарвленням;

визначає частини складного

речення, що мають будову простих;

правильно інтонує речення;

розставляє та обґрунтовує розділові знаки в кінці речення;

визначає в реченні головні члени;

помічає й виправляє пунктуаційні помилки (у межах вивчених правил);

критично мислить, аналізує моральні дилеми, виходячи з досвіду власного життя.

Ціннісна складова

усвідомлює багатство виражальних засобів української мови, зокрема її граматичну досконалість;

представляє й аргументує свою позицію в шкільному ЗМІ, додержує таких правил етики, як правдивість, дотримання прав людини;

усвідомлює суть понять патріотизм, відповідальність за долю батьківщини (НЛ-2);

обґрунтовує необхідність збереження та відновлення природного середовища (НЛ-1).

+1 на повтор.

Відомості із синтаксису

й пунктуації.

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово в словосполученні..

Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення).

Види речень за метою висловлення; за емоційним забарвленням: окличні й неокличні (повторення).

Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення з використанням опорних словосполучень (наприклад: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди).

Створення тексту інформації для шкільного веб-сайта або шкільної газети про цікавий випадок із життя класу з використанням різних за метою висловлення речень.

Аудіозапис для шкільної радіогазети повідомлення, що містить окличні й неокличні речення.

Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чому потрібно знати звичаї свого народу», «Чого не можна купити за гроші», «Чому потрібно берегти природу»).

Аналіз письмового твору.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає другорядні члени речення;

формулює визначення додатка, означення, обставини.

Діяльнісна складова

розрізняє додатки, означення, обставини, визначає їх у реченні;

будує речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обста-винами;

складає речення з урахуванням мети й ситуації спілкування;

використовує виражальні можливості другорядних членів речення у своєму мовленні.

Ціннісна складова

усвідомлює багатство виражальних засобів української мови;

робить висновки щодо значення будови речення для точності висловлення думки.

Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

Рекомендовані види роботи.

Діалог-розпитування (орієнтовні теми: «Домашня тварина, про яку ти мрієш» (з використанням реплік-речень, що містять означення), «Твоє улюблене заняття» (з використанням реплік-речень, що містять додатки), «Як пройти до музею» (з використанням реплік-речень, які містять обставини).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює роль однорідних членів речення, звертань, вставних слів (словосполучень, речень) у мовленні;

формулює правила вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами (словосполученнями).

Діяльнісна складова

розпізнає однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них, звертання, вставні слова в реченні та складні речення;

складає речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення та використовує їх у власному мовленні;

будує діалоги на визначені теми й відповідно до запропонованої ситуації, доцільно використовуючи однорідні члени речення, звертання і вставні слова;

інтонує правильно речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення;

розставляє розділові знаки між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, між частинами складного речення, обґрунтовує їх уживання відповідними правилами;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

складає висловлення з урахуванням адресата мовлення, використовуючи різні за будовою (прості й складні) речення.

Ціннісна складова

усвідомлює значення однорідних членів речення, звертань, вставних слів у мовленні;

цінує співрозмовника (адресата листа), виявляє до нього увагу та повагу;

визнає право кожного мати й вільно висловлювати власну думку;

робить висновки щодо необхідності виявляти у спілкуванні делікатність, тактовність, уміти уникати конфліктів та домовлятися;

усвідомлює потребу в цінностях, зокрема родинних;

усвідомлює наслідки, що можуть бути спричинені непорозумін-нями між рідними людьми, обґрунтовує необхідність їх уникання.

Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і). Кома між однорідними членами. Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Звертання. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні (повторення).

Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.

Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

Кома між частинами складного речення, з’єднаними безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання уривка з твору сучасної дитячої літератури, що містить однорідні члени речення.

Формулювання відповідей на запитання за змістом прослуханого уривка з використанням однорідних членів речення.

Складання висловлення «Мої улюблені квіти» («Шкільний сад», «Що ми побачили в лісі») з використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення.

Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері з використанням звертань.

Складання інформації до шкільного веб-сайта про цікавий випадок з життя класу (з використанням вставних слів і словосполучень).

Обов’язкові види роботи.

Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення.

Аналіз письмового переказу.

Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів.

Ділові папери. Оформлення конверта (або адреси на поштовій листівці).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює відмінності між прямою та непрямою мовою;

наводить приклади речень із прямою мовою;

записує правильно речення з прямою мовою в різних щодо слів автора позиціях;

записує правильно текст, що містить діалог.

Діяльнісна складова

розрізняє слова автора й пряму мову в реченні з прямою мовою;

правильно інтонує речення з прямою мовою;

ставить розділові знаки при прямій мові й діалозі, обґрунтовує їх правилами;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

складає тексти, використовуючи речення з прямою мовою, діалогом.

Ціннісна складова

усвідомлює роль прямої мови в реченнях і текстах;

цінує досвід старших поколінь, поважає досвід і дослухається порад старших членів родини.

Пряма мова. Діалог.

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Тире при діалозі.

Рекомендовані види роботи.

Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.

Інсценування байки, текст якої містить діалог.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає групи слів за значенням,

будову слова, основні правила вимови та правопису слів, основні відомості із синтаксису та пунктуації.

Діяльнісна складова

класифікує й систематизує вивчені відомості;

узагальнює поняття, закономірності, правила;

застосовує здобуті знання, уміння, навички й досвід у нових навчальних та життєвих ситуаціях.

Повторення й узагальнення вивченого в кінці року.

Лексикологія.

Будова слова й орфографія.

Фонетика й графіка. Орфоепія й орфографія.

Синтаксис і пунктуація.

Рекомендовані види роботи.

Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів, добір синонімів, антонімів.

Читання речень (текстів) з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень.

Написання речень і текстів з поясненням написання слів та вживання розділових знаків.

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги

до рівня соціокультурної компетентності учнів

Cфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлювань учнів

Я і українська мова й література.

Я і Батьківщина (її природа, історія)

Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня).

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).

Я і ми (класний колектив, народ, людство)

Я як особистість

Українська мова — один з найважливіших складників української культури.

Дивовижний світ української природи. Єдність із рідною природою в різні пори року.

Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. Історія мого міста, села — частина історії України. Запорозьке козацтво в українській історії й національній самосвідомості. Герої доби козацтва.

Національна державна символіка України.

Культурна спадщина України. Коріння української культури. Залишки Трипільської культури. Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу. Багатство народної символіки.

Народне українське мистецтво — вищий вияв творчого генія народу. Народні митці України.

Родинно-побутова культура: структура, функції сім’ї, глибока й всеперемагаюча материнська, батьківська любов до дітей, шанобливе ставлення до бабусі й дідуся, родичів, прив’язаність до отчого дому.

Моя школа, мій клас. Значення колективізму. Український народ. Людська спільнота.

Покликання людини. Творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізація її творчого потенціалу. Видатні українці.

«Мова — найцінніший скарб, мудра берегиня народу».

«Чому треба берегти рідну мову».

«Із чого починається Батьківщина».

«Чому необхідно знати свою історію».

«Не хлібом єдиним живе людина», «Народна пісня — душа народу».

«Краса врятує світ»,

«Моя зустріч із прекрасним».

«Ой роде наш красний», «Вірний приятель — то найбільший скарб».

«Шкільна родина»,

«Я — українець (українка)».

«Ким я б хотів(ла) бути і стати й чому?», «Які риси характеру я хочу в собі виховати?».

Учень (учениця):

сприймає,

аналізує,

оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети, зокрема використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;

усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

Види загально-навчальних умінь	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Організаційно-контрольні	Учень (учениця) з допомогою вчителя: визначає мету власної пізнавальної діяльності; планує діяльність для досягнення мети; реалізує визначений план; оцінює здобутий результат.
Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)	Учень (учениця) з необхідною допомогою вчителя: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює їх; виділяє головне з-поміж другорядного; здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення; систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію; моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Творчі	Учень (учениця) з певною допомогою вчителя: уявляє словесно описані предмети та явища; переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію; помічає й формулює проблему в процесі навчання; усвідомлює структуру предмета вивчення; робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках).
Естетико-етичні	помічає красу в мовних явищах, явищах природи, мистецтві, вчинках і звершеннях людей; спроможний критично оцінювати власні вчинки.

6 клас

(122 год, 3,5 год на тиждень)

(7 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

92 год

Мовленнєва змістова лінія

23 год

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає засоби милозвучності української мови;

знаходить їх у тексті (реченнях), використовує в мовленні;

знає й розуміє особливості української мови, які забезпечують точність, виразність, образність вислову.

Діяльнісна складова

добирає засоби мови, відповідні меті й ситуації спілкування;

розпізнає синоніми, антоніми, використовує їх у мовленні;

Ціннісна складова

усвідомлює естетичну цінність української мови;

оцінює словникове багатство української мови;

усвідомлює права й мовні обов’язки учнів як громадян своєї держави;

розуміє й обгрунтовує необхідність вільного володіння державною мовою.

Вступ.

Краса й багатство української мови.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання та обговорення тексту, Коментування висловів відомих людей

про красу та багатство української мови.

Записування речень (висловлень).

Колективне складання простого плану висловлення на тему «Багатство української мови».

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє, як пов’язані мова і мовлення;

має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;

пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;

знає й використовує доцільні етикетні формули відповідно

до різних ситуацій спілкування,

віку та статусу співрозмовника.

Діяльнісна складова

застосовує всі види мовленнєвої діяльності;

аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;

виявляє спроможність ініціювати комунікативну взаємодію (ПФГ);

виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;

усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги

до співрозмовника, стриманості, тактовності;

дотримується правил етикету в поведінці й під час спілкування.

Ціннісна складова

сприймає спілкування як цінність;

поважає права й думки співрозмовників;

розуміє почуття й мотиви співрозмовника;

усвідомлює небезпеку можливого негативного впливу й маніпуляцій у процесі спілкування телефоном та в мережі Інтернет;

робить висновки про необхідність протистояти й протидіяти негативним впливам, допомагати в такому протистоянні іншим.

Теоретичний матеріал.

Види мовленнєвої діяльності (повторення й поглиблення вивченого). Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники: адресат мовлення (той, хто говорить або пише), адресант мовлення (той, до кого спрямоване мовлення), тема та основна думка висловлення, мета й місце спілкування (практично).

Повторення вивченого про типи мовлення.

Обов’язкові види роботи.

Складання й розігрування діалогу етикетного характеру відповідно до запропонованої ситуації спілкування етикетного характеру (вітання, знайомство й представлення, пропозиція допомоги людині, що опинилася в скрутній ситуації).

Складання й розігрування діалогу відповідно до ситуації спілкування, пов’язаної з обміном думками, життєвим досвідом учнів щодо безпеки спілкування телефоном та в мережі Інтернет.

Рекомендовані види роботи.

Читання текстів (уривків), що належать до різних типів мовлення.

Аудіювання текстів діалогічного й монологічного характеру, у яких поєднано різні типи мовлення (розповідь, опис, елементи роздуму). Сприймання під час читання авторської оцінки інформації, прямо вираженої в тексті.

_______

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;

наводить приклади словосполу-чень і речень; простих речень, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова; складних речень;

пояснює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорід- них членів речення в мовленні;

пояснює вживання розділових знаків у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами.

Діяльнісна складова

розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;

визначає головне й залежне слова у словосполученні; визначає головні та другорядні члени речення;

знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;

називає частини мови, якими вони виражені;

будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою.

розставляє правильно розділові знаки в простих ускладнених реченнях, складних реченнях (у межах вивченого);

знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила.

Ціннісна складова

сприймає спілкування як цінність;

поважає права й думки співрозмовників;

цінує духовно наснажене, емоційно багате спілкування між людьми (НЛ-3), що виявляється у висловленні уваги й поваги засобами листування;

усвідомлює необхідність гармонійного співіснування людини й природи, збереження й захисту довкілля (НЛ-1).

Повторення, узагальнення

й поглиблення вивченого.

Словосполучення і речення.

Головні члени речення.

Просте речення.

Звертання, вставні слова, однорідні члени речення в простому реченні. Складне речення.

Пряма мова. Діалог.

Основні орфограми та пунктограми (за вибором учителя)

Рекомендовані види роботи.

Складання простих речень певної тематики з використанням поданих словосполучень.

Поширення простих речень однорідними членами.

Добір узагальнювальних слів до вжитих у реченнях однорідних членів.

Складання листа до осені з використанням риторичних звертань та однорідних членів речення (письмово).

Складання тексту листівки (електронного листа), що містить привітання з Днем учителя (днем народження, сімейним святом) з використанням звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення.

Складання висловлення «Поїдемо поговорити з лісом!» («Про що розповіла верба») з використанням прямої мови (усно).

Складання та розігрування діалогу — обміну думками та враженнями (від прочитаної книжки, переглянутого фільму) з використанням звертань, вставних слів і словосполучень.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає сфери вживання, основні види (жанри) висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;

розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;

називає загальні та мовні ознаки офіційно-ділового стилю;

знає основні види сучасних засобів масової інформації (ЗМІ);

розуміє й пояснює мету створення оголошень як оптимального способу передавання корисної для людей інформації;

знає реквізити оголошення як ділового папера;

знає й розуміє критерії визначення наданої ЗМІ якісної та корисної інформації.

Діяльнісна складова

розрізняє стилі мовлення (розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистич-ний);

визначає сферу використання їх;

складає текст оголошення в офіційно-діловому стилі з дотриманням основних вимог;

помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.

Ціннісна складова

усвідомлює необхідність добре організованого обміну інформацією в суспільстві;

усвідомлює призначення друкованих та віртуальних ЗМІ, інших інформаційних джерел;

оцінює текст оголошення (зміст, форму, мовне оформлення).

Теоретичний матеріал.

Повторення відомостей про стилі мовлення.

Поняття про офіційно-діловий стиль.

Рекомендовані види роботи.

Виразне читання вголос художніх, науково-популярних текстів (уривків) різних жанрів (оповідання, статті, казки, байки та ін.).

Читання та обговорення текстів, що належать до різних стилів.

Обов’язкові види роботи.

Ділові папери. Оголошення для розміщення на шкільному веб-сайті (на шкільній дошці оголошень) про очікувану подію (екскурсію учнів до музею, відвідання театру, організацію поїздки до Канівського музею Тараса Шевченка на території Шевченківського національного заповідника та ін.).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає та розуміє значення основних термінів розділу;

пояснює лексичне значення слова;

пояснює поділ слів на власне українські й запозичені;

розуміє й пояснює причини вилучення з активного вжитку певних слів (історизмів, архаїзмів) та появи того чи іншого неологізму;

пояснює відмінність між словами загальновживаними та стилістично забарвленими, доцільно їх використовує;

обґрунтовує вживання в наукових і художніх текстах застарілих і діалектних слів;

пояснює відмінність між термінами та професійними словами;

знає правила написання іншомовних слів.

Діяльнісна складова

розрізняє слова за походженням (власне українські та запозичені);

користується словниками: тлумачним та іншомовних слів;

записує правильно іншомовні слова;

замінює за можливості іншомовне слово українським відповідником;

розрізняє активну й пасивну лексику;

розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;

розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;

доречно вживає вивчені пласти лексики у власному мовленні; визначає їхню роль у текстах різних стилів;

редагує речення й тексти, у яких допущено лексичні помилки.

Ціннісна складова

сприймає вживання просторічних слів (росіянізмів, вульгаризмів, перекручених слів) за вияв низького рівня мовленнєвої культури;

критично ставиться до надмірного вживання іншомовних слів у мовленні, надає перевагу українським словам;

шанує родину, співвідносить себе з нею, цікавиться життям і професійною діяльністю батьків; замислюється про майбутнє, прагне успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі (НЛ-4).

год на повтор.

Лексикологія

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів.

Лексична помилка (тавтологія, калькування, вживання слів у невластивих значеннях тощо) та умовне позначення її (практично).

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і; правопис знака м’якшення й апострофа; подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження.

Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.

Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова й терміни, просторічні слова.

Пароніми (практично).

Рекомендовані види роботи.

Добирання українських відповідників до вжитих у реченнях (текстах) іншомовних слів.

Докладний усний переказ тексту із завданням: заміною іншомовних слів українськими відповідниками.

Переказування тексту легенди (казки) зі збереженням використаних у ньому архаїзмів та історизмів. Обґрунтування доцільності вживання таких слів у творах певних жанрів.

Колективне укладання словничка популярних у шкільному житті неологізмів.

Створення висловлення-роздуму «Професія моїх батьків» («Ким я мрію стати») з використанням професійних слів, неологізмів.

Редагування речень і текстів, у яких допущено лексичні помилки.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає фразеологія;

наводить приклади фразеологізмів;

розуміє та пояснює значення фразеологізмів.

Діяльнісна складова

визначає фразеологізми в реченнях і текстах;

використовує доречно фразеологізми в мовленні;

добирає фразеологічні синоніми та антоніми;

користується фразеологічним словником та фразеологічними довідниками;

визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;

редагує речення й тексти, у яких фразеологізми вжито неправильно.

Ціннісна складова

усвідомлює роль фразеологізмів

у мовленні;

робить висновки про виявлену

у фразеологізмах спостережливість і мудрість народу;

оцінює здібності, вміння, риси вдачі людей, уміє схарактеризувати їх відповідними фразеологізмами.

+1 год на повтор.

Фразеологія.

Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення із фразеологічним словником.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання текстів художнього та розмовного стилів, які містять фразеологізми, тлумачення значення стійких словосполучень.

Пояснення значення прислів’їв, приказок, крилатих висловів.

Тлумачення зі словником та використання в реченнях багатозначних фразеологізмів (наприклад: колоти очі; розправляти крила; роззявляти рота), синонімічних (наприклад: загнати в тісний кут — загнати на слизьке), антонімічних (наприклад: хоч греблю гати — як кіт наплакав).

Колективне укладання словничка фразеологізмів на позначення певних якостей (наприклад: золоті уста — красномовність; гострий на язик — дотепність) або рис характеру особистості (лицар без страху і догани, держить хвіст бубликом, підшитий лисом і т. ін.).

Редагування речень і текстів, у яких неправильно вжито фразеологізми.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає та пояснює зміст поняття текст;

називає основні ознаки тексту;

знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;

знає та пояснює будову елементарного роздуму.

Діяльнісна складова

застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;

створює елементарний роздум;

доречно поєднує різні типи мовлення, створюючи висловлення типу розповіді

з елементами роздуму;

добирає й систематизує для самостійних висловлень (творів) матеріал на основі різних інформаційних джерел (зокрема й ресурсів Інтернету);

складає складний план прослуханого або прочитаного тексту та простий план власного висловлення;

складає текст твору-роздуму на основі власних спостережень і вражень за простим планом.

Ціннісна складова

виявляє об’єктивність, толерантність і тактовність

в оцінці вчинків людей;

може співвіднести вчинок людини з принципами справедливості, порядності, сміливості, громадянської відповідальності (НЛ-2);

помічає й виправляє недоліки

у своєму й чужому мовленні.

Теоретичний матеріал.

Повторення вивченого про текст, його основні ознаки, особливості будови тексту, використання мовних засобів зв’язку між його частинами. Основні джерела матеріалу для твору (практично).

Складний план прослуханого або прочитаного тексту; простий план власного висловлення.

Будова елементарного роздуму.

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму.

Письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому я пишаюся своїм товаришем», «Який вчинок можна вважати героїчним», «У яких вчинках виявляється людська шляхетність») з використанням фразеологізмів.

Аналіз письмового твору.

_______

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає основні способи словотвору;

пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;

правильно записує й вимовляє складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами.

Діяльнісна складова

визначає способи творення слів;

самостійно утворює нові слова вивченими способами;

дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;

створює словотвірний ланцюжок,

здійснює словотвірний розбір слова;

утворює й використовує складноскорочені слова у власному мовленні, правильно узгоджуючи їх із прикметниками й дієсловами;

знаходить, пояснює й виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;

користується орфографічним словником.

Ціннісна складова

оцінює позитивно вчинки й поведінку людей, які захищають свою країну, морально й матеріально підтримують інших, допомагають їм у біді (НЛ-2).

+ 1 год на повтор.

Словотвір. Орфографія

Змінювання і творення слів. Твірне слово. Основні способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний (відкидання від твірного слова префіксів, суфіксів і закінчення), складання основ (або слів), абревіатури, перехід слів з однієї частини мови в іншу.

Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова.

Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників на -ський, -цький; буквосполученням -чн- (-шн-). Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-,

-цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами

-ств(о), -зтв(о), -цтв(о).

Складні слова. Сполучні о, е в складних словах.

Творення складноскорочених слів. Правопис складних слів разом і через дефіс, написання слів з пів-; правопис складноскорочених слів.

Рекомендовані види роботи.

Створення оповідання про віртуальну мандрівку Україною з використанням іменників, утворених від поданих прикметників (наприклад: полтавський — Полтавщина; вінницький — Вінниччина та ін.).

Створення мультимедійної презентації (міні-сценарію мультфільму) про пригоди сучасних школярів у Запорозькій Січі (середньовічному Києві, казковій країні та ін.) з використанням прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- (наприклад: козацький, запорозький, молодецький та ін.).

Створення допису до шкільного веб-сайта про українських меценатів з використанням складних слів (наприклад: добродій, милосердя, життєпис, благодійність).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає морфологія;

називає самостійні частини мови, наводить приклади їх.

Діяльнісна складова

визначає самостійні частини мови в реченнях, з’ясовує їх граматичні ознаки (у межах вивченого);

розрізняє самостійні та службові частини мови;

використовує самостійні частини мови в усних і письмових висловленнях;

помічає та виправляє граматичні помилки в реченнях.

Ціннісна складова

критично оцінює рівень власних знань,

виявляє прагнення поліпшувати власне мовлення, правильно використовуючи самостійні частини мови.

1 на повтор.

Морфологія. Орфографія

Повторення вивченого

про самостійні частини мови

в попередніх класах.

Загальна характеристика частин мови. Граматична помилка, умовне позначення її (практично).

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення. Обговорення ролі опису приміщення в художніх і наукових текстах.

Колективне складання плану прочитаного тексту.

Визначення в пунктах плану самостійних і службових частин мови.

Колективне складання (заповнення) таблиці «Частини мови».

Самостійне складання простого плану власного висловлення «Що я знаю про частини мови». Обговорення складених планів.

Колективне складання «лінгвістичної» казки (орієнтовна назва: «Чому частини мови посварились і як вони помирилися»).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає морфологічні ознаки іменника;

розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;

знає й пояснює написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників.

Діяльнісна складова

знаходить іменники в реченні;

визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;

класифікує іменники за родами, відмінами, групами;

порівнює відмінкові закінчення іменників різних відмін і груп;

визначає синтаксичну роль іменників у реченні,

доречно використовує в мовленні іменники всіх числових та відмінкових форм;

виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;

визначає в іменниках вивчені орфограми;

помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;

користується орфографічним словником.

Ціннісна складова

усвідомлює роль іменників

у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення;

критично оцінює прочитану або прослухану текстову інформацію, звертаючи увагу на роль і значення іменників у мовленні;

відчуває себе частиною свого роду, пишається цим;

додержує етикетних норм і правил спілкування при побудові діалогічних та монологічних текстів;

критично ставиться до власної мовленнєвої діяльності, виявляє готовність до вдосконалення її.

Іменник.

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні (повторення й поглиблення).

Велика буква та лапки у власних назвах

Збірні іменники.

Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду.

Число іменників (повторення). Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.

Відмінки іменників. Кличний відмінок. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни й групи.

Відмінювання іменників І відміни.

Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Букви -а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни.

Відмінювання іменників ІІІ – IV відмін. Незмінювані іменники. Рід незмінюваних іменників. Відмінювання іменників, що мають форму лише множини. Особливості написання іменників у кличному відмінку. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові,

Не з іменниками.

Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн(я), -ення(я), -н(я), -инн(я),

-ив(о), -ев(о).

Правопис складних іменників (повторення й поглиблення).

Рекомендовані види роботи.

Складання інформаційного допису до шкільної газети або шкільного веб-сайта про подію з життя класу з використанням іменників — власних назв (імен і прізвищ однокласників, географічних назв і т. ін.).

Складання власного родоводу з додержанням правил написання чоловічих та жіночих імен по батькові.

Теоретичний матеріал.

Будова опису приміщення.

Обов’язкові види роботи.

Письмовий вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис приміщення.

Визначення ролі іменників в описі приміщення.

Рекомендовані види роботи.

Складання інструкції «Як опанувати мобільний телефон найновішої моделі» з використанням іменників конкретних (наприклад: корпус, екран, клавіатура) та абстрактних (наприклад: допомога, підказка, старання, успіх).

Складання та розігрування жартівливого діалогу «З ким варто й не варто дружити» з використанням іменників спільного роду (наприклад: задавака, базіка, вереда, білоручка) та іменниками, що можуть означати осіб чоловічого або середнього роду (ледащо, забудько, базікало).

Складання й розігрування діалогу — телефонної розмови, зміст якої — виклик таксі, з використанням незмінюваних іменників (наприклад: таксі, метро, ательє).

Складання листа до близької людини про враження від екскурсії до зоопарку з використанням незмінюваних іменників (наприклад: гризлі, поні, какаду, ему та ін.).

Редагування речень (текстів), що містять абревіатури, з акцентуванням уваги на визначенні роду абревіатур та узгодженні їх з іншими словами в реченні (ЗНО, ІКТ та ін.)

Обов’язкові види роботи.

Усний твір-опис приміщення на основі особистих вражень або за картиною в художньому стилі.

_______

Учень (учениця)

Знаннєва складова

знає морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль;

розуміє роль прикметників у досягненні точності й виразності мовлення;

пояснює написання прикметників відповідними правилами;

знає та пояснює особливості будови опису природи.

Діяльнісна складова

знаходить прикметники в реченні;

визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль прикметника в реченні;

відмінює прикметники твердої й м’якої груп;

утворює правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників;

утворює якісні, відносні й присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору, складає з ними речення;

правильно записує прикметники з вивченими орфограмами;

помічає та виправляє помилки

у вживанні прикметників;

доречно вживає прикметники

у власному мовленні, зокрема в описах природи;

переказує (усно й письмово) тексти з елементами опису природи, доцільно використовуючи прикметники;

визначає в реченнях прикметників, що перейшли в іменники, використовує такі слова у мовленні;

складає діалоги відповідно до запропонованої ситуації, пов’язаної з особистими враженнями, використовуючи виражальні можливості прикметника;

виявляє здатність розуміти твори мистецтва; інтерпретує ідеї, досвід та почуття, виражені митцями в творах різних жанрів, зокрема в пейзажному живописі.

Ціннісна складова

усвідомлює роль навколишнього середовища для життя й здоров’я людини, виявляє здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя (НЛ-1);

цінує гармонійну єдність людини з природою, усвідомлює необхідність дбайливого ставлення, збереження й відновлення природного середовища (НЛ-1);

одержує естетичну насолоду від пізнання культури, зокрема творів пейзажного живопису;

висловлює власні думки й оцінки, спричинені творами мистецтва.

Прикметник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх.

Відмінювання прикметників.

Прикметники твердої й м’якої груп.

Перехід прикметників в іменники.

Творення прикметників (практично). Написання прикметників із суфіксами:

-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-,

-цьк-, -зьк-.

Букви е, о, и в прикметникових суфіксах -ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-,-ін-,

-ичн-. Написання не з прикметниками.

Написання -н- і -нн- у прикметниках.

Написання складних прикметників разом і через дефіс.

Написання прізвищ прикметникової форми.

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки прозових і поетичних текстів, що містять описи природи, визначення в них прикметників, з’ясування їхньої ролі в описах.

Порівняльний опис двох рослин (квітів, дерев) за ілюстрацією з використанням прикметників-синонімів, прикметників-антонімів та якісних прикметників вищого та найвищого ступенів порівняння (усно).

Теоретичний матеріал Особливості будови опису природи. Сполучення в одному тексті різних типів мовлення (розповіді й опису).

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи.

Докладний письмовий переказ тексту, що містить опис природи.

Аналіз письмового переказу.

Рекомендовані види роботи.

Складання характеристики знайомої або відомої людини з використанням прикметників у різних відмінкових формах.

Складання й розігрування діалогів на тему шкільного життя з використанням прикметників, що перейшли в іменники (наприклад: черговий, учительська, майбутнє, учений, військовий, знайомий, похідна, земноводні).

Сприймання й відтворення зразків усної народної творчості для дітей (лічилок, забавлянок, колискових тощо) з прикметниками, що мають суфікси пестливості.

Створення мікротексту з висловленням захоплення, схвалення вчинку знайомої людини (знаменної події), з використанням прикметників типу несказанний, незрівнянний, неоціненний.

Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір-опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень або за картиною на матеріалі відомих полотен українських пейзажистів А. Куїнджі, С. Васильківського, І. Айвазовського та ін.

Аналіз письмового твору.

_______

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає й розуміє загальне значення числівника; функції та роль його в мовленні;

пояснює вживання числівників на позначення дат і часу.

Діяльнісна складова

визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль числівників у реченні;

знаходить числівники в реченнях і тексті, розрізняє числівники й прислівники.

утворює й використовує правильно відмінникові форми числівників;

поєднує правильно числівники з іменниками;

пояснює відмінювання та правопис числівників правилами;

помічає й виправляє помилки в написанні числівників;

складає речення, висловлення з використанням прислів’їв, крилатих висловів, до складу яких входять числівники;

створює діалоги з використанням дат і точного позначення часу;

планує свій час із використанням числівників;

складає усні й письмові висловлення різних стилів на певну тему, свідомо використовуючи виражальні можливості числівників.

Ціннісна складова

усвідомлює роль числівників у досягненні точності й виразності мовлення;

робить висновки про необхідність застосування математичних знань у реальному житті, уміння працювати із числовою інформацією, доцільно й правильно вживаючи числівники;

цікавиться фінансовими витратами родини, бере посильну участь у визначенні потреб і з’ясуванні витрат (НЛ-4);

прагне вчитися ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат (НЛ-4).

Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові. Числівники прості, складні й складені.

Відмінювання числівників.

Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках. Роздільне написання складених числівників.

Написання разом порядкових числівників з -тисячний. Узгодження числівників з іменниками.

Правильне вживання числівників на позначення дат і часу.

Рекомендовані види роботи.

Читання вголос розкладу шкільних дзвінків, орієнтовного розпорядку дня школяра (розкладу руху транспорту тощо) з використанням числівників, обговорення їхньої ролі та значення в мовленні.

Створення інформаційного допису типу оголошення про певну подію з використанням числівників на позначення дат і часу для розміщення в соцмережі.

Складання роздуму про доцільне використання вільного часу з використанням числівників (орієнтовні теми: «Вільний час — можливість для розвитку здібностей», «Гайнування часу — найбільше марнотратство»).

Створення мультимедійної презентації «Школа майбутнього» з елементами опису приміщення та використанням числівників для позначення кількості поверхів, класів, технічних засобів і т. ін.

Складання й розігрування діалогу між учнями, яким доручено придбати для класу певну кількість квитків на виставу (зошитів, олівців, кулькових ручок) з використанням числівників у формах непрямих відмінків на позначення кількості та цін.

Складання списку потрібних для родини на тиждень продуктів із зазначенням кількості та цін з додержанням правил узгодження числівників з іменниками.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає й розуміє значення займенника; функції й роль його в мовленні;

знає морфологічні ознаки займенників, синтаксичну роль їх.

Діяльнісна складова

знаходить займенники в тексті; відрізняє займенники від інших частин мови;

визначає морфологічні ознаки й синтаксичну роль займенників у реченні;

правильно визначає розряд займенників його, її, їх;

утворює неозначені й заперечні займенники;

відмінює правильно займенники різних розрядів;

пояснює правопис займенників правилами;

помічає й виправляє помилки

в написанні та вживанні займенників;

використовує займенники для зв’язку речень у тексті;

правильно поєднує займенники з прийменниками;

створює монологічні й діалогічні роздуми про вчинки людей з використанням виражальних можливостей займенника для розкриття задуму висловлення;

аналізує причини відмінностей у поглядах різних людей.

Ціннісна складова

усвідомлює значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль займенника;

усвідомлює цінність людини, поважає людську гідність;

виявляє повагу до осіб, які гідно реалізовують громадянські права та обов’язки (НЛ-2);

виявляє почуття громадянської гідності;

поважає закони, правові норми, шанує державні символи і цінності (НЛ-2);

усвідомлює необхідність конструктивної участі у громадському житті (НЛ-2);

порівнює свої погляди з поглядами й оцінками інших осіб;

виявляє здатність логічно обґрунтовувати власну позицію, аргументувати думки й оцінки;

прагне дотримуватися здорового способу життя (НЛ-3).

Займенник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й відносні; заперечні; означальні й неозначені (ознайомлення).

Відмінювання займенників усіх розрядів.

Приставний н у формах особових і вказівних займенників.

Написання разом і через дефіс неозначених займенників.

Правопис заперечних займенників.

Написання займенників із прийменниками окремо.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання тексту, що містить займенники. Обговорення ролі та значення в ньому займенників.

Читання мовчки правил реагування на дописи в соцмережі, смс-повідомлення та телефонні звернення від незнайомих і потенційно небезпечних осіб, визначення в такому тексті займенників, з’ясування їхньої ролі

в мовленні.

Складання письмових мікро-висловлень (реплік), які містять відмову від пропозиції, що загрожує життю або здоров’ю людини, з використанням заперечних займенників.

Складання листівки на паперових або електронних носіях із запрошенням на урочисту подію (день відкриття школи, ювілей першої вчительки) з використанням займенників, що належать до різних розрядів.

Складання діалогів-розпитувань у сімейному колі на побутові теми (наприклад: «Як минув день», «Чого ми сьогодні навчились», «Як уберегтися від захворювань») з використанням питальних і відносних займенників.

Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір розповідного характеру

з елементами роздуму в художньому стилі (орієнтовні теми: «Що я роблю для здійснення своєї мрії», «У чому полягає гідність людини», «Що важливіше – наполегливість чи скромність»)

з використанням займенників, що належать до різних розрядів.

Аналіз письмового твору.

Есе світоглядного змісту (орієнтовні теми: «Кого можна назвати патріотом рідної землі», «У чому полягає життєвий успіх»)

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає основні орфограми у вивчених частинах мови;

знаходить у тексті й характеризує за граматичними ознаками вивчені частини мови;

правильно використовує їх у власному мовленні;

Діяльнісна складова

знаходить лексичні й граматичні помилки в тексті, виправляє їх;

складає усні й письмові висловлення, доречно використовуючи вивчені мовні засоби, обґрунтовує вибір їх.

Ціннісна складова

критично ставиться до власного мовлення, виявляє готовність до його вдосконалення.

Повторення в кінці року.

Лексикологія. Фразеологія.

Словотвір та орфографія.

Морфологія й орфографія.

Рекомендовані види роботи

Тлумачення лексичного значення вжитих у реченнях (текстах) слів і фразеологізмів.

Редагування речень (текстів), у яких допущено лексичні та граматичні помилки.

Написання речень і текстів з поясненням написання слів та вживання розділових знаків.

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги

до рівня соціокультурної компетентності учнів

Cфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлювань учнів

Я і українська мова й література.

Я і Батьківщина, (її природа, історія)

Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня).

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

Я і ти (члени родини, друзі, товариші).

Я і ми (родина, класний колектив, народ, людство)

Я як особистість

Українська мова — основа національної ідентичності.

Етнографічне районування України. Рослинний і тваринний світ рідного краю. Особливості природного ландшафту України. Сім природних чудес України. Гармонія людини й природи.

Родинно-побутова культура українців. Народна пісня — душа народу. Колискова. Обрядові пісні. Історія кобзарства в Україні. Кобзарі й лірники. Гумористична й сатирична творчість українського народу. Національне традиційне вбрання українців. Символіка народного костюма. Українська народна архітектура.

Художньо-культурна цінність декоративно-прикладного мистецтва. Плетіння, вишивка, ткацтво, килимарство, кераміка, мереживо тощо.

Моя родина, родовід. Родинні цінності, свята й традиції. Мати — берегиня роду. Життя за нормами народної моралі. Етика спілкування. Слово як духовна святиня. Домашні обов’язки. Дружба й товаришування.

Світ моїх захоплень.

«Барви українського слова», «Чистіша від сльози вона хай буде».

«Барвінковий край», «Рідні краєвиди»,

«Велична премудра природа».

«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине» (Т. Шевченко), «Мамина пісня», «Ой весна, весна, днем красна», «Про що розповідає старенька хата».

«Одягни вишиванку»,

«Мережила скатертину».

«Ой, роде наш красний», «Із замуленого джерела води не нап’єшся».

«Люди, з яких я беру приклад»,

«Любить людей мене навчила мати…» (В.Симоненко).

«Пізнай самого себе», «Не одяг прикрашає людину, а добрі справи».

Учень (учениця):

сприймає,

аналізує,

оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;

використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

Види загально-

навчальних вмінь

Орієнтовні вимоги до рівня діяльнісної компетентності учнів

Організаційно-контрольні

Учень (учениця) самостійно чи за допомогою вчителя:

визначає мотив і мету власної пізнавальної діяльності;

планує діяльність для досягнення мети;

здійснює план;

оцінює здобутий результат і робить відповідні корективи.

Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)

Учень (учениця) самостійно чи з необхідною допомогою вчителя:

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, узагальнює їх;

виділяє головне з-поміж другорядного;

здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;

систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;

моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі

Учень (учениця) з певною допомогою вчителя чи самостійно:

уявляє словесно описані предмети та явища;

переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;

помічає й формулює проблему в процесі навчання;

усвідомлює будову предмета вивчення;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках).

Естетико-етичні

Учень (учениця) помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;

критично оцінює свої вчинки, узгоджувати їх із загальнолюдськими моральними нормами;

виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.

7 клас

(88 год 2,5 год на тиждень)

(3 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

63 год

Мовленнєва змістова лінія

22 год

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає та розуміє поняття літературна мова, літературна норма;

знає норми орфоепічні, орфографічні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні.

Діяльнісна складова

спостерігає за мовленням людей, помічає порушення літературної норми;

розрізняє поняття літературна мова й діалекти, просторіччя, жаргон;

редагує речення й тексти, що містять порушення літературних норм;

користується лінгвістичними словниками з метою вдосконалення власного мовлення;

Ціннісна складова

ставиться до української мови

як до найвищої цінності;

сприймає дотримання норм української літературної мови як підтвердження духовного становлення й культурного рівня особистості;

критично ставиться

до власного мовлення, прагне додержувати норм літературної мови.

Вступ.

Літературна норма української мови.

Рекомендовані види роботи.

Коментування висловів відомих людей про українську літературну мову, дотримання її норм як ознаки й обов’язку культурної людини.

Редагування речень, у яких порушено літературні норми української мови.

Ознайомлення з українським лінгвістичним інтернет-порталом «Словники України онлайн».

Колективне укладання переліку цікавих школярам українськомовних сайтів.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає визначення тексту; називає його структурні особливості, мовні засоби зв’язку речень у тексті;

знає сфери вживання, основні види (жанри) висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;

пояснює вибір стилю тексту (висловлення) у відповідності до мети й ситуації спілкування;

розуміє призначення публіцистичного стилю, знає сферу його вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки;

знає й називає загальні та мовні ознаки публіцистичного стилю.

Діяльнісна складова

розпізнає текст, визначає його тему, основну думку, аналізує будову, визначає стиль;

визначає мікротеми та складає простий план готового тексту, а також план тексту, над складанням якого працює;

знаходить і виправляє стилістичні помилки.

Ціннісна складова

усвідомлює функцію публіцис- тичного стилю, його можливості для розкриття в тексті суспільно важливої теми;

шанує духовні цінності народу, цікавиться та пишається внеском українців у світову культуру.

Теоретичний матеріал.

Відомості про мовлення.

Повторення й поглиблення вивченого про текст, його структурні особливості, мовні засоби зв’язку речень у тексті. Мікротема тексту (практично).

Повторення вивченого про стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання тексту публіцистичного стилю. Обґрунтування вибору стилю для розкриття в тексті суспільно важливої теми.

Визначення теми, основної думки тексту. Складання простого плану (визначення мікротем) тексту публіцистичного стилю. Добирання варіантів заголовка.

Складання плану тексту публіцистичного стилю на тему «Духовні цінності нашого народу» («Внесок українців у світову культуру»).

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ тексту публіцистичного стилю з елементами роздуму (за простим планом).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає правила вживання розділових знаків у вивчених синтаксичних конструкціях;

знає та називає вивчені самостійні та службові частини мови, наводить приклади їх;

пояснює написання слів різних частин мови та вживання розділових знаків у вивчених конструкціях правилами.

Діяльнісна складова

розставляє правильно розділові знаки в простих ускладнених, а також у складних реченнях відповідно до вивчених правил;

знаходить у реченнях вивчені частини мови;

визначає належність слова до певної частини мови, визначає її граматичні ознаки;

визначає у словах орфограми, обґрунтовує написання слів відповідними правилами;

виправляє допущені помилки;

мислить критично, формулює тезу, добирає аргументи на її підтвердження або спростування, самостійно робить висновки;

Ціннісна складова

робить обміркований вибір цінностей, з повагою ставиться до символів народу;

має свій погляд на дискутовану проблему;

дискутує, аргументуючи свої думки; порівнює свої погляди з поглядами й оцінками інших;

ставиться до здоров’я як загальнолюдської цінності (ЗБ);

виявляє здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя (НЛ-1);

усвідомлює важливість грамотного письма як однієї з ознак культурної особистості;

критично ставиться до власного мовлення;

робить висновки про необхідність мовної освіти та самоосвіти.

Повторення та узагальнення вивченого.

Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях.

Вивчені частини мови, правопис їх.

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення про красу осінньої пори (пейзажної замальовки) за фотоілюстрацією з використанням однорідних членів речення.

Складання й розігрування діалогу, який доповнює прослуханий або прочитаний текст про рослину — символ України (калину, вербу, тополю та ін.), з використанням реплік-речень зі звертаннями та вставними словами.

Складання байки (прозою) у формі діалогу між двома птахами — перелітним і таким, що залишається зимувати в Україні (з використанням інформації про птахів, зібраної в мережі Інтернет, та з вживанням у репліках діалогу складних речень, частини яких поєднано сполучниками (тому що, щоб, але, для того щоб).

Складання й розігрування діалогів (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам (із використанням реплік-речень зі звертаннями та вставними словами).

Створення й розігрування діалогів дискусійного характеру (орієнтовна тема: «Чи можуть електронні носії інформації (планшети, айпади, айфони) повністю витіснити друковану книжку?».

Обов’язкові види роботи.

Докладний письмовий переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі.

Аналіз письмового переказу.

Написання есе (орієнтовні теми: «Гармонія людини і природи як велика духовна цінність», «Земле барвінкова, дай мені здоров’я!») в публіцистичному стилі з використанням речень зі звертаннями та вставними словами.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

розуміє роль дієслів у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення;

знає й пояснює способи творення видових пар та часових і способових форм дієслів.

Діяльнісна складова

знаходить дієслова в реченні; визначає граматичні ознаки їх, належність до певної дієвідміни;

використовує правильно форми дієслів у мовленні;

правильно вимовляє дієслова й пише, обґрунтовуючи правопис відповідними правилами;

конструює речення з дієсловами в усіх часових й особових формах, зокрема вжитих у переносному значенні;

редагує тексти, замінюючи повторювані дієслова синонімами.

Ціннісна складова

ставиться до здоров’я як до загальнолюдської цінності

(НЛ-3);

цінує бережне ставлення до довкілля, до власного здоров’я (НЛ-3);

схвалює дотримання здорового способу життя (НЛ-3).

Морфологія. Орфографія.

Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на

-но, -то (загальне ознайомлення).

Неозначена форма (інфінітив) та особові форми. Доконаний і недоконаний види дієслова. Часи дієслів. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін (повторення).

Дієвідмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу.

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного й наказового способів. Знак м’якшення у дієсловах наказового способу.

Безособові дієслова.

Способи творення дієслів.

Не з дієсловами (повторення).

Правопис -ться, -шся в дієсловах (повторення).

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки тексту, визначення вжитих у ньому дієслів, з’ясування їхньої ролі в мовленні.

Читання й аналіз тексту інструкції з використання побутового приладу, яка містить дієслова в неозначеній формі.

Складання тексту для руханки (гасла спортивної команди, девізу команди, що братиме участь у присвяченому певній суспільній події флешмобі) з використанням різних особових форм дієслів.

Обов’язкові види роботи.

Стислий письмовий переказ розповідного тексту художнього стилю про виконання певних дій.

Аналіз письмового переказу.

Рекомендовані види роботи.

Складання есе про значення родинних традицій з використанням дієслів у різних часових формах.

Складання пам’ятки (інструкції) «Безпечне користування Інтернетом» з використанням дієслів різних способових форм.

Складання допису в соцмережі про важливу подію зі шкільного життя з використанням дієслів різних способів.

Складання й розігрування діалогів, які містять прохання про допомогу й висловлення порад щодо проблемної життєвої ситуації (з використанням дієслів наказового та умовного способів).

Виразне читання художніх текстів, у яких наявні описи стану природи, з коментуванням ролі в мовленні безособових дієслів (наприклад: хмариться, дощить, сутеніє, світає та под.).

Складання й розігрування діалогів «Розмова з лікарем про стан здоров’я») з використанням безособових дієслів (наприклад: лихоманить, нудить, не спиться та под.).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

розуміє та пояснює значення дієприкметника в мовленні;

записує правильно дієприкметники з вивченими орфограмами, пояснює правопис дієприкметників відповідними правилами;

знає правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими зворотами.

Діяльнісна складова

відрізняє дієприкметник від прикметника;

знаходить у реченні дієприкметник і дієприкметниковий зворот; безособові дієслівні форми на -но, -то;

правильно ставить розділові знаки при дієприкметниковому звороті;

правильно інтонує речення з дієприкметниковими зворотами;

складає речення з дієприкметниковими зворотами, здійснює заміну їх підрядними реченнями;

визначає дієприкметники активного й пасивного стану; знає засоби творення їх;

редагує речення, що містять невластиві українській мові форми активних дієприкметників теперішнього часу.

редагує речення, виправляючи помилки у вживанні дієприкметникових зворотів;

виявляє здатність розуміти твори мистецтва; інтерпретує ідеї, досвід та почуття, виражені митцями у творах різних жанрів, зокрема в портретному живописі.

Ціннісна складова

критично ставиться до надмірного вживання в текстах дієприкметникових зворотів;

робить висновки щодо синоніміки простих речень з дієприкметниковими зворотами та складних речень;

одержує естетичну насолоду від пізнання культури, зокрема творів портретного живопису;

висловлює власні думки й оцінки, спричинені творами мистецтва.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковими зворотами.

Активні й пасивні дієприкметники. Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Правопис відмінкових закінчень дієприкметників.

Обмеженість уживання форм активних дієприкметників теперішнього часу в сучасній українській мові, способи їх заміни.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис суфіксів дієприкметників.

-Н- у дієприкметниках та –нн- у прикметниках дієприкметникового походження.

Не з дієприкметниками.

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки й переказування тексту, що містить дієприкметники, з’ясування їхньої ролі в мовленні.

Редагування речень (текстів), що містять активні дієприкметники, з метою заміни їх нормативними відповідниками (наприклад: бажаючий — охочий, узагальнюючий — узагальнювальний, виступаючий — доповідач).

Створення інформаційного повідомлення для шкільного веб-сайта з використанням дієприкметників про вдало організовану екскурсію (відвідану виставку, омріяну подорож).

Складання висловлення про улюблену пісню з використанням дієприкметників (наприклад: переконаний, оспіваний, стомлений, посмутнілий, зігрітий, усміхнений та ін.)

Обов’язкові види роботи.

Складання й розігрування діалогів відповідно до ситуації, пов’язаної з характеристикою людей, з використанням дієприкметників (наприклад: освічений, розвинений, упевнений, натруджені (руки), досягнутий (успіх), докладені (зусилля), заслужена (перемога).

Складання й розігрування діалогів, що характеризують психічні стани людей, із використанням фразеологізмів, які містять дієприкметники (наприклад: як водою облитий; як ошпарений; як громом прибитий).

Теоретичний матеріал

Особливості будови опису зовнішності людини.

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за складним планом).

Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною українського художника

(Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка та ін.) у художньому стилі з використанням дієприкметників і дієприкметникових зворотів (за складним планом).

Аналіз письмового твору.

Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування з елементами зауважень, пропозицій з використанням у реченнях-репліках дієприкметникових зворотів (наприклад: не розв’язані вчасно; не виконані належним чином; не звірені за словником, не згаяний (час) та ін.).

Ділові папери. Складання звіту про виконану роботу (оформлення в школі зимового саду; створення класного блога і т.ін.) в офіційно-діловому стилі з використанням безособових дієслівних форм на -но, -то.

_________

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

розуміє та пояснює значення дієприслівника в мовленні;

записує правильно дієприслівники з вивченими орфограмами, пояснює правопис їх відповідними правилами;

знає правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприслівниковими зворотами і одиничними дієприслівниками.

Діяльнісна складова

знаходить дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;

відрізняє дієприслівник від дієприкметника;

визначає граматичні ознаки дієприслівника;

правильно інтонує речення з дієприслівниковими зворотами;

складає речення з дієприслівниковими зворотами, здійснює заміну їх підрядними реченнями;

виправляє помилки у вживанні й правописі дієприслівників;

переказує і складає тексти з дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами.

складає монологи й діалоги, використовуючи виражальні можливості дієприслівників і дієприслівникових зворотів;

виявляє здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва.

Ціннісна складова

критично ставиться до надмірного вживання в текстах дієприслівникових зворотів;

робить висновки щодо синоніміки простих речень з дієприслівниковими зворотами та складних речень;

усвідомлює корисність використовувати інтернет-ресурсів для здобування нових знань, пошукової діяльності;

з повагою ставиться до людських захоплень, творчості як розвитку здібностей і талантів.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.

Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного й доконаного виду, творення їх.

Не з дієприслівниками.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання тексту, що містить дієприслівники, з’ясування їхньої ролі в мовленні.

Складання монологу від імені героя художнього твору з використанням дієприкметників і дієприслівників (усно).

Складання розповіді про улюбленого українського художника на основі зібраної в мережі Інтернет інформації про його життя та творчість із використанням дієприслівників доконаного й недоконаного виду (наприклад: розшукавши (інформацію), зібравши (свідчення, спогади), працюючи (над полотнами, малюнками), перемагаючи (труднощі), долаючи (перешкоди).

Складання висловлення в публіцистичному стилі «Як досягти успіху» з уживанням фразеологізмів (наприклад: не розгинаючи спини; не моргнувши оком).

Редагування речень і текстів, у яких допущено помилки у вживанні дієприслівникових зворотів.

Обов’язкові види роботи.

Усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів (за складним планом).

Письмовий твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (орієнтовні теми: «Душу я у вишивку вкладаю», «Як я створюю прикраси з бісеру», «У гуртку оригамі», «Збирання моделей човнів – улюблене заняття чоловіків нашої родини», «Як наш клас готує контент для заповнення блога»).

Аналіз письмового твору.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль прислівника;

розуміє роль прислівника в мовленні;

називає способи творення прислівників;

записує правильно прислівники, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить прислівники в реченні, відрізняє їх від омонімічних і паронімічних частин мови;

утворює ступені порівняння прислівника; правильно наголошує прислівники;

помічає й виправляє помилки в правописі прислівників;

складає речення й мікротексти з прислівниками.

Ціннісна складова

цінує такі риси, як патріотизм, вірність «малій батьківщині»;

усвідомлює потребу читання художніх творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним;

оцінює рівень власних навчальних досягнень з мови, прагне поглиблення мовних знань.

Прислівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Розряди прислівників (практично).

Ступені порівняння прислівників.

Творення й правопис прислівників. Букви

-н- та -нн- у прислівниках.

Не і ні з прислівниками.

И та і в кінці прислівників.

Правопис прислівників на

-о, -е, утворених від прикметників

і дієприкметників.

Написання прислівників окремо, разом, через дефіс.

Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день.

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки тексту, що містить прислівники, з’ясування ролі прислівників у мовленні.

Складання тексту-розповіді на історичну тему про визначні події, пов’язані з «малою батьківщиною», з використанням прислівників-синонімів та прислівників-антонімів.

Складання пам’ятки «Правила дорожнього руху» з використанням прислівників та їхніх омонімів (наприклад: удень — у день, назустріч — на зустріч, по-нашому — по нашому, надво́рі — на дворі́).

Створення мікротексту з елементами порівняння літературного твору та його екранізації (різних моделей гаджетів, комп’ютерних ігор тощо) з використанням прислівників різних ступенів порівняння.

Складання тексту реклами шкільного конкурсу на найкращий твір «Улюблена справа кожному цікава» з використанням прислівників-синонімів та прислівників-антонімів.

Складання тексту рекламного буклета молодіжного вбрання з використанням прислівникових сполук до лиця, до смаку, не до речі, не до вподоби, на вибір, в міру.

Складання відгуку про цікаву книжку з використанням прислівників вищого й найвищого ступенів порівняння.

Обов’язкові види роботи.

Складання анотації на книжку з використанням прислівників.

Портретний нарис у публіцистичному стилі.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє та пояснює роль прийменника в мовленні;

записує правильно прийменники, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить прийменники в реченні;

відрізняє їх від сполучників і часток;

правильно поєднує з іменниками;

аналізує тексти щодо правильності використання прийменників з відмінковими формами іменників;

застосовує правила правопису прийменників;

знаходить і виправляє помилки в правописі їх;

складає речення з прийменниково-іменниковими конструкціями;

редагує тексти, виправляючи помилки у використанні прийменникових засобів милозвучності мовлення (з-із-зі, під-піді-підо та ін.).

Ціннісна складова

критично ставиться до власного мовлення, виявляє готовність до його вдосконалення;

усвідомлює необхідність збереження й поетапного відновлення природного середовища, розв’язання питань захисту довкілля (НЛ-1).

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні.

Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Види прийменників за будовою.

Непохідні й похідні прийменники.

Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс.

Синонімічні й антонімічні прийменники.

Прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення.

Рекомендовані види роботи.

Складання розповіді про знайому людину, зовнішній вигляд якої видається вам досконалим. Визначення ролі в тексті службових частин мови, зокрема прийменників.

Складання висловлення-роздуму «Від споживацького безглуздя довкілля треба берегти» з використанням антонімічних прийменників.

Редагування речень, у яких допущено помилки у вживанні прийменників (у три години дня; консультація по фізиці; не прийшов із-за хвороби).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє і пояснює роль сполучника в мовленні;

записує правильно сполучники, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить сполучники в реченні;

відрізняє їх від прийменників і часток;

визначає види сполучників за будовою, способом використання у простому й складному реченнях;

правильно пише сполучники; помічає й виправляє помилки в написанні їх;

використовує сполучники у власних висловленнях, складаючи прості та складні речення;

редагує речення, доцільно замінюючи сполучники синонімічними.

Ціннісна складова

поважає соціальну активність, патріотизм, відповідальність, громадянську гідність героїв сучасної України (НЛ-2);

обґрунтовує духовну спадкоємність героїв української історії та сучасних звитяжців.

Сполучник як службова частина мови.

Види сполучників за будовою, походженням. Використання сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності.

Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників й однозвучних слів.

Синонімічні й антонімічні сполучники.

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки тексту, що містить поєднані сполучниками однорідні члени речення та складні сполучникові речення. Коментування ролі сполучників у мовленні.

Складання тексту-роздуму «Що об’єднує сучасних українських героїв з героями фольклору».

Складання пам’ятки «Як відрізнити сполучники й однозвучні з ними інші частини мови з прийменниками та частками (проте — про те, зате — за те, якби — як би та ін.).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє та пояснює роль частки

в мовленні;

записує правильно частки, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить частки в реченні, відрізняє від інших службових частин мови;

аналізує тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;

самостійно знаходить і виправляє помилки в правописі часток;

редагує тексти щодо правильності використання часток;

створює висловлення, правильно використовуючи частки.

Ціннісна складова

цінує самокритичність, бажання безупинно розвиватися;

схвалює бажання особистості духовно зростати, емоційно, соціально та фізично вдосконалюватися (НЛ-2).

Частка як службова частина мови.

Частки формотворчі та словотворчі. Частки, що надають слову або реченню додаткових відтінків (практично).

Правопис часток не і ні з різними частинами мови (узагальнення).

Написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки.

Рекомендовані види роботи.

Виразне читання уривків з художніх творів, що містять діалоги, складені в розмовному стилі. Обговорення ролі часток у мовленні.

Складання висловлення «Чи хотів(ла) би я щось у собі змінити» («Які чесноти хотілося б виховати в собі», «Чи входить до переліку рис моєї вдачі самокритичність») з використанням часток (наприклад: авжеж, хіба, лише, нехай, би (б), хіба ж).

Складання проекту логотипа рідного міста (села, школи, класу) з використанням у його описі різних частин мови з часткою не і префіксом не.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє та пояснює роль вигука

в мовленні;

записує правильно вигуки, пояснює їх написання та вживання при них розділових знаків правилами.

Діяльнісна складова

знаходить вигуки в реченні;

визначає належність вигуку

до відповідної групи

за значенням;

відрізняє їх від часток;

аналізує тексти щодо ролі в них вигуків;

правильно інтонує речення з вигуками;

доречно використовує вигуки у власному мовленні.

Емоційно-ціннісне ставлення

визнає корисність для ефективного спілкування емпатії як розуміння емоційного стану

іншої людини через співчуття,

співпереживання, проникнення в її внутрішній світ;

схвалює вираження емоцій, почуттів, станів через майстерне використання мовних засобів.

Вигук як особлива частина мови.

Групи вигуків за значенням.

Дефіс у вигуках.

Кома і знак оклику при вигуках.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання текстів усної народної творчості (казки, легенди, пісні), що містять вигуки. З’ясування ролі вигуків у мовленні.

Виразне читання текстів з вигуками.

Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування — обмін враженнями після концерту улюбленого співака з використанням вигуків, що передають почуття захоплення, радості, подиву та ін.

Складання казки для меншого брата чи сестрички з використанням звуконаслідувальних слів.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає вивчені частини мови, визначає граматичні ознаки їх;

правильно пише слова, визначає орфограми, пояснює написання слів правилами.

Діяльнісна складова

складає усні й письмові висловлення, доречно використовуючи вивчені частини мови з урахуванням виражальних можливостей кожної;

знаходить граматичні помилки в реченнях (текстах), виправляє їх.

Ціннісна складова

критично ставиться до власного мовлення, виявляє готовність до його вдосконалення,

усвідомлює необхідність мовної освіти.

Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, правопис і використання їх у мовленні.

Рекомендовані види роботи.

Визначення частин мови в реченнях.

Написання речень і текстів з поясненням написання слів — різних частин мови та вживання розділових знаків.

Редагування речень, у яких допущено граматичні помилки.

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги

до рівня соціокультурної компетентності учнів

Cфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлювань учнів

Я і українська мова й література.

Я і Батьківщина (її природа,

історія).

Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня).

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).

Я і ми (класний колектив, народ, людство)

Я як особистість

Мова — скарбниця духовності народу.

Формування української народності. Речові пам’ятки слов’ян, писемні джерела про слов’ян. Людина й природа. Різноманітність флори й фауни в Україні й на Землі. Екологічна культура людини.

Матеріальна й духовна культура східних слов’ян. Культура Київської Русі.

Звичаї й традиції рідного краю.

Українське образотворче мистецтво. Малярство. Іконопис. Народний живопис. Народна скульптура. Шевченко — художник.

Родинні виховні традиції українців. Взаємини між чоловіком і жінкою. Народні пісні, приказки й прислів’я про родинно-сімейні стосунки. Друзі сім’ї й мої друзі. Моральні цінності й чесноти людини (порядність, чесність, доброта, гідність, скромність тощо).

Покликання людини — пізнавати істину, творити добро, примножувати красу, оберігати рідну природу.

«Мова — цілюще народне джерело», «Щире слово, добре діло душу й серце обігріло».

«Минуле свого краю завжди хвилює», «Найкраща вчителька нації — історія», «Вісники старовини», «Роль природи в житті людини», «Знати, щоб оберігати». «Мій обов’язок перед природою».

«Відгомін минулого».

«Наші обереги»

«Моя улюблена пісня»

«Прекрасне в моєму житті»

«Крашанка і писанка».

«Усе дороги й дороги, а до матері — стежка…» (В. Коломієць),

«Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько».

«Україна — наш спільний дім».

«Людина — найвеличніша з усіх істот»,

«Мій життєвий вибір»,

«Любіть землю! Любіть працю на землі»

(О. Довженко).

Учень (учениця):

сприймає,

аналізує,

оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;

усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

Види загально-навчальних умінь	Орієнтовні вимоги до рівня діяльнісної компетентності учнів
Організаційно-контрольні	Учень (учениця) самостійно чи за допомогою вчителя: усвідомлює й визначає мотив і мету власної пізнавальної й життєтворчої діяльності; планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи; здійснює визначений план; оцінює проміжні й кінцеві результати, робить відповідні корективи.
Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)	Учень (учениця) самостійно чи з необхідною допомогою вчителя: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює, конкретизує їх; робить висновки на основі спостережень; виділяє головне з-поміж другорядного; здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення; систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію; моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Творчі	Учень (учениця) самостійно: уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого; прогнозує подальший розвиток певних явищ; переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію; помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості; усвідомлює будову предмета вивчення; робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення; спростовує хибні припущення й твердження.
Естетико-етичні	Учень (учениця) помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності; критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності; виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини; усвідомлює й намагається творити добро словом і ділом.

8-й клас

(70 год, 2 год на тиждень)

(4 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

50 год

Мовленнєва змістова лінія

16 год

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає та розуміє функції мови;

усвідомлює значення мови

як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу;

Діяльнісна складова

користується лінгвістичними словниками й довідниками

з метою вдосконалення власного мовлення;

Ціннісна складова

ставиться до української мови

як до найвищої цінності;

обґрунтовує необхідність вільного володіння державною мовою;

усвідомлює права й мовні обов’язки учня як громадянина своєї держави;

цінує відкритість до пізнання різних культур через мови;

робить висновки щодо необхідності ґрунтовної мовної освіти.

Вступ.

Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу.

Рекомендовані види роботи.

Складання роздуму про важливість ґрунтовного знання державної мови та майстерного володіння мовленням.

Обговорення важливості знання іноземних мов у житті сучасної молоді.

Записування й коментування висловлень відомих людей, прислів’їв про мову як засіб спілкування, пізнання та впливу.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає визначення тексту,

називає стилі, жанри й типи мовлення;

наводить приклади висловлень різних стилів і жанрів;

знає засоби міжфразового зв’язку в тексті.

Діяльнісна складова

розрізняє тексти за стильовою належністю;

визначає тип мовлення й жанр тексту;

знаходить і характеризує засоби міжфразового зв’язку в тексті;

складає план майбутнього висловлення (тексту) і складає текст за складеним планом;

створює висловлення на дискусійну тему, обстоюючи власну думку, покликаючись на логічні аргументи, приклади з різних інформаційних джерел.

Ціннісна складова

усвідомлює необхідність застосування ІКТ для пошуку, опрацювання, обміну інформацією з навчальною метою; використання інтернет-ресурсів для здобування нових знань, пошукової діяльності;

визнає зручність і перспективність дистанційної освіти;

критично оцінює подану ЗМІ інформацію; обґрунтовує необхідність обережного й критичного до неї ставлення.

Теоретичний матеріал.

Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі, жанри й типи мовлення; засоби міжфразового зв’язку в тексті.

Рекомендовані види роботи.

Колективне складання плану (складного) розповіді про Вікіпедію як унікальний міжнародний інтернет-проект енцикло- педії, що твориться 250-ма мовами світу.

Складання тексту-роздуму

в публіцистичному стилі «Вікіпедія: простір необмежених можливостей і прихованих обмежень».

___________

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчають такі розділи науки про мову, як лексикологія та фразеологія, орфографія та морфологія;

знає та пояснює лексичне значення слів і фразеологізмів;

називає групи лексики;

знає самостійні та службові частини мови;

знає виражальні можливості кожної із самостійних частин мови;

знає правила правопису слів.

Діяльнісна складова

доцільно використовує в мовленні різні групи лексики, фразеологізми;

визначає й аргументує належність слова до певної групи лексики;

здійснює адекватний добір слів для складання висловлення певного змісту та стилю;

визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль самостійних частин мови;

обґрунтовує правопис слів правилами;

користується лінгвістичними словниками різних видів;

редагує речення й тексти, у яких допущено лексичні та граматичні помилки.

Ціннісна складова

виявляє прагнення поліпшувати власне мовлення, добирати адекватні змістові висловлення слова та фразеологізми, правильно використовуючи частини мови;

усвідомлює необхідність грамотного письма як важливої характеристики особистості;

прагне втілювати своє розуміння цінностей у практичному житті.

Повторення та узагальнення вивченого.

Лексикологія. Фразеологія.

Морфологія й орфографія.

Основні правила правопису

(за вибором учителя).

знаходить прикметники в реченні;

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання тексту, що містить слова різних груп: за значенням (синоніми, антоніми), за походженням (власне українські і запозичені, зокрема іншомовного походження), активну й пасивну лексику (застарілі слова та неологізми), за вживанням (загальновживані та стилістично забарвлені, діалектні, професійні слова й терміни).

Складання висловлення про значення словників у здобутті освіти з використанням застарілих слів і неологізмів.

Складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками.

Складання роздуму «Чому більшість неологізмів у мові — слова іншомовного походження».

Читання мовчки і вголос текстів, що містять фразеологізми, з’ясування їхньої ролі в мовленні.

Складання розповіді з елементами роздуму «Яким я уявляю своє майбутнє» з використанням фразеологізмів (наприклад: докласти сил, показати себе на ділі; виросли крила і под.).

Складання тексту, епіграфом до якого є слова «Національна фразеологія — душа кожної мови» (І. Огієнко).

Редагування речень, що містять неправильно відтворені або недоречно вжиті фразеологізми.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає та розуміє предмет вивчення синтаксису й пунктуації;

розуміє й пояснює різницю між словосполученням і реченням; реченням простим і складним.

Діяльнісна складова

розрізняє головне й залежне слова у словосполученні;

аналізує будову словосполучень, види за способами вираження головного слова;

складає словосполучення й речення різних видів, визначає серед них синонімічні;

розпізнає речення прості та складні;

редагує словосполучення, речення й тексти, помічаючи й виправляючи граматичні помилки;

використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні;

робить тематичні виписки та складає конспект науково-навчального тексту.

Ціннісна складова

усвідомлює важливість кожного словосполучення й речення для чіткості вираження думки;

обґрунтовує важливість опрацювання науково-навчального тексту у формі його конспектування.

Синтаксис. Пунктуація.

Словосполучення й речення.

Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова.

Речення. Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні.

Граматична помилка та її умовне позначення (практично).

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення «Покрова — козацьке свято» з використанням запропонованих учителем словосполучень (наприклад: цікавість до минулого, гідність народу, козацька слава, збирати інформацію, цифрове покоління патріотів).

Складання проекту статті до Вікіпедії «Українські козаки: історія й сучасність» із використанням простих і складних, двоскладних й односкладних речень.

Редагування словосполучень, речень, текстів, у яких допущено граматичні помилки.

Обов’язкові види роботи.

Конспект прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє й пояснює відмінність між різновидами аудіювання;

знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури.

Діяльнісна складова

розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис;

розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову.

Ціннісна складова

усвідомлює важливість дослідження, вивчення й збереження пам’яток історії та культури з метою збереження історичної пам’яті народу й виховання в молоді патріотизму.

Теоретичний матеріал.

Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне.

Особливості будови опису пам’ятки історії й культури.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання тексту, що містить опис пам’ятки історії й культури.

Обов’язкові види роботи.

Вибірковий усний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в художньому стилі.

Складання й розігрування діалогу – обміну думками та враженнями від телепередач (матеріалів відеохостинга YouTube), присвячених вивченню та збереженню пам’яток історії та культури.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає члени речення, способи вираження їх;

ставить розділові знаки в простому двоскладному реченні, пояснює їх пунктуаційними правилами.

Діяльнісна складова

визначає головні та другорядні члени речення;

розрізняє речення двоскладні та односкладні;

визначає види присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираження підмета, присудка, означень, додатків та обставин;

інтонує правильно речення різних видів, за допомогою логічного наголосу передає різні змістові та емоційні відтінки значення;

записує прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання;

знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;

аналізує будову простого двоскладного речення,

переказує та створює тексти різних стилів з поєднанням різних типів мовлення;

робить повідомлення на тему про мову, що вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості простого двоскладного речення в текстах різних стилів;

обґрунтовує важливість дослідження, вивчення й збереження пам’яток історії та культури.

+ 1 на повтор.

Просте речення.

Двоскладне речення.

Головні й другорядні члени речення.

Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Тире між підметом і присудком.

Узгодження головних членів речення.

Речення поширені й непоширені (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос.

Означення, додаток й обставини як другорядні члени речення (повторення).

Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.

Види обставин (за значенням), способи вираження їх.

Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення-роздуму на актуальну тему з використанням простих двоскладних речень.

Складання тексту листа-запрошення на відкриття шкільного краєзнавчого музею (меморіальної дошки, пам’ятника історичній особі) з уживанням речень із простими та складними підметами.

Виразне читання речень різних видів з акцентуванням уваги на виділенні слів логічним наголосом для передавання змістових та емоційних відтінків значення.

Обов’язкові види роботи.

Докладний письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в публіцистичному стилі (за простим або складним планом) з використанням прикладок.

Ділові папери. План роботи.

Складання плану роботи над проектом. Оформлення рубрик, стислих описів етапів роботи, аналіз результатів діяльності.

Рекомендовані види роботи.

Виконання проекту «Українське козацьке бароко в пам’ятках історії та культури». Створення висловлення про відомого науковця-дослідника (педагога, митця), що містить речення, граматичні основи яких включають іменний складений присудок (наприклад: став першим, вважається першовідкривачем, був працьовитий).

Редагування речень, у яких допущено граматичні помилки (в узгодженні головних членів речення та ін).

Обов’язкові види роботи.

Повідомлення на тему про мову (наприклад: дієслівний та іменний складений присудки), що вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі.

Усний твір-опис пам’ятки історії й культури за картиною в публіцистичному стилі (за простим або складним планом) з використанням порівняльних зворотів.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає структуру та мовні засоби, характерні для тексту-опису місцевості;

Діяльнісна складова

складає речення, типові для тексту-опису місцевості;

переказує розповідний текст із елементами опису місцевості.

Теоретичний матеріал.

Особливості будови опису місцевості.

Обов’язкові види роботи.

Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі (за складним планом).

Аналіз письмового твору.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає види односкладних речень, пояснює будову односкладних речень кожного з типів;

пояснює розділові знаки в неповних реченнях.

Діяльнісна складова

розрізняє речення односкладні й неповні;

визначає види односкладних речень (також як частин складних речень);

конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення; правильно використовує їх у власному мовленні;

ставить правильно тире в неповних реченнях й обґрунтовує його використання;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

правильно будує тексти різних типів і стилів, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень;

вживає в мовленні речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми;

використовує в текстах-описах називні речення для позначення часу й місця;

доречно вживає неповні речення в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторів;

правильно інтонує неповні речення;

складає опис місцевості.

Ціннісна складова

сприймає спілкування як цінність;

оцінює й осмислює ситуацію спілкування;

відчуває стан співрозмовника, виявляє емпатію;

оцінює виражальні можливості й роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів.

Односкладне речення.

Односкладні прості речення

з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладне речення

як частина складного речення.

Повні й неповні речення.

Тире в неповних реченнях.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання поетичних текстів, щоденникових записів та уривків з листування відомих людей, аналіз ролі односкладних і неповних речень у них. Формулювання висновків про значення односкладних речень у мовленні.

Аудіювання текстів, які містять прямо виражену спонукальну інформацію. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в інтернет-просторі, зокрема в соцмережах.

Складання й розігрування діалогів (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпуля-тивним впливам (з використанням односкладних і неповних речень).

Добір для постерів-мотиваторів актуальних девізів (цитат), виражених означено-особовими реченнями.

Складання та розігрування діалогу дискусійного характеру в розмовному стилі з використанням прислів’їв — узагальнено-особових речень.

Складання інструкції для учнів початкових класів «Як у мережі Інтернет розшукати потрібну інформацію» з використанням неозначено-особових речень.

Обов’язкові види роботи.

Усний твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі (за складним планом) з використанням називних речень для позначення місця.

Складання та розігрування діалогу-розпитування або домовляння (телефонної розмови) з використанням неповних речень та односкладних речень.

_______

Учень (учениця):

Знаннєва складова

наводить приклади речень, ускладнених однорідними членами;

ставить розділові знаки в таких реченнях, пояснює їх правилами.

Діяльнісна складова

знаходить в тексті речення, ускладнене однорідними членами (непоширеними й поширеними;

розрізняє однорідні й неоднорідні означення;

визначає смислові відношення між однорідними членами речення;

правильно інтонує речення з однорідними членами;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

конструює речення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв’язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнюваль-ними словами при однорідних членах.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості речень з однорідними членами в різних стилях мовлення.

+ 1 на повтор.

Просте ускладнене речення.

Речення з однорідними членами.

Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Поширені й непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові). Кома між однорідними членами речення.

Речення з кількома рядами однорідних членів. Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами (повторення й поглиблення). Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки текстів різних стилів, що містять однорідні члени речення. З’ясування значення однорідних членів речення в мовленні.

Створення висловлення-роздуму «Кого з літературних героїв я маю за зразок» з використанням речень, ускладнених однорідними членами.

Складання тексту для розміщення на шкільному веб-сайті про корисні для школярів лінгвістичні онлайн-словники (з використанням речень, ускладнених однорідними членами).

Складання переліку необхідних для вашої родини закупівель (продуктів харчування, промислових товарів тощо) на поточний місяць із використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення.

Створення відгуку про розміщену в мережі Інтернет віртуальну екскурсію до музею або історичної місцевості (з використанням речень, ускладених однорідними членами речення).

Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень або за картиною в художньому стилі (за складним планом) з використанням речень, ускладнених однорідними членами речення.

Аналіз письмового твору.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

наводить приклади речень, ускладнених звертаннями, вставними словами (словосполу- ченнями);

ставить розділові знаки в таких реченнях, пояснює їх правилами.

Діяльнісна складова

знаходить звертання, вставні слова (словосполучення, речення) в реченні;

визначає в тексті риторичні звертання й пояснює стилістичну роль їх;

знаходить і виправляє помилки на вивчені пунктуаційні правила;

конструює та інтонує правильно речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями);

використовує виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) в усному й писемному мовленні.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) у тексті.

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями).

Звертання непоширені й поширені. Риторичне звертання. Вставні слова (словосполучення, речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням.

Розділові знаки при звертанні

і вставних словах.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання аудіозаписів уривків з виступів відомих ораторів (у публіцистичному стилі), з літературних творів (у художньому стилі), з побутових розмов (у розмовному стилі), у яких ужито звертання. Формулювання висновків стосовно ролі звертань у мовленні, зокрема значення риторичних звертань.

Виразне читання речень, що містять звертання.

Виконання проекту «Роль і значення звертань у творах українського фольклору».

Створення висловлення розповідного характеру з елементами роздуму «Техніка в моєму житті» з використанням самостійно дібраних вставних слів.

Обов’язкові види роботи.

Інтерв’ю в публіцистичному стилі.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

наводить приклади речень, ускладнених відокремленими (також уточнювальними) членами речення;

ставить розділові знаки в таких реченнях, пояснює їх правилами.

Діяльнісна складова

знаходить відокремлені й уточнювальні члени в реченні;

знаходить і виправляє допущені пунктуаційні й граматичні помилки;

правильно інтонує речення з відокремленими й уточнювальними членами речення;

будує висловлення в публіцистичному й науковому стилях, використовуючи виражальні можливості речень з відокремленими й уточнювальними членами речення в усному й писемному мовленні.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості речень з відокремленими й уточнювальними членами в текстах різних стилів.

Речення з відокремленими членами.

Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (також уточнювальні).

Розділові знаки при відокремлених членах речення.

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки і вголос тексту художнього стилю, що містить речення, ускладнені відокремленими членами. Формулювання висновків щодо ролі відокремлених членів речення в мовленні.

Створення висловлення-роздуму «Кого із сучасників я вважаю успішною людиною» з використанням відокремлених означень (у т. ч. відокремлених прикладок).

Складання допису дискусійного характеру до блога «Чи переможе книжку комп’ютер, а бібліотеку — Інтернет?» з використанням відокремлених обставин.

Створення висловлення про улюблені українцями рослини з використанням уточнювальних прикладок додаванням до народних назв наукових (наприклад: нагідки — календула; татарське зілля — аїр, петрові батоги — цикорій звичайний; смерека — ялина європейська).

Створення висловлення «Родина — це вся Україна з глибоким корінням, високим гіллям» з використанням речень, ускладнених відокремленими уточнювальними прикладками зі словами на ім’я, на прізвище.

Обов’язкові види роботи.

Письмовий твір-опис пам’ятки історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі (з використанням відокремлених означень та обставин).

Аналіз письмового твору.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

систематизує вивчені відомості про будову та види словосполучень, двоскладні й односкладні речення, повні й неповні речення, прості ускладнені речення.

ставить у простих ускладнених реченнях розділові знаки, пояснює їх уживання правилами.

Діяльнісна складова

доцільно застосовує виражальні можливості синтаксичних засобів для досягнення комунікативної мети.

Повторення в кінці року відомостей

про словосполучення й просте речення

Рекомендовані види роботи.

Написання речень (текстів) з поясненням правопису слів та вживання розділових знаків. Редагування словосполучень і речень, у яких допущено граматичні помилки.

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги

до рівня соціокультурної компетентності учнів

Cфери відношень

Тематика текстів

Я і українська мова й література.

Я і Батьківщина (її природа,

історія).

Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня).

Я і мистецтво (традиційне й професійне)

Я і ти (члени родини, друзі, товариші).

Я як особистість

Найвидатніші постаті в українській культурі. Письменники про українську мову.

Любов до природи. Екологічний стан природи в Україні. Охорона довкілля. «Червона книга».

Роль народних традицій, вірувань, релігії, християнської моралі, свят, міфології, фольклорної творчості, художньої літератури у формуванні світогляду українців. Унесок українців у світову культуру. Збагачення української культури духовними скарбами інших народів.

Архітектурна традиція на теренах України. Народна архітектура. Найвизначніші архітектурні споруди в Україні. Видатні українські архітектори.

Традиційна родинна обрядовість (народження дитини, ім’янаречення, кумівство, весілля тощо) та її сучасна трансформація.

Шляхи самопізнання й життєтворчості.

«Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова»

(М. Рильський).

«Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами» (І. Багряний),

«Земля не вибачає байдужості».

«Людина створила культуру, а культура — людину»,

«Традиційні ремесла й промисли українців»,

«Володимирський собор — перлина українського церквобудування»,

«Покликання людини: пізнавати істину, творити добро, примножувати красу».

«Мистецтво як засіб творення особистості».

«Як я розумію дружбу»,

«Хто для мене є взірцем?».

«На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя»

(В. Симоненко) , «Що робить людину великою?».

Учень (учениця):

сприймає,

аналізує,

використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

Види загально-навчальних умінь	Орієнтовні вимоги до рівня діяльнісної компетентності учнів
Організаційно-контрольні	Учень (учениця) самостійно: усвідомлює та визначає мотив і мету власної пізнавальної й життєтворчої діяльності; планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи; здійснює намічений план за допомогою дібраних методів і прийомів; оцінює проміжні й кінцеві результати пізнавальної діяльності, робить відповідні корективи.
Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)	Учень (учениця) самостійно: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює, конкретизує їх; робить висновки на основі спостережень; виділяє головне з-поміж другорядного; здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення; систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію; моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Творчі	Учень (учениця) самостійно: уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого; прогнозує подальший розвиток певних явищ; переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію; помічає та формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості; усвідомлює будову предмета вивчення; робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення; спростовує хибні припущення й твердження.
Естетико-етичні	Учень (учениця) помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності; критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності цим нормам; виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини; усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.

9-й клас

(70 год, 2 год на тиждень)

(1 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

50 год

Мовленнєва змістова лінія

19 год

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє, що розвиток мови — це зміни, що відбуваються в напрямі вдосконалення її;

наводить приклади таких змін.

Діяльнісна складова

розпізнає застарілі слова, які вийшли з ужитку; розрізняє історизми та архаїзми;

користується лінгвістичними словниками, зокрема словниками онлайн.

Ціннісна складова

цінує українську мову як державну — чинник національної ідентичності;

висловлює зацікавлення розвитком української мови;

критично ставиться до надмірного вживання іншомовних слів, у т.ч. неологізмів;

схвалює заміну щойно засвоєних мовою іншомовних слів українськими відповідниками;

обговорює й оцінює українськомовні переклади творів зарубіжної літератури, які сприяють розвиткові української мови та популяризують українську мову та культуру.

Вступ.

Розвиток української мови.

Рекомендовані види роботи.

Обговорення дискусійних питань, пов’язаних з розвитком української мови, наприклад: «Чи пов’язані розвиток мови та розвиток суспільства», «Як вливає на розвиток мови бурхливе запозичення неологізмів — запозичених слів», «Значення ЗМІ (Інтернету) для розвитку та популяризації української мови»).

Зіставлення прочитаних мовою оригіналу та в перекладі українською творів зарубіжної літератури.

Записування й коментування висловів відомих людей про розвиток української мови.

Ознайомлення з найбільш авторитетними мовними онлайн-словниками.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає види мовленнєвої діяльності, різновиди аудіювання та читання, стилі, типи, жанри мовлення;

формулює вимоги до мовлення;

характеризує ситуацію спілкування, розпізнає маніпулятивні впливи.

Діяльнісна складова

аналізує прослухані або прочитані тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення;

складає діалоги відповідно до ситуації та мети спілкування;

уникає небажаних або небезпечних співрозмовників, протистоїть маніпулятивним впливам.

Ціннісна складова

усвідомлює важливість дотримання правил етикету;

критично оцінює рівень продуктивності (досягнення мети) власного діалогічного спілкування;

усвідомлює потребу мовної освіти й самоосвіти, безперервного вдосконалення власного мовлення, вміння застосовувати різноманітні комунікативні стратегії.

Теоретичний матеріал.

Повторення й узагальнення вивченого про мовлення.

Види мовленнєвої діяльності.

Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Різновиди читання (ознайомлювальне, вивчальне, переглядове).

Стилі, типи мовлення (повторення). Жанри мовлення.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання та читання мовчки текстів (уривків) різних стилів, типів і жанрів мовлення. Аналіз прослуханих і прочитаних текстів (уривків).

Теоретичний матеріал.

Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в інтернет-просторі, зокрема в соцмережах. Уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам.

Обов’язкові види роботи.

Складання та розігрування діалогів відповідно до певної ситуації (офіційна й неофіційна розмова, діалог-домовленість) на запропоновані учнями актуальні й цікаві для них теми.

Складання та обговорення переліку умов успішного спілкування в сучасному молодіжному середовищі, зокрема з використанням мобільного зв’язку.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає й називає основні ознаки речення;

ставить розділові знаки в простому ускладненому реченні та обґрунтовує їх відповідними правилами.

Діяльнісна складова

визначає в тексті прості речення,

розрізняє двоскладні й односкладні речення, виділяє в них граматичну основу;

складає висловлення на актуальні й цікаві теми, використовуючи виражальні можливості простого ускладненого речення;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила.

Ціннісна складова

усвідомлює значення простих ускладнених речень у мовленні;

усвідомлює зручність спілкування за допомогою сучасних засобів мобільного зв’язку та інтернет-ресурсів, грамотно й безпечно комунікує в інформаційному просторі.

Повторення вивченого

у 8 класі.

Граматична основа речення.

Односкладне й двоскладне речення.

Розділові знаки у простому ускладненому реченні.

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення з використанням двоскладних й односкладних речень (орієнтовні теми: «Чому вміння спілкуватися вважають запорукою успіху», «Яким я уявляю своє майбутнє: освіту, роботу, родину»).

Обов’язкові види роботи.

Вибірковий усний переказ тексту художнього стилю.

Ділові папери. Резюме.

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення з використанням речень, ускладнених однорідними та відокремленими членами речення (орієнтовні теми: «Яка вона, моя Україна», «Цінності сучасного молодого українця», «Як усе встигнути в прискореному ритмі сьогодення», «Про що мріє цифрове покоління українських школярів»).

Колективне укладання словничка традиційних українських звертань до рідних і близьких людей. Складання й виразне читання простих речень, ускладнених такими звертаннями.

Навчальний проект «Культура звертання — культура особистості: у минулому, нині й завжди».

Обговорення етикету повідомлень засобами SMS-спілкування, а також колективної комунікації в режимі конференції та в чатах (домовляння про зустріч, вибачення, привітання зі святом).

Складання тексту виступу в шкільному радіожурналі (орієнтовна тема: «Як впливає на нашу свідомість навколишня інформація: реклама, білборди, написи на футболках?» (з використанням речень, ускладнених відокремленими членами).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює поняття «пряма й непряма мова» як способи передавання чужого мовлення;

ставить і пояснює розділові знаки в реченнях із прямою й непрямою мовою, при діалозі, у реченнях, що містять цитати;

знає різні комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації діалогічного спілкування.

Діяльнісна складова

визначає в тексті речення з прямою й непрямою мовою, цитатами, репліки діалогу;

складає речення з прямою та непрямою мовою;

створює й розігрує діалог на запропоновану або самостійно обрану тему;

порівнює виражальні можливості різних способів передавання прямої мови;

проводить мовні експерименти, спостерігає, аналізує будову речень, замінюючи пряму мову непрямою.

Ціннісна складова

усвідомлює роль комунікативних умінь для майбутньої професійної кар’єри;

виявляє у спілкуванні толерантність до поглядів і суджень співрозмовників;

усвідомлює виражальні можливості речень із прямою й непрямою мовою, діалогів.

+ 1 год на повтор.

Синтаксис. Пунктуація.

Пряма й непряма мова.

Заміна прямої мови непрямою.

Цитата як спосіб передачі чужої мови.

Діалог.

Розділові знаки при прямій мові й діалозі (повторення й поглиблення вивченого).

Рекомендовані види роботи.

Складання розповіді-спогаду про спілкування із цікавою людиною з використанням речень із прямою мовою.

Складання тексту в художньому стилі «Про що я хотів(ла) б розпитати свого прапрапрадіда (або далекого нащадка)» з використанням речень із прямою мовою.

Обговорення питання «Які вислови відомих українців варто було б розмістити на сучасних білбордах» з використанням у мовленні цитат.

Складання висловлення з використанням дібраних з мережі Інтернет цитат.

Укладання словничка «Формули мовного етикету сучасної молоді».

Обговорення питання «Навіщо потрібен нетикет» (правила спілкування в Інтернеті) з розігруванням зразків діалогів між школярами на форумах і чатах.

Обов’язкові види роботи.

Складання й розігрування діалогів – обговорень (прочитаної книжки, музичних новинок тощо) з різними співрозмовниками — товаришем (неформальне спілкування) та вчителем в офіційній ситуації.

Складання й розігрування діалогу-домовленості (наприклад: щодо озеленення шкільного приміщення) з відповідною аргументацією (потребою очищення й природного зволоження повітря; зонування середовища, декорування приміщення й т. ін.).

________

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає види складних речень;

правильно ставить розділові знаки між частинами складносурядного речення та обґрунтовує їх.

Діяльнісна складова

розрізняє прості та складні речення, розпізнає складні речення із сурядним і підрядним зв’язком;

визначає види складних речень (сполучникові й безсполучникові), засоби зв’язку між частинами речення у складному, кількість граматичних основ у ньому;

знаходить у тексті складносурядні речення, встановлює смислові зв’язки між частинами його;

розмежовує складносурядні речення і прості речення, ускладнені однорідними членами;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

складає речення й тексти, використовуючи складносурядні речення.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складносурядних речень та синонімічних до них конструкцій;

усвідомлює потребу в читанні, проеціює прочитане на життєві ситуації.

+1 год на повтор.

Складне речення, його ознаки.

Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком.

Складносурядне речення,

його будова й засоби зв’язку між його частинами.

Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Розділові знаки між частинами складносурядного речення.

Обов’язкові види роботи.

Стислий усний переказ тексту публіцистичного стилю (за складним планом).

Докладний письмовий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням.

Аналіз письмового переказу.

Рекомендовані види роботи.

Створення висловлення-роздуму про щойно прочитану книжку з висновком: чого навчає вдумливого читача література (проеціювання змісту прочитаного на ситуації сучасного життя) з використанням складносурядних речень.

Створення висловлення-розповіді з елементами опису з використанням складносурядних речень (орієнтовна тема: «Що нині означає “жити красиво”?»)

Створення роздуму «Як стати цікавим людям і собі» з покликаннями на життєві приклади успішних українців — наших сучасників з використанням складносурядних речень.

Написання есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері — мені найбільше імпонують?».

Редагування речень, у яких допущено граматичні помилки.

_________

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає основні види складнопідрядних речень, пояснює їх будову;

правильно ставить розділові знаки між частинами складнопідрядного речення та обґрунтовує їх.

Діяльнісна складова

знаходить у тексті складнопідрядні речення з однією й кількома підрядними частинами;

визначає головну й підрядну частини, види складнопідрядних речень, істотні ознаки їх, межі головної й підрядної частин, кількість частин;

класифікує складнопідрядні речення за значенням і будовою, засобами зв’язку в них;

розрізняє сполучники і сполучні слова; знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

правильно інтонує складнопідрядні речення;

аналізує й порівнює виражальні можливості складнопідрядних речень та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів;

конструює складнопідрядні речення різних видів і вводить їх у тексти різних стилів;

складає усні й письмові висловлення різних стилів на визначену тему, використовуючи в них виражальні можливості складнопідрядних речень.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складнопідрядних речень;

ставиться до здоров’я як до цінності, схвалює здоровий спосіб життя.

Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Основні види складнопідрядних речень: з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами (способу дії й ступеня, порівняння, місця, часу, причини, наслідку, мети, умови, допусту). Розділові знаки між частинами складнопідрядного речення.

Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами.

Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.

Рекомендовані види роботи.

Створення роздуму в публіцистичному стилі «Чи можна/варто протиставляти телебачення художній літературі?» (з використанням складнопідрядних речень з підрядними причини та мети).

Складання роздуму про необхідність підтримки людей з обмеженими фізичними можливостями та те, як їм можна й потрібно допомагати (з використанням складнопідрядних речень з підрядними причини та мети).

Створення для розміщення на блозі тексту звернення-прохання до однолітків про допомогу людям, які стали жертвами стихійного лиха (з уживанням складнопідрядних речень з підрядними способу дії та ступеня).

Створення допису до веб-сайта про успішну участь однокласників у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі скрайбінг-роликів «Покоління мобільного Інтернету». (Інформацію про конкурс зібрати в мережі Інтернет.)

Обов’язкові види роботи.

Усний твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему.

Есе (орієнтовна тема: «Що робить мене щасливим(ою)») з використанням складнопідрядних речень.

Коротке повідомлення (на основі кількох джерел) у публіцистичному стилі на морально-етичну або суспільну тему.

Ділове мовлення. Заява.

Рекомендовані види роботи.

Створення висловлення «Як уникнути залежності від Інтернету» з використанням складнопідрядних речень.

Добір та обговорення питань, виражених складнопідрядними реченнями для проведення в класі анкетування «Як ти ставишся до дистанційної самоосвіти».

Складання роздуму про роль спорту в житті молоді, основну думку якого виражено епіграфом «Якщо ти хочеш зміцнити дух, підтримуй силу тіла!» з використанням складнопідрядних речень.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює смислові відношення між частинами безсполучни-кового складного речення;

правильно ставить розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення та обґрунтовує їх.

Діяльнісна складова

знаходить у тексті безсполучникові складні речення;

визначає основні ознаки, смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень;

розмежовує безсполучникові складні речення й сполучникові (складносурядні й складнопідрядні);

розрізняє види безсполучникових складних речень за характером синтаксичних і смислових зв’язків між частинами їх;

правильно інтонує безсполучникові складні речення;

правильно ставить розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення та обґрунтовує їх; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

аналізує й порівнює виражальні можливості безсполучникових складних речень із синонімічними синтаксичними конструкціями в невеликих текстах розмовного, публіцистичного й художнього стилів;

правильно будує безсполучникові складні речення з різними смисловими відношеннями між частинами їх; добирає до них синтаксичні синоніми.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складнопідрядних речень в усних і письмових висловленнях.

Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.

Розділові знаки в безсполучникових реченнях.

Рекомендовані види роботи.

Створення проекту статті до Вікіпедії «Безсполучникове складне речення».

Складання розповіді про людей, які подолали свої недуги, і тих, хто їм у цьому допоміг, з використанням безсполучникових складних речень.

Обов’язкові види роботи.

Діалог-обговорення актуальної теми.

Написання твору-роздуму на морально-етичну тему в публіцистичному стилі (орієнтовні теми: «Своє, рідне — своєрідне», «Як відшукати свій шлях у житті», «Чи зможуть з часом селфі замінити родинні фотографії») з використанням безсполучникових речень.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

правильно розставляє в складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку розділові знаки та обґрунтовує їх правилами.

Діяльнісна складова

знаходить у тексті складне речення з різними видами зв’язку;

визначає основні ознаки й будову їх;

знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

аналізує й зіставляє виражальні можливості складних речень з різними видами зв’язку й синонімічних конструкцій;

будує складні речення з різними видами зв’язку;

складає усні й письмові висловлення публіцистичного й наукового стилів, доцільно використовуючи виражальні можливості складних речень.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку в усних і письмових висловленнях.

Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Розділові знаки у складному реченні з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

Рекомендовані види роботи.

Обговорення питання «Чи придатна рок-музика для передавання патріотичних настроїв, думок, закликів?» з ілюструванням виступів прикладами сучасних українських рокових пісень. Викладення підсумків обговорення для розміщення на шкільному веб-сайті у формі роздуму, що містить складні речення з різними видами безсполучникового зв’язку.

Обов’язкові види роботи.

Вибірковий письмовий переказ тексту наукового стилю (з використанням складних речень з різними видами зв’язку).

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає й називає істотні ознаки тексту, пояснює його структурні особливості.

Діяльнісна складова

визначає тему, основну думку тексту, виділяє ключові слова в тексті й тематичне речення в абзаці;

розрізняє спільне й відмінне між мікротемою й абзацом;

визначає засоби міжфразового зв’язку в тексті;

конструює невеликі тексти на певну тему;

використовує виражальні можливості текстів різних типів, стилів і жанрів у власному усному й писемному мовленні.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості текстів різних типів і стилів.

Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності

Текст, його основні ознаки.

Будова тексту. Мікротема й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби міжфразового зв’язку (повторення й узагальнення).

Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях.

Рекомендовані види роботи.

Створення тексту-розповіді про спілкування з людиною, яку ви вважаєте взірцем інтелігентності, з поясненням, які чесноти цієї особи є, на вашу думку, найціннішими для суспільства.

Обов’язкові види роботи.

Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей.

Конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту.

Учень (учениця):

Діяльнісна складова

аналізує, систематизує, узагальнює вивчене про речення.

Ціннісна складова

усвідомлює необхідність продовження мовної освіти та самоосвіти, безперервного удосконалення мовних знань і вмінь.

Узагальнення й систематизація вивченого.

Мовні аспекти вивчення речення (порядок слів у реченні, граматична основа, види речень).

Орфографія. Пунктуація.

Рекомендовані види роботи.

Написання речень (текстів) з поясненням орфограм і вживанням розділових знаків. Редагування словосполучень і речень, у яких допущено граматичні помилки. Складання діалогів-рефлексій на основі аналізу власних навчальних досягнень.

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до

рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Cфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлень учнів

Я і українська мова й література.

Я і Батьківщина, національна історія і культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин).

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).

Я і ми (класний колектив, народ, людство)

Я як особистість.

Українська мова серед інших мов. Розвиток української мови.

Україна, її географічне положення, природні багатства. Природа різних регіонів України.

Україна — від часів Київської Русі до сучасності. Український національний характер.

Основні галузі господарства: ремесла й народні художні промисли. Взаємозв’язок матеріальних і духовних цінностей української культури. Найвидатніші постаті вітчизняної й світової культури.

Забезпечення спадкоємності поколінь. Збереження сімейних цінностей, реліквій, ідеалів.

Культурогенна форма життєдіяльності сучасної сім’ї.

Життєвий і професійний вибір особистості.

«Спочатку було Слово…», «Творчість народу в слові».

«Я вірю в майбутнє твоє, Україно!».

«Історична доля мого рідного народу».

«Туристична привабливість України».

«Естетика довкілля».

«Світ про Україну». «Загальнолюдські цінності».

«Рукотвори»

«Світ живопису»

«Художнє ковальство»

«Дива архітектури»

«Сучасний дизайн»

«Світлини»

«Береться мудрість не із заповітів»

«Краса людських взаємин»

«Творімо добро»

«Читацькі смаки»

«Професія і характер»

«Життєвий вибір»

«Доброчинність»

«Гармонійне спілкування»

«Світ наших уподобань»

«Громадянська позиція»,

«Молодь і сучасність»,

«Найважче — це творення самого (самої) себе».

Учень /учениця:

сприймає,

аналізує,

оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;

усвідомлює роль морально-етичних норм;

готовий і здатний застосовувати їх стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

Види загально-навчальних умінь	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Організаційно-контрольні	Учень /учениця: усвідомлює та визначає мотив і мету власної пізнавальної й життєтворчої діяльності; планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи; оцінює проміжні й кінцеві результати пізнавальної діяльності, робить відповідні корективи.
Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)	Учень /учениця самостійно: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює, конкретизує їх; робить висновки на основі спостережень; виділяє головне з-поміж другорядного; здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення; систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію; моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Творчі	Учень /учениця самостійно: уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого; прогнозує подальший розвиток певних явищ; переносить раніше засвоєні знання й уміння в нову ситуацію; помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості; усвідомлює будову предмета вивчення; робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення; спростовує хибні припущення й твердження.
Естетико-етичні	Учень /учениця: помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності; критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності; виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини; усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Авторський колектив:

Лексикологія.

Будова слова. Орфографія.

розрізняє у словах тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні звуки;

вимовляє звуки в словах відповідно до правил орфоепії;

користується орфографічним словником і словником наголосів;

помічає й виправляє орфоепічні й орфографічні помилки, керуючись вивченими правилами;

Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.

Звуки мови й звуки мовлення.

Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі (повторення); вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г.

складає речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення та використовує їх у власному мовленні;

будує діалоги на визначені теми й відповідно до запропонованої ситуації, доцільно використовуючи однорідні члени речення, звертання і вставні слова;

інтонує правильно речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення;

Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.

Інсценування байки, текст якої містить діалог.

Повторення й узагальнення вивченого в кінці року.

Синтаксис і пунктуація.

Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів, добір синонімів, антонімів.

Читання речень (текстів) з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень.

Орієнтовні вимоги

Тематика текстів

Моя школа, мій клас. Значення колективізму. Український народ. Людська спільнота.

Покликання людини. Творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізація її творчого потенціалу. Видатні українці.

визначає мету власної пізнавальної діяльності;

планує діяльність для досягнення мети;

реалізує визначений план;

оцінює здобутий результат.

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, узагальнює їх;

виділяє головне з-поміж другорядного;

моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Учень (учениця) з певною допомогою вчителя:

уявляє словесно описані предмети та явища;

переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках).

Словотвір. Орфографія

Повторення в кінці року.

Тлумачення лексичного значення вжитих у реченнях (текстах) слів і фразеологізмів.

Орієнтовні вимоги

Тематика текстів

визначає мотив і мету власної пізнавальної діяльності;

планує діяльність для досягнення мети;

здійснює план;

оцінює здобутий результат і робить відповідні корективи.

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, узагальнює їх;

виділяє головне з-поміж другорядного;

уявляє словесно описані предмети та явища;

переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках).

Орієнтовні вимоги

Тематика текстів

Мова — скарбниця духовності народу.

усвідомлює й визначає мотив і мету власної пізнавальної й життєтворчої діяльності;

планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;

здійснює визначений план;

оцінює проміжні й кінцеві результати, робить відповідні корективи.

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, узагальнює, конкретизує їх;

робить висновки на основі спостережень;

виділяє головне з-поміж другорядного;

моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;

переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для його доведення;

Орієнтовні вимоги

Тематика текстів

усвідомлює та визначає мотив і мету власної пізнавальної й життєтворчої діяльності;

планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;

здійснює намічений план за допомогою дібраних методів і прийомів;

оцінює проміжні й кінцеві результати пізнавальної діяльності, робить відповідні корективи.

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, узагальнює, конкретизує їх;

робить висновки на основі спостережень;

виділяє головне з-поміж другорядного;

моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;